Игорь Лоташевский: Основное предназначение радио - нести людям информацию

Радио «Эра» - единственная украинская сетевая ФМ-станция, работающая в формате news\talk (информационно-разговорном). Об "этапах большого пути", успехах и проблемах и о планах на будущее рассказывает почетный президент ТРК "Радио-Эра" Игорь Лоташевский.

Что сложнее – начинать процесс создания ФМ станции в 2002 году или сейчас руководить состоявшимся радио, которе имет имя, репутацию и тому подобное?

Это как в анекдоте: ты думаешь, что завтра будет лучше, а наступает завтра и выясняется, что вообще-то вчера было лучше. Но в нашем случае все не совсем так. Действительно был очень тяжёлый этап становления Радио «Эра», но и ещё большая ответственность - это удержать радиостанцию на тех высотах, которых она достигла на протяжении 7 лет работы. Безусловно удерживать намного сложнее, чем начинать.

Когда вы вошли 7 лет назад в это здание, на это радио, с тех пор, вы ни разу не пожалели о том, что это сделали?

То, что есть кто-то, кто в этой жизни ни о чём не жалеет – это сказки. Бывали разные моменты, но все-таки это время я очень рад, что вошёл в это здание, потому что для этого пришлось пройти очень долгий путь. Вообще Радио «Эра» зарегестрировано как юридическое лицо на территории Украины с 1997 года и прошло такой большой эволюционный путь в своем развитии. Сначала Радио «Эра» появилось в качестве совместного проекта с Национальной радиокомпанией Украины на первом канале украинского радио, потом оно появилось на на втором канале, то есть на «Проміні», и только затем оно появилось в ФМ-диапазоне и стало действительно полноценной радиостанцией.

Значит Радио «Эра» существует даже не 7, а 10 лет, если считать от появления Вашей радиостанции на УР-1?

Совершенно верно. А 7 лет – это, как я уже сказал, ткой период полноценной работы радиостанции, с 24 часовым вещанием.

Иными словами, эти 7 лет для Вас были успешными и жалеть Вам не о чем и нет ничего такого, чего бы не хотелось вспоминать?

Безусловно, есть о чём жалеть. Переживаешь, когда люди уходят. Ты их готовишь, а они уходят на телевидение.... Переживаешь, когда в эфире нет такого количтества рекламы, которое бы тебя удовлетворяло. В принципе переживаешь за все процессы, которые здесь происходят. Причем, именно переживаешь, а не жалееешь, здесь уместнее употребить это слово.

Почему вы выбрали информационно-разговорный формат, не боялись ли конкуренции, ведь это сейчас у Радио «Эра» нет конкурентов в таком формате, а на тот момент в Украине были разговорные радиостанции?

Были. Безусловно, но во-первых мы проанализировали радиорынок Украины, во-вторых мы отдавали себе отчёт в том, что были радиостанции разговорного жанра но они не были в ФМ диапазоне. Точнее, тогда были разговорные станции и в ФМ-диапазоне, но они все были локальными. Можно сказать, что 7 лет назад радиостанция “Эра” была первой и на сегоднешний день осталась единственной, работающей в news\talk формате.

В национальном масштабе...

Совершенно верно!

И Вы с самого начала поставили перед собой цель стать национальным вещателем?

Да. И и мы в 2002 году одновременно вышли в эфир не только в городе Києве, мно и еще в 6 городах. В 6 самых крупних областных центрах Украины. Мы с самого начала поставили перед собой задачу создать сетевую информационную станцию. Иначе не было бы смысла заниматься этим проектом.

Почему всё-таки разговорный жанр? Ведь намного проще и, наверное, доходней работать в музыкальной сфере?

Можно поспорить на предмет доходности (смеется)… Менее затратный, скажем так. Разговорный жанр - это болем интересно и болем весело. Когда проводятся социологические исследования, задаётся вопрос: «Что бы вы хотели услышать на радио?». С небольшим отрывом лидирует музыка, а на втором месте - идёт информация. Человек в первую очередь от радио хочет услышать информацию. То ли это политическая, то ли економическая, то ли социальная - он хочет услышать информацию. И в этой нише, в этом сегменте 7 лет никого кроме нас не было и пока нет. Это при том, что по большому счёту радио появилось и развивалось, как разговорный жанр, в 30-х годах прошлого века американские станции были в первую очередь разговорными.

