Новорічне привітання Блаженнішого Любомира, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького

Високопреосвященним та Преосвященним Владикам,
всечеснішим і преподобним душпастирям,
преподобним ченцям і черницям,
дорогим у Христі братам і сестрам – мирянам Української Греко-Католицької Церкви

«Оповістити Рік Господній сприятливий».
 (Лк. 4, 19)

Дорогі у Христі, ці слова, які Ісус Христос сказав про себе, читаємо на Молебні в навечір’я Нового року. Коли закінчується один рік, стараємося здогадатися, яким буде наступний. Наші людські здогади бувають дуже різні, залежно від того, якими очима дивимося на те, що відбувається. Якщо дивимося очима святої віри, то для нас кожний рік є роком сприятливим, роком великих Божих дарів. У цьому не можемо сумніватися, бо все відбувається з Божої волі, а Бог як добрий батько обдаровує нас тільки тим, що для нас справді корисне. Якщо під час року стаються дуже прикрі і некорисні події, це відбувається тільки тому, що ми легковажимо Божими дарами і хочемо замінити Божу мудрість та доброту  нашою людською, дуже обмеженою мудрістю, а ще гірше нашими лихими планами та бажаннями. Моє бажання для усіх вас на цей рік, який сьогодні починається, щоби ми радо, із відкритим серцем, із щирою вдячністю прийняли те, чим Господь Бог нас обдаровує, і не дай Боже, не старалися ставити свої немічні недосконалі людські плани понад Божу доброту. Дай Боже, щоб ми цей рік наповнили тільки добрими ділами, прославляючи Бога нашою вдячністю та стараючись, щоби все, що ми будемо робити, було на справжнє добро наших ближніх. Цього від щирого серця вам, дорогі у Христі, бажаю у цьому 2011 році від народження Ісуса Христа.

Згідно з рішенням Синоду Єпископів нашої Церкви у 2009 році, нашу молитовну увагу в минулому році ми присвятили християнському покликанню з особливим наголосом на покликанні до богопосвяченого життя. Це намірення будемо продовжувати і цього року аж до Патріаршого Собору, який відбудеться на початку вересня. Надіємося до того часу ще глибше застановитися над змістом богопосвяченого життя та рівно ж сподіваємося, що наші монастирі, чини, згромадження, молитовні спільноти використають цей час, щоб краще пізнати власне покликання та допомогти усім вірним нашої Церкви усвідомити, яким важливим і благословенним для всієї Церкви є богопосвячене життя. Всечеснішим та преподобним душпастирям доручаємо до неділі, 4 вересня, на сугубій ектенії у Божественній Літургії додавати такі прохання: «Ще молимося за монастирі, чини, згромадження, світські інститути богопосвяченого життя і за їхнє святе покликання».

Завтра, 2 січня, у неділю перед Різдвом, день, згідно із рішенням Синоду Єпископів, відзначаємо День емігранта. На Синоді Єпископів у вересні 2010 року еміграція та імміграція були головною темою нарад зібраних Владик. Цю тему ми хотіли опрацювати дуже широко, стараючись пізнати історію еміграції наших співвітчизників за останніх понад сто років, пригадати, чого ми навчилися із цього  особливого соціального явища, вивчити, яку користь та які небезпеки еміграції, бо, з одного боку, в країнах тривалого поселення сформувалися структури нашої Церкви: митрополії, єпархії, екзархати та центри нашої культури, а з другого – немале число наших людей відчужилися від рідної Церкви та народу. Насамперед ми міркували, як найкраще послужити вихідцям з рідної землі, особливо тим, які опинилися поза структурами нашої Церкви. Ми прийняли низку важливих рішень, які вже почали виконувати і будемо продовжувати це робити в наступні місяці та роки.

Завтра, у День емігранта, в особливий спосіб молитовно згадуватимемо вас, дорогі брати і сестри, що перебуваєте в чужих середовищах, далеко від рідної землі. Вітаємо вас усіх, не забуваємо про вас і будемо старатися робити все можливе, щоби вам допомогти. Прохаємо вас бути собою, не забувати свого походження, не покидати рідної Церкви, не відчужуватися від громади співвітчизників.

Хочу поділитися з вами ще одною звісткою. У 2013 році Церкви,  початки яких сягають часів Хрещення Київської Русі – колись це була одна Церква, а сьогодні вона поділена на чотири гілки, – святкуватимуть 1025-річний ювілей Хрещення, епохальної події. Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства на своєму останньому засіданні вирішив, що Українська Греко-Католицька Церква, як одна із цих гілок, також святкуватиме цей ювілей. Щоби був він для вірних нашої Церкви справді духовним святом, плануємо до цього упродовж найближчих трьох років належно підготуватися. У цьому 2011 році хочемо присвятити особливу увагу значенню Божого Слова в житті нашого народу від початків аж до сьогодні. У 2012 році темою нашої уваги будуть Святі Таїнства в житті християнина, а у 2013 - соціальне служіння Христової Церкви. Ці три аспекти церковного життя віддзеркалюють внутрішню суть Церкви, як це сказав у своїй першій енцикліці «Бог є любов» Святіший Отець Венедикт XVI. До цієї підготовки, як і до самого святкування, запрошуємо також членів нашої Церкви, які постійно чи тимчасово живуть поза межами України. Словом, це святкування повинно бути ділом всієї нашої Церкви. Про детальну програму підготовки та святкувань будемо своєчасно вас повідомляти.

Дорогі у Христі, сьогодні починаємо Новий рік, як сказав нам сам Божественний Спаситель,  – рік сприятливий, тобто рік, в якому одержимо Божі благодаті і в якому зможемо чинити багато добра. Радіймо у Господі, що дає нам такі можливості.

Благословення Господнє на вас!

+ЛЮБОМИР

Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
 1 січня 2011 року Божого.