Citroen C3 Picasso

Кориця відома із старовини. Ще в другому тисячолітті до нашої ери вона експортувалася з Китаю до Давнього Єгипту, була згадана в Біблії і високо цінувалася у древніх народів, що підносили її в дар лише монархам і іншим володарям. Чому? Ніхто не знає. Адже для нас це всього лише висушена кора вічнозеленого дерева, яке виростає в Шрі-Ланці і південній Індії, і має незвичайний солодкуватий смак і приємний аромат.

Кажуть, запахи завжди асоціюються з якимись подіями, відчуттями або людьми. Мені запах кориці, схоже, тепер нагадуватиме про новий компактвен Citroen С3 Picasso, російська презентація якого прошла в Москві кілька днів тому. Ланцюжок спогадів про цей захід в голові вже складений: нічні яскраво освітлені вулиці, Ненудний сад, переправа на імпровізованому поромі через Москву-річку в районі Срібного Бору і ледве уловимий запах кориці в салоні автомобіля. Загалом, “парфум” для автомобілів Citroen вже не новина, але на інших моделях капсула з духами встановлювалася поряд з воздуховодами на центральній консолі. У С3 Picasso я флакон з духами не знайшов, хоча в списку опцій така штука присутня. Тому мені здавалося, що ароматом кориці просочені всі панелі салону.

Що і говорити, французи уміють створювати образи, що запам’ятовуються. Ось і зовнішність нового компактвена, на якому красуються автографи великого художника Пабло Пікассо, не назвеш буденною. Тут уживаються здавалося б не поєднувані незграбні і округлі форми, ледве помітні і дуже крупні контрастні деталі, непоказний чорний пластик і блискучі металеві накладки, класична “родинна” одиноб’ємна компоновка і по-спортивному широкий, низько розташований повітрозабірник.

Інтер’єр виглядає не менше стильноо. Симетрична “двоповерхова” центральна консоль із зручним важелем КПП на “постаменті”, магнітолою і блоком клімат-контролю, які знайомі нам по автомобілях Peugeot. При цьому пластик С3 Picasso у верхній частині передньої панелі, також як і на моделях “Пежо”, має фактуру “під тканину”, але відрізняється малюнком – він нагадує ледве помітні складки на тканині. Але м’який пластик тут застосований лише в “столішниці” панелі і на підлокітниках.

Перше що помічаєш, коли сідаєш за кермо, це відмінна оглядовість, яка досягнута завдяки трисекційному лобовому склу з якнайтоншими передніми стійками. По словах сітроенівців, в нового компактвена чи не найбільша серед конкурентів площа скла – 3,4 квадратних метра, а за наявності панорамного даху (завдовжки 1208 міліметрів і шириною 818 міліметрів) вона збільшується до чотирьох з половиною квадратних метрів. Світла багато, але відчуваєш себе як в акваріумі.

Ззаду, не дивлячись на досить скромні розміри автомобіля, просторо. До того ж, нерівні частини заднього дивана можна рухати назад-вперед на 15 сантиметрів і міняти нахил спинок, правда всього на п’ять градусів. На презентації в багажник об’ємом 500 літрів легко помістилися декілька крупних коробок і їх влізло б ще більше, якби ми прибрали задні крісла. Вони складаються врівень з підлогою, за рахунок чого корисний простір зростає до 1506 літрів. Під фальшпанеллю підлоги є додатковий відсік під дрібні речі, а на стінці багажника примостилася переносна лампа, яку можна використовувати як ліхтарика, – заряду її батареї вистачає на 45 хвилин. Аналогічна штука, до речі, є в автомобілів Chrysler і Dodge.

У найбагатших комплектаціях в задній частині салону з’являються додаткові ящики в підлозі під дрібні речі, відкидні столики, задній підлокітник, спинка дивана з люком для довгих вантажів, ще один відсік під переднім пасажирським сидінням і доладна спинка переднього пасажирського крісла.

На той час, коли ми розглянули всі деталі інтер’єру, ніс вже перестав відчувати запах кориці в салоні, позбавивши автомобіль частинки шарму. Але варто було сісти за кермо і проїхати перші кілометри, як все повернулося на свої місця – я знову зачарований!

Компактвен побудований на шасі Peugeot 207 (у них однаковий розмір колісної бази), що позитивним чином відбилося на керованості Citroen С3 Picasso. Точне, в міру “гостре” кермо з хорошим зворотним зв’язком і змінним зусиллям дозволяє задавати потрібну траєкторію, ідеально проходячи повороти. При цьому машина не розгойдується на хвилях, майже не крениться на віражах, а підвіска в міру жорстка і не дуже м’яка.

Загалом, їхати на С3 Picasso дуже приємно. Шкода лише, що на презентації були машини, оснащені 1,4-літровими бензиновими двигунами потужністю 95 кінських сил. Така машина з трьома пасажирами в салоні, що називається, “не їде”. Взагалі. Можна, звичайно, постійно розкручувати мотор до 4-5 тисяч зворотів, на які доводиться максимальний момент, що крутить, в скромних 135 Нм. Тоді з’являється деякий натяк на динаміку, проте їхати в такому темпі весь час чомусь не хочеться. До того ж, вище за голову все одно не стрибнеш – за офіційними даними розгін з нуля до “сотні” в цього автомобіля займає 12,2 секунд, а максимальна швидкість складає 178 кілометри на годину.

P.S.

Заходячи в кав’ярню і відчуваючи аромат кориці я тепер мимоволі згадую Citroen С3 Picasso і тих людей, які незвичайним дизайном і французькою чарівністю так вдало приправили звичайний родинний компактвэн…