Но тогда не было телевидения?!

Но тогда была музыка! Но почему то первые станции были именно разговорными. Потому что они были востребованы. Человек хотел получать информацию. Основное предназначение радио - нести людям какую-то информацию.

А кого вы считаете главным конкурентом Радио «Эра»?

На сегоднешний день Радио «Эра» само себе конкурент. Это хуже всего, когда сам с собой конкурируешь. Я говорил и повторяю – создайте в Украине ещё одну разговорную станцию и мы готовы с ней конкурировать. Мы не боимся конкуренции, мы двумя руками «за». Дело в том, что методология исследования рейтингов рассчитана на музыкальные станции, поэтому нам нужен конкурент в радиоэфире. И последние заявления наших возможные конкурентов (не будем называть станции), что они создадут talk-радиостанцию – я двумя руками «за». Я звоню и спрашиваю: «Чем вам помочь, чтобы вы быстрей запустились?». Мне интересно. Причём бесплатно готов давать советы.

Можно ли сказать, что Радио «Эра» ломает стереотип, что радио слушают только ради музыки и развлечений?

Во всяком случае мы пытаемся это делать. Но я ещё раз говорю, когда радио зарождалось и не было телевидения - в начале 30 годов, стало очевидным, что его основная функция - нести что-то полезное в общество. Чем уникально радио – оно доступно. Его можно послушать везде.

Можете вспомнить два события за прошедшие 7 лет — самое радостное и самое, может быть печальное для радио «Эра»?

На самом деле любая проблема, которая возникает на радио для меня архиважна. Любая! Но самым тяжелым моментом пожалуй было..., когда в Национальном советет по телевидению и радиовещани нам не выдавали лицензию. Мы проработали 4 года как продакшн, выросли, набрали людей, а Национальный совет нам отказывался выдавать лицензию. 4 года плодотворного труда, анализа рынков, экономической ситуации, социологических исследований и тому подобного могли оказаться сделанными вхолостую.

А самый лучший момент?

Хороших моментов можно вспомнить достаточно много, но один из лучших моментов — это был в период с 2002 по 2004 год, когда Радио «Эра» было всего лишь 2 года, молодая станция, а меня как руководителя станции начали приглашать в Администрацию Президента на предмет раздачи «темников». Я понял, что эту станцию слушают. Это был один этап, тогда мне стало ясно, что это действительно весомая станция.

Второй важный и радостный для нас момент наступил в 2004 году, это период — октябрь-ноябрь-декабрь, когда радиостанцию «Эра» слушали везде. Формат радиостанции хорошо лёг на события, которые тогда происходили в стране. На музыкальной станции невозможно было сделать то, что мы делали на разговорной станции. Тут то и проявилась востребованность формата.

И третий такой позитивный момент наступил тогда, когда - когда радиостанция «Эра» получила эксклюзивные права на трансляцию Чемпионата мира по футболу 2006 года, а потом и на рансляцию финала Европейского чемпионата в 2008 году. С нами считались, как с полнокровным и хорошим вещателем. Это ещё раз подтверждает, что радиостанция «Эра» состоялась!

На сегодняшний день станция вещает во всех региональных центрах Украины и ряде других городов. Ради «Эра» знают, уважат, некоторые даже боятся. Нет ли в этом опасности: вы действительно достигли максимума и дальше развиваться уже нет смысла?

Технологии идут вперёд. Мы сейчас вещаем в аналоговом режиме. Все знают что с 2015 года Европейский вещательный электротехнический союз принял решение, и Украина подписала этот Меморандум, все должны перейти на цифровое вещание. Иными словами у радио есть, куда развиваться. Мы будем делать акцент на уход в цифровые технологии. Мы будем развивать мультимедийные технологии. Такие как Интернет, радио по мобильному телефону и тому подобное. Мы будем пытаться пересечь океан. У нас уже были случаи, когда наш продукт брали для американской радиостанции, которая, правда, работает на украинскую диаспору, живущую в Америке. Предела развитию нет. Главное, чтобы было желание, а желание у нас есть.

