Історічний досвід та
правові засади місцевого самоврядування.
Місцеве самоврядування як
публічна інституція має тривалу й драматичну історію, періоди
розквіту та занепаду. Проте лише в другій половині
XX сторіччя місцеве самоврядування було визнане
більшістю демократичних країн світу складовою демократичного
розвитку, що знайшло своє відображення в міжнародних документах, зокрема у
Європейській хартії про місцеве самоврядування, яку нині
ратифікувала й Україна. Вся історія розвитку місцевого
самоврядування підтверджує його демократичність та ефективність, що
особливо сильно проявилось у країнах із соціальне орієнтованою
ринковою економікою. Зниження питомої ваги державних витрат на
урядування, створення ефективної моделі державного
управління виявилось неможливим без децентралізації державної влади
і без відповідного розвитку місцевого
самоврядування.
Україна як незалежна
держава, що продовжила демократичні традиції Київської Русі,
Козацької держави та Української Народної Республіки й остаточно
сформувалася лише наприкінці 1991 року, також не стоїть
осторонь процесів реформування структури влади в напрямках
переведення значної частки державних проблем на місцевий рівень,
становлення й розвитку місцевого
самоврядування.
На сьогодні можна вважати
доконаним фактом, що в Україні сформовано відповідні
конституційні та законодавчі умови для створення ефективної
системи місцевого самоврядування на рівні територіальних
громад, а також подальшої децентралізації державної влади
шляхом розвитку місцевого самоврядування на районному та обласному
рівнях.