Як Хрущов підкидав Америці «їжака»
45 років тому розгорілася Карибська криза. Про те, як світ перебував на межі ядерної катастрофи, згадують учасники тих подій Сергій ДОВГАЛЬ   

Майже півстоліття тому радянські правителі загорілися нестримним бажанням не дозволити американським агресорам поглинути Острів Свободи — Кубу. Секретній операції, розробленій військовим та політичним керівництвом Радянського Союзу, дали кодову назву «Анадир». Було вирішено підкинути неприятелю «їжака», як висловився Микита Хрущов, себто розмістити на острові ракети. Людей, які опинилися на Кубі, називали інтернаціоналістами. І їх виявилося зовсім немало — 43 тисячі радянських військових і фахівців. За період з 15 липня по 30 жовтня на Острів Свободи 85 суден здійснили 183 рейси...

До пари, щоб не з’їли татари
Біля прохідної найбільшого нафтопереробного заводу України — Кременчуцького — тривають силові «маневри». Хто і що стоїть за ними? Василь НЕЇЖМАК   

Учора вранці вхід до заводоуправління був забарикадований стільцями. В такий спосіб заблокували прохід на територію заводу слідчій групі кременчуцької міліції, яка, за словами начальника НПЗ Василя Овчаренка, розслідує кримінальну справу, порушену за фактом вчиненого 19 жовтня групового порушення громадського порядку.

Корова зробить мільйонером
Після зростання цін на молоко тваринництво може стати однією з найприбутковіших галузей Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ   Дарина КОНОВАЛОВА   

Молочні продукти, на відміну від хліба, яєць та олії, дорожчають без шуму, галасу і зайвого піару. Кожен, хто давно не купував сирних тортів, йогуртів, десертів, із здивуванням помічає, що ціна на них зросла майже вдвічі. Причому цінники до звичних продуктів — сметани, ряжанки у магазинах переклеюють мало не щодня.

Святі без заповідника
Керівництво Києво–Печерської лаври за державний кошт нищить і підмінює історико–культурне надбання народу Ярослава МУЗИЧЕНКО   

18 жовтня 2007 року Міністерство культури і туризму України, «йдучи назустріч проханням громадськості», відкликало свого листа до Київської міської ради щодо передачі храму Спаса на Берестові у користування УПЦ Московського патріархату. Прохань справді було багато — і публікації в пресі, і відкриті листи до Президента з підписами найшановніших науковців і громадських діячів. Відтак церква Спаса залишається у складі Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника, у віданні якого перебувала й раніше.
Сьогодні Київрада має розглядати претензії Московського патріархату на інші споруди Національного заповідника: сторожку при вході до Нижньої лаври (саме з неї черговий пожежник–охоронець зафіксував номери машин і прізвища робітників, які розбирали лаврські ворота) і будівлю Державної історичної бібліотеки України, де зберігається понад 85 тисяч книг та півмільйонна картотека матеріалів з історії міст і сіл України.