А ближайшие планы?

Ближайшие технологические планы – это Интернет. Это сейчас ключевая задача. С этого года мы поменяли отношение к нашему сайту. Раньше сайт Радио «Эра» был прежде всего визиткой, а сейчас мы хотим от него большего, хотим сделать его полноценным вещателем, но в Интернете.

А совместить радио и телевидение не планируете?

У нас уже есть такие проекты. С нашей дружественной телекомпанием Эра мы осуществляем проект «Від першої особи», в дальнейшем мы будем идти по этому пути, потому что наши радийные проекты на сегоднешний день достойны того, чтобы присутствовать и на телевидении.

На Радио «Эра» работает большой коллектив. Вы удовлетворены работой людей, которых Вам удалось собрать, которыми руководите?

Я отвечу на этот вопрос очень просто: я собой порой неудовлетворён! (смеется) Совершенству нет предела! Хотя 7 - это число совершенства, я утверждаю, что предела совершенству нет!

---

Віталій Дикий: Ми орієнтуємось на свідомого та активного слухача

Радіо Ера ФМ – це потужний, оперативний та впливовий радіоканал в Україні. Це чітко відлагоджений годинниковий механізм, у якому працює велика кількість людей і кожен відповідає за свій сегмент роботи. Радіо Ера ФМ - відмінна від будь-якого радіоканалу станція, тому що вона працює у talk-форматі, тобто в розмовному стилі. Цього року Радіо Ера ФМ відзначає своє 7-річчя. Про те, як працює і як живе радіостанція, ми говорили з Першим заступником генерального директора Віталієм Диким.

За сім років у Радіо Ера ФМ сформувалося своє обличчя, його знають і його слухають. Чим ваша радіостанція насамперед відзрізняється від інших станцій, що працюють в ФМ-діапазоні?

Дійсно, такого радіо в усьому національному радіопросторі практично не існує, окрім, звичайно, державних каналів, але що стосується ФМ- діапазону, то ми, по-моєму, єдині. Логічно виникне запитання - чим саме це Радіо Ера відрізняється від інших? По-перше, воно є суто інформаційним з вагомим додатком аналітики, що вкрай важливо, адже ми не тільки подаємо факти, але і активно їх обговорюємо та коментуємо з провідними експертами, фахівцями. Безумовно, ми ставимо наголос на новинах і тематичних програмах, які ідуть додатком до інформаційного спектру. Не менш важливими для нас є теми культурно-духовного буття, проблеми психології людини, виховання дітей та розвиток особистості, - до речі в останньому Радіо Ера тримає першу позицію. По-друге, безперечно, що Радіо Ера ФМ - це радіо абсолютно живого формату, тобто у нас практично не існує записних програм, ми працюємо у прямому ефірі, з усіма його плюсами і мінусами. Напевно цим ми і цікаві нашим слухачам. По-третє – наша аудиторія специфічна, тобто якщо музичних каналів по всій Україні сила силенна і вони практично нічим не відрізняються один від одного, то ми від них відрізняємося категорично. Наше завдання - це оперативно ознайомлювати з інформаційною ситуацією будь якого пересічного українця, який виявляє бажання і хист до цього. Треба визнати, що Радіо Ера має потужну інформаційну службу, є кілька тематичних відділів, де працюють висококваліфіковані кадри.

Чи складно керувати колективом талановитих людей?

Звичайно, складно! Я б вам сказав навіть архіскладно! Тому що кожна людина, яка працює на Радіо Ера ФМ - це особистість з усіма проявами амбіцій, егоїзму та інших природних, але часом складних людських вад. До кожного треба підібрати добре слово і до кожного треба мати підхід. І з цим треба рахуватись. Але з іншого боку мені видається, що для кожного, хто перебуває в умовах такої високої конкуренції, є великий плюс, адже, якщо поруч біля тебе працює особистість, то підсвідомо ти намагаєшся до неї підтягуватись.

