16 вересня 2009 року
Св. свящмуч. Антима, єпископа Нікомидійського.
Преп. Теоктиста.
- Короткий життєпис святого дня
- Рядовий Апостол
- Рядове Євангеліє
- Оповідання для роздумів
- Прохання про молитву
Святий Антим
Святий Антим був висвячений 293 року на єпископа Нікомидії. Після того, як хтось зірвав зі стіни наказ імператора Максимівна про переслідування християн, погани ув'язнювали правовірних і змушували їх приносити жертви поганським божкам. Антим, як добрий пастир, скріплював своїх переслідуваних овечок у вірності Христові аж до кінця. Коли ідолопоклонники і його ув'язнили, він мужньо визнав свою віру в Христа і прославив Його мученицькою смертю 303 року, підставивши голову під сокиру поганських мучителів.
Святий Теоктист
Одного дня застукав до монастирської брами самітний юнак. Походив він з вірменського міста Єраполя й називався Теоктист. Полюбивши всім серцем Бога, він утік з дому своїх батьків і в святій тишині монастиря хотів раз на завжди розпрощатися з світом, що був повний нагод до нарушення Господнього закону. Ігумен монастиря зрозумів молодого Теоктиста і прийняв його між монаше братство, щоб дати побожному юнакові можливість посвятитися геть чисто Богу на службу.
З Єрусалиму, повний побожних думок про Господні дії, пішов Теоктист у пустиню над Мертвим морем, де була лавра Фаран, повна розкинених келій пустельників, з однією спільною для всіх церквою. В цій пустині він замешкав в одній пустій печері, в сусідстві св. Євтимія Великого. Познайомившись із преподобним Євтимієм, Теоктист став його учнем, одержав від нього монаше постриження і обидва вже спільно вправлялися в чеснотах.
Коли св. Теоктистові було 84 роки, об'явив Бог св. Євтимієві, що його перший учень, преподобний о. Теоктист, має перейти до вічної слави. Св. Євтимій зараз поспішив до св. Теоктиста, який на руках свого вчителя віддав Богу свою праведну душу 3 вересня 446 року. На його похороні був присутній також єрусалимський патріарх Анастасій.
Послання ап. Павла до Галатів 3, 15-22
Брати, я говорю по-людськи: навіть людського заповіту, ствердженого як слід, ніхто не може скасувати чи до нього що додати. Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: потомкам, немов би говорилося про багатьох, але про одного: і твоєму потомкові, яким є Христос. Кажу бо це: заповіту, що був стверджений Богом, закон, що прийшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати і, таким чином, знести обітницю. Бо коли б насліддя було від закону, воно не було б більш від обітниці; Авраамові ж, Бог дарував свою ласку через обітницю. Навіщо ж тоді закон? Його додано з причини переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника. Посередника ж нема, коли є хто один; а Бог один. Хіба тоді закон проти обітниць Божих? Зовсім ні. Бо якби даний був закон, що міг оживляти, тоді справді від закону було б оправдання. Але Писання все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
Євангеліє від Марка 6, 7-13
В той час покликав Ісус дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами. І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім самої палиці, ні хліба, ні торбини, ні грошей у гаманець; щоб обувалися в сандалі і не вдягалися в дві одежі. І говорив їм. До якого б дому ви не ввійшли, там пробувайте, аж поки не вийдете звідти. А коли в якому місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, виходячи звідтіль, обтрусіть і порох з ваших ніг на свідоцтво їм. Вони вийшли і проповідували покаяння, виганяли численних бісів і намащували олією чимало хворих та оздоровлювали їх.
Погляд Ісуса
В Євангелії від Луки читаємо:
"А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що ти говориш"... І зараз же, як іще говорив він, півень заспівав. І Господь обернувся і подививсь на Петра... І, вийшовши звідти, Петро гірко заплакав!"
Я був сильно пов'язаний з Господом. Я спілкувався з Ним, дякував Йому, просив допомоги.
Але завжди мав тривожне відчуття, що Він хотів, аби я глянув на Нього... а я не дивився. Я говорив, але відвертав погляд, коли відчував, що Він дивиться на мене.
Я боявся, що в Його очах мені відкриється звинувачення у якомусь нерозкаяному гріхові. Або вимога чогось, чого Він від мене хоче.
Одного разу я зібрав усю свою мужність і глянув Йому в очі! У них не було жодного звинувачення. Жодної вимоги. Вони просто говорили: "Я люблю тебе".
І, як Петро, я вийшов і гірко заплакав.
Ентоні де Мелло. Пісня птаха - Свічадо, 1998
Прохання про молитву
З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).
Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.
Просимо помолитися
- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за ласки Божі для Петра, Катерини, Олесі, Олі, Катерини;
- за навернення Михайла;
- за Боже благословення для Михайла і Ольги, Олени, Анастасії, Маркіяна;
- за упокій душ Юстини, Петра, Михайла, Марії, Татьяни, Анни, Марії, Михайла, Антона, Василя, Емілії, Богдана і всіх від віку спочилих та душі в чистилищі;- за Боже благословення для Віктора, Олександра, Галини, Петра, Каземіра, Світлани, Олени, Оксани, Віри;
- за Боже благословення для Михайла, Олени, Настасії, Маркіяна, Миколи, Ольги, Володимира, Марти, Марти, Ірини, Галини, Михайла, Світлани, Світлани;
- за упокій Петра, Юстини, Миколи, Василя, Кулини, Миколи, Івана, Матрони;
- за упокій Михайла, Марії, Тетяни, Анни, Петра, Станіслава, Данила, Меланки, Стефи, Михайла, Гриня, Василя, Йосифа;
- за упокій Михайла, Марії, Миколи, Людмили, Валентини, Антона, Єфросинії, Олексія, Семена, Єви;
- за упокій Василя, Емілії, Богдана, Лідії, Віктора, Михайла, Наталії, Зінаїди,
Михайла, Миколи, Миколи;
- за здоров'я душі, тіла Тетяни і Вадима, мир, злагоду в їх сім’ї, любов між ними і за те, щоб Господь Бог дав їм дитину;
- за здоров'я душі, тіла Михайла, мир, злагоду, щоб Господь Бог дав Михайлові роботу;
- за упокій Нелі, Луня;
- за Боже благословення для священиків Романа, Романа, Івана, Андрія, Миколу, Тимотея, Володимира, Юрія;
- за Боже благословення для сестер Емілії, Бернадети, Ольги, Володимири;
- за упокій воїнів ОУН, УПА, запорізьких козаків знищених Катериною II та душі в чистилищі українського народу;
- за упокій душ, які померли під час голодомору;
- за Боже благословення для готельного бізнесу Михайла, Світлани.
(Формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).
