Епічний герой
Книги. Часописи. Е-буки. Е-зіни. Самвидав
Чиказьке видавництво Featherproof Books, що займається створенням інді-книжок як арт-об'єктів, ще у листопаді вже минулого року видало чарівне напівіграшкове видання із тавтологічною назвою «Космос у мініатюрі у мініатюрі» Патріка Соммервіля (Patrick Sommerville), яке ми просто не можемо оминути хоча б коротеньким оглядом
Ось нарешті програма мобілізації загонів! Дещо може змінитись чи перенестись, але в основному – буде саме так. Вступайте у «Штурмові загони Ґутенберґа» й разом створюємо якісні видавничі продукти! Кожен у ці дні знайде багато цікавого й корисного для себе, а головне – незабутньо проведе час.
«Загалом цей рейтинг – хлопчачо-чоловіко-центричний. Я не маю відповіді, наприклад, на запитання, як краще зацікавлювати літературою дівчаток-дівчат. Бо процес зацікавлення дуже такий втаємничений, ґендерно-зорієнтований. Це не так просто й примітивно: хлопчикам – про війну, а дівчаткам – про любов.
Залиш коментар про цю книжку >>
Поняття і терміни журналістики від Григорія Кривошеї
Чомусь у цю рубрику все частіше потрапляють термінологічні знахідки. Після словника журналіста нам пощастило відшукати ще одну чарівну книжку з не менш вражаючими тлумаченнями. «Журналістика: поняття, терміни» – як виявилося, виданий у 2004 році (тобто майже свіженький) посібник, що розрахований на молодих спеціалістів у галузі журналістики
КнигиЧасописиCамвидавЕ-чтивоЕлементи
| НовиниФетишЕпічний геройВиданеМісцяЕкспериментСтандарти |
|
|
|
|
факти з життя сучасних і вікопам’ятних письменників, дизайнерів, видавців, художників, книжкових оформлювачів, редакторів, а також роль книжок і навколокнижкових явищ у їхньому житті. У діалогах і нарисах
Ілля diliago. Ліки від запору наболілим
Ілля Вікторов, також відомий як diliago – художник із Москви, автор потоків шустрокалу, оформлювач документальних фільмів «Птиця Гоголь» і «Хребет Росії», один з улюблених народних лепроюзерів і саме той, хто уже майже спакував валізу для поїздки в Київ, щоби приєднатись до Штурмових загонів Ґутенберґа. [далі] Дмитро Стус про оцифрування української класики й зникнення журналу «Київська Русь»
Якщо ж не вийде, то бібліотека класики з'явиться на файлообмінній системі «EХ.ua». Участь у комерційній структурі зніме багато проблем. Такий банк культури надасть можливість створювати певне середовище, відкривати інтерактивні сайти, соціальні мережі. Тут можлива співпраця: між державною і приватною структурами. [далі] Микола Ковальчук: «Дилетантство — головна проблема всієї країни»
На Фестивалі молодих видавців та редакторів ви отримаєте рідкісну можливість – поєднувати приємне з корисним. Не виняток і майстер-клас «Гра в класи: Модульна сітка як видавничий інструмент», який проведе Микола Ковальчук.
Микола за освітою філолог, проте, як він сам стверджує, шрифтознавство, текстовий дизайн та типографія – це хобі, що переросло в нову професію і навіть стало об’єктом наукового інтересу. [далі] Культура крізь «Сито»
Цікавитеся культурою? Не знаєте, куди піти і хочете дізнатися про нових митців, дійсно вартих уваги? Набридло переглядати багато сайтів у пошуках потрібної інформації? Микита Олімпієв і Максим Головко знайшли вихід із цієї ситуації! Вони пропускають крізь своє «Сито» найцікавіші новини культурної тематики. [далі] Мирослав Дочинець: «На п’ятий день у Парижі я мріяв повернутися в Мукачево»
Відомо, що у Мукачівському замку зафіксували дивовижну енергетику, таку ж, як у тибетських монастирях. А можливо, загадка цього міста у талановитих українцях, які створюють про нього легенди? Таких, які тут «закорінені». Таких, як Мирослав Дочинець. [далі] Богдана Матіяш: «У приватності немає канону»
Не знаю, чи те, що пишу, є добрим. У якомусь сенсі, воно не є настільки добрим, як би мені хотілось – і писати, і жити. Дописуючи цю нову книжку, я дуже відчувала, що ані в письмі, ані в тому, як вдається бути на щодень, не можеш «стрибнути вище за себе». Що не напишеш ліпше, ніж ти є. [далі] Дмитро Чистяк: «На жаль, багато перекладів мертвотні»
На думку молодого перекладача Дмитра Чистяка, кожен перекладач повинен вловити Дух Тексту, тому й невипадково слово Дух пише з великої літери. У дитинстві йому пощастило втрапити до однієї доброї французької родини на півночі Франції, де і вжився у французький світ назавжди. [далі] Василь Ґабор: «Одна книга, якою вона медіауспішною не була б, ніколи не робить погоди на книжковому ринку»
Парадокс у тому, що людина може писати тоді, коли нічим не переймається, коли живе тільки прозою. А всі ми змушені заробляти на хліб. Іноді подумаю, що міг би написати одну-дві новелу за рік, але ж прожити за них просто неможливо, навіть за книжку новел не проживеш. [далі] Олексій Сігов: «Саме читач визначає долю книги»
Як народжується чергова книжка у видавництві та формується її задум, що таке концепція та культура видання, а також що визначає його якість люб'язно погодився нам розповісти Олексій Сігов, редактор видавництва «Дух і Літера» – про все це він знає із власного досвіду, адже працює з книжками не перший рік, і не перший рік ці книжки здобувають перемоги та численні відзнаки. [далі] Богдана Павличко: «Я б хотіла, щоб були перекладені всі твори»
І знову про переклад – інтерв’ю з Богданою Павличко: про перекладацький дебют, видання культового роману Джека Керуака «На дорозі»; про втілення зарубіжних творів українською мовою; про її живість і про її життя на сторінках та між рядками. Спеціально для «Читомо» [далі]