Віталію, ви є автором декількох радіопрограм. Як вам вдається поєднувати адміністративну та творчу діяльність?

В подібному поєднанні для мене немає нічого проблемного. Треба мати до цього хист. Треба отримувати насолоду від справи, якою займаєшся. Звичайно, така схема роботи неабияк дисциплінує. Я вважаю, що на будь-якому рівні керівник будь-якого відділу повинен бути авторитетом для свої підлеглих. А авторитет напрацьовується не тільки контрольними та адміністративними функціями, але власним творчим прикладом. До речі, я завжди був прихильником схеми «граючого тренера». Тому вважаю такий варіант неабиякою корисною справою.

Чи складно забезпечувати контент для такої великої кількості прямоефірних програм?

Складно. Дуже складно. Тому ми постійно проводимо творчі наради, на яких визначаємо головні цікаві теми і другорядні . Вони можуть стосуватися як сфери «високих матерій», так і до так званих «лайфових» історій. Цей спектр настільки широкий, що він забезпечує роботою практично кожного працівника на Радіо Ера ФМ. В нашій справі стратегічне планування - понад усе. Ми не можемо відстежити всі події із поточних проблем, але ми можемо брати глобальні теми і їх опрацьовувати.

А кого ви вважаєте головним конкурентом Радіо Ера ФМ?

Якщо сказати загально – у нас немає прямих конкурентів. Це одночасно і добре, і погано. Зрозуміло, що з телеканалами ми не можемо конкурувати, а що стосується такого формату, в якому ми працюємо, то зараз в українському фм радіопросторі такого радіо, яке б цілодобово займалося розмовним жанром, не існує.. Але з іншого боку, мені здається, що це і погано. Бо якби був конкурент, тоді напевно конкурента боротьба спонукала б більш активно займатись пошуком.

Чи плануються нові проекти і які?

У нас практично весь час з’являються нові проекти. Навіть є одна проблема - велика кількість пропозицій часом лімітується не ефірним часом, а браком колег, тобто співробітників, які фізично могли б були задіяні на цих проектах. Також ми абсолютно нормально ставимось до пропозицій, які приходять ззовні, намагаємось співпрацювати з іншими телерадіокомпаніями, які також мають зацікавленість у партнерстві з нами. Ви можете це побачити і почути з ефіру. Зокрема: ток-шоу «Коло запитань», «Два Д», «Від першої особи», «Прайм Ера», яка виходить зранку, це і культурно-мистецькі програми - «Конкульт», до речі одна із наших нових знахідок. Іншими словами, ми постійно перебуваємо у русі. Ми орієнтуємось на свідомого та активного слухача. Відгук – це інтерактив. Люди телефонують, цікавляться, діляться з нами враженнями, ставлять запитання, подають своє ставлення та бачення у вирішенні нагальних проблем. Така співпраця є підтвердженням того, що ми ідемо правильним шляхом. Звичайно, важко триматись на плаву в період кризи, але Слава Богу, нам це вдається. Тому я хотів би з оптимізмом дивитись в наше майбутнє і додам , що 7 років - це лише тільки початок. Я сподіваюсь, що з кожним подальшим роком зростатиме якість нашого радіо продукту, -а навзаєм, відповідно, і аудиторія.

---

Володимир Лукін: На Радіо Ера ФМ працює чудовий колектив

Радіо Ера ФМ - перша і практично єдина на сьогодні загальнонаціональна мережа в ФМ-діапазоні, що працює в інформаційно-розмовному жанрі, - відзначає своє 7-річчя. Про специфіку роботи радіостанції, про те, чим радіо відрізняється від інших ЗМІ, ми говорили з ведучим Радіо Ера ФМ, керівником відділу громадсько-політичних програм Володимиром Лукіним.

Ви маєте досвід роботи в різних ЗМІ: друкованих, на телебаченні, і тепер на радіо. Чи можна їх порівнювати ці медіа, де складніше працювати?

