Наталка СЕМИВОЛОС

Швейцарцям українське вино до смаку, але пити його вони бояться

Історію про вручення швейцарському колезі пляшки українського червоного вина розповів сьогодні журналістам під час прес-конференції в УНІАНі доктор біологічних наук, проректор Національного аграрного університету Сергій МЕЛЬНИЧУК. Зарубіжний учений щиро зрадів подарункові, бо до того вже куштував продукцію нашої виноробної промисловості. “Знаєте, чого бракує вашим чудовим винам і чому їх немає на полицях швейцарських магазинів? – запитав він. – Бо на етикетці відсутня інформація, до якої звик наш споживач. Скажімо, якими пестицидами був оброблений виноград, з якого потім виготовили цей напій”. Відповідно до європейських стандартів, пояснив представникам ЗМІ С. Мельничук, на етикетці (штрихкоді) повідомляється не лише калорійність, а й місце походження товару, на яких полях він вирощувався. І, звісно, якими пестицидами оброблявся.
Є надія, що відкриття державної Української лабораторії якості та безпеки продукції аграрно-промислового комплексу, з нагоди чого проводилася згадана прес-конференція, допоможе нашим товарам посісти гідне місце не лише на вітчизняному, а й на західних ринках.
– У нашій уяві лабораторія асоціюється з невеличкою кімнатою. Нині ж відкривається справжній науковий центр, загальна площа приміщень якого майже сім тисяч квадратних метрів, – сказав керівник лабораторії С. Мельничук. – Це державний проект, що створювався не як черговий орган, покликаний контролювати виробників продуктів харчування, а як науковий заклад. Метою роботи останнього є вивчення і сировини, і готових продуктів, котрі потрапили на стіл до споживача, а також аналіз і відслідковування технологій харчової промисловості.
Нині майже 13 законів України так чи інакше стосуються питань якості й безпеки харчової продукції. Однак для здійснення послідовного та якісного контролю необхідний безперервний моніторинг і знання сучасних харчових технологій. А вони постійно ускладнюються: з’являються нові види продукції, компоненти, добавки, далеко не завжди нешкідливі. Сьогодні вітчизняним “харчовим контролерам” бракує достовірної інформації про те, що саме слід контролювати і яка продукція може бути небезпечною. Це стосується не лише імпортних товарів, а й українських. Система контролю якості їжі, стверджує Сергій Мельничук, у більшості випадків залишилася радянською, а от технології виробництва продуктів, навіть на наших заводах, застосовуються західні. Часто-густо органи–контролери харчової промисловості ознайомлені зі старими технологіями, чимало з котрих уже застаріли. А через відсутність досліджень і знання новітніх компонентів, застосовуваних у харчовій промисловості, на український ринок потрапляють продукти з маловивченими або невідомими інгредієнтами.
Учені вже давно почали бити на сполох. Урешті-решт над проблемою відсутності серйозного наукового підходу у формуванні харчової політики держави замислився і Кабінет Міністрів. І не лише замислився, а й почав виділяти гроші на сучасне обладнання для нової лабораторії та її будівництво. На сьогодні на ці цілі вже витрачено 51 мільйон гривень. Потрібно ще одинадцять – для закупівлі обладнання, якого бракує. Але вже зараз на озброєнні в науковців є газові та рідкі хроматомасспектрометри, здатні “розпізнати” 183 тисячі (!) речовин. Наприклад, виявити й визначити у продукті кількість пестицидів, добрив, що ними оброблялася сировина, ветеринарних препаратів, нафтопродуктів та ін. А спектрометр з індуктивно-зв’язаною плазмою взагалі здатний “розкласти” склад продукта за таблицею Менделєєва, “назвавши” з цілковитою точністю наявність усіх мікроелементів. Таке обладнання, переконані фахівці, дає змогу тримати руку “на пульсі” харчового бізнесу. Тобто вчасно захистити українського споживача від неякісної продукції, яка може бути імпортована до нашої країни або вироблена місцевими харчовими підприємствами.
Основний наголос у роботі нового наукового закладу робитиметься на вивченні грунту, аналізі його екологічного стану та дослідженні вирощеної на ньому сировини. Такий науковий підхід до ведення сільського господарства створить прозорі схеми вирощування продукції, а в подальшому це дозволить не контролювати кінцевий продукт.
Урочисте відкриття державної Української лабораторії якості та безпеки продукції аграрно-промислового комплексу відбудеться 16 листопада в селі Чабани, що неподалік від Києва. Науковці сподіваються, що захід своєю присутністю вшанують і глава держави, і глава уряду. І тим самим, до речі, продемонструють, наскільки вони переймаються питаннями, що споживають сьогодні українці та якої якості ця їжа.

Коментарів немає. Ви можете залишити перший коментар!