Просто кожен з названих вами сегментів - і газети, і журнали, і радіо, і телебачення та Інтернет (а я ще працював в Інтернет-виданні), мають свою специфіку. Наприклад, те, що добре для газети зазвичай погано для радіо та телебачення: часто буває так, що людям, які пишуть прекрасні матеріали в газети, важко пристосуватися до роботи на телебаченні та радіо. Приміром, у газетах - можна використовувати досить довгі складні речення. На телебаченні це практично неможливо - там потрібно писати коротко і зрозуміло. На радіо, з одного боку, думки потрібно висловлювати коротко, а з іншого - так, щоб одночасно ілюструвати те, що ти хочеш сказати, тому що на телебаченні велику роль відіграє картинка — про щось можна взагалі не розповідати, на радіо цього немає. Якщо працюєш в газеті, особливо щотижня, можна сісти, подумати над красою думки, слова, на ТБ, радіо ти, як правило, в цейтноті.

А де вам більше подобалося працювати?

Не скажу, що для мене це принципово. Мені, наприклад, подобалося працювати в Інтернет-виданні - це шалена оперативність. Але це ж і головна складність в роботі. Там прагнеш максимально швидко видати ту чи іншу інформацію. І не завжди стежиш за грамотністю викладеного тексту: скільки з цим не будеш боротися, у будь-якому Інтернет-виданні можна знайти багато помилок. На другому місці за оперативністю, звісно, радіо. У цьому його перевага і це мені понад усе подобається. А телебачення - це найкращий спосіб самовираження, тому що ти можеш і сам говорити і тебе можуть бачити.

Де вам вдалося себе найбільше проявити?

Насправді - в друкованих ЗМІ та в Інтернеті. Там я міг собі дозволити писати про те, про що мені самому було цікаво, писати на різні історичні теми, проводити певні паралелі або просто розповідати про минуле з сучасним підтекстом. На радіо мені подобається те, що я можу багато говорити, у тому числі на історичні теми, які мені цікаві, і наводити відповідні приклади. Я часто веду програму Vox populi, де зі слухачами обговорюються найрізноманітніші питання, і мені приємно, коли я можу щось пояснити людям, розповісти про ту чи іншу проблему, використовуючи історичні приклади або приклади з життя інших країн.

У різних ЗМІ, в яких ви працювали, ви були або головним редактором, або заступником, зараз начальник відділу, адміністративна робота заважає творчій?

Адміністративна робота - це насправді те, що що більше зав се ненавиджу у житті. Хоча дійсно в останні 7 років практично де б я не працював я займаюся насамперед адміністративними питаннями і для мене це тягар, тому що я просто не люблю займатися питаннями, якими об'єктивно повинен займатися керівник того чи іншого підрозділу. Всі ці записки, плани, схеми, відомості... Але якщо я пишу статтю або я виходжу в ефір то це для мене певна емоційна і душевна розрядка.

Важко керувати великою кількістю людей, до того ж кожен вважає себе талановитим?

На щастя, мені не доводилося керувати великими колективами. Тут можна згадати один з моїх улюблених фільмів - «Москва сльозам не вірить», де практично таке саме запитання одна героїня ставить іншій: «Як ти таким колективом керуєш? - І вона відповідає: «Важко з трьома, а коли трьох навчишся організовувати, то кількість вже не має значення». Хоча це не завжди насправді так, не завжди вдається організувати, але є різні методи керівництва у різних людей. Я намагаюся організувати роботу так, щоб люди виконували ті чи інші функції, не керуючись страхом перед начальником чи покаранням, а певними людськими почуттями, усвідомлено. Не знаю, наскільки це правильно, але якщо існує в колективі взаємна повага, то багато чого можна домогтися і без підвищення голосу, без яких-небудь санкцій.

Що для вас Радіо Ера ФМ?

Радіо Ера ФМ для мене це, так би мовити, два в одному. По-перше - це інформаційна станція, яка дає оперативну інформацію, і в цьому сенсі не має собі рівних в Україні. І це приємно, що я працюю на такій радіостанції. А по-друге - це колектив. Я працював у багатьох організаціях і у мене були такі випадки, коли просто не хотілося йти на роботу, атмосфера була жахлива ... На Радіо Ера ФМ колектив чудовий. Головне в будь-якому колективі, і колектив Радіо Ера ФМ це підтверджує: які б не були проблеми, особистісні і таке інше, люди завжди здатні працювати разом, завжди здатні виробляти важливі для радіостанції колективні думки і рішення, в цьому і полягає командна робота.

Очевидно, той, хто працює в інформаційній сфері, повинен цим жити, але це, мабуть, важко?

Вірно, специфіка роботи журналіста означає, що потрібно постійно бути в курсі подій. І справді це дуже складно і іноді виникає бажання хоч на деякий час відключитися від цієї клятої інформації. Не можна безперервно цим жити. За останні 20-30 років ми всі так цим переповнені, що навряд чи людина готова всю цю інформацію поглинути й обробити.

Як здолати стереотип, що в ФМ-діапазоні присутня тільки музика?

Стереотип побороти неможливо, тому що кожна людина спочатку для себе щось вирішує: вона хоче слухати музику або вона хоче слухати новини. Дійсно, так склалося що більшість станцій працюють в музичному форматі. І справа не в стереотипах, а справа в здатності єдиної розмовної станції переконати людину, яка любить слухати музичні канали, перейти хоч на якийсь час дня або тижня на розмовну станцію. Тому що ті, хто зазадалегідь прагнуть отримати інформацію, вони і так знайдуть Радіо Ера ФМ. Потрібно боротися не зі стереотипами, а за людей, яким не дуже цікава інформація, потрібно зробити так, щоб вона їм стала потрібною.

А як змусити слухача, який звик слухати ту ж музику по радіо і його не дуже цікавить інформація, перемкнути приймач на інформаційну станцію?

Думаю, що питання треба поставити трохи інакше. Будь-яка людина, коли вмикає радіо, чогось хоче: чи вона хоче почути музику чи вона хоче почути інформацію. І якщо вона хоче почути музику, а випадково потрапила на інформаційне радіо, то там має бути щось таке, що не змусить його одразу перейти на музику. І якщо вона не перемкнула приймач, це означає — її щось зацікавило. І це можна розглядати як успіх.

В ефірі Радіо Ера ФМ присутні різні точки зору, як, на ваш погляд, можна домогтися об'єктивного висвілення інформації?

Я скажу може не дуже популярну річ. Я, як історик, не вірю ані в об'єктивну історію, ані в об'єктивну журналістику. Всі кажуть - має бути об'єктивна історія! Не буває об'єктивної історії! Будь-яка історія суб'єктивна. Так було у всі часи: той, хто пише підручник, він заздалегід налаштований суб'єктивно, від літописця до автора сучасного підручника з історії. Так і будь-який засіб масової інформації, навіть якщо цього не хоче, а насправді - хоче, нав'язує свою точку зору.

Будь-яке ЗМІ, будь-яка книга, фільм - нав'язує певну точку зору, певний стереотип поведінки. Інша річ, наскільки цей стереотип корисний! І знову ж таки, як визначити цю користь, знову ж таки це суб'єктивний погляд!

Хто, на вашу думку, головний конкурент Радіо Ера ФМ?

Головний конкурент Радіо Ера ФМ - це телебачення. Все ж картинка відіграє величезну роль, люди хочуть не тільки чути, але й бачити. Наприклад, є багато політиків, які не ходять на радіо, не тому що їм не подобається, просто вони заздалегідь налаштовані на те, що радіо гірше, ніж телебачення. Політику важливо прийти і, як кажуть, поторгувати своїм фейсом, навіть без змісту. Ось він такий гарний, такий розумний, хай його показали дві хвилини і він там жодного слова не сказав (а на радіо він міг би говорити цілу годину), але його показали! Якби вдалося органічно поєднати радіо з телебаченням та ще з Інтернетом, то це був би новий крок у розвитку радіостанції. І це в планах станції є.