Ефіопська січ. Василь Кожелянко
14 May 2011 by g_i
Для любителя творчості Василя - дуже і дуже впізнаваний стиль, впізнавані паралелі, сюжети, моделі - та й взагалі “картина світу”, його власна, фірмова.
Любив Василь ВЕЛИЧ таку собі - зростання і крах імперій, підйом до самих висот і падіння у самі низини окремих людей (також сповнених величі);
ну й, звісно, любив він “прості” швидкі рішення: це коли РАЗ - і геть кардинально уся історія змінилася навіки (чи як де там у нього було шо отак РАЗ - і Атлантиду знищили); і бажано так, щоб усе стало кардинально навпаки: терористи тепер не ісламісти, а християни; або, у перших його романах, імперці не московіти - а кияни.
Та й відомі постаті він любив - як ото гітлер у цій книзі; зі своїми, звісно ж, власними поясненнями як і чому сталося так, як сталося.
Маленька людина - вона масово з’являється у романах, і дуже легко зникає - чи вбита, чи понівечина, чи просто десь пропадає, це неважливо - бо вона маленька. Злупили з неї шкіру, спалили заживо, насадили на палю, потоптали стадом худоби - то якось не надто і шкода, бо шо вдієш - людина маленька, таких багато, і така їх доля.
А от велична, “важлива” - то та і переживань має багато, і роздумів, і, зрештою, прагне до Бога і покаяння. Чи до диявола.
Думаю, не тільки любив велич - а й прагнув, прагнув хоч якось долучитися до чогось такого величного, доленосного.. сподіваюсь, долучився - як не за життя, так після.
Тема астралу - не аж така тут розкручена, але теж дуже навіть доленосна; і в такому ж дусі (приблизно), як і раніше.
ХАРЧІ! завжди і всюди, у Василя особлива увага - до харчів:) маса подробиць шо, скільки, як готувалося, у якій послідовності й так далі; тут тобі розгорнутий харчовий історичний звіт цілий;
ну й питло, а також - пияцтво… пияцтво як намагання заглушити, забути, втекти - думаю, він це дуже добре розумів, знав, про шо пише..
А от апокрифи, здається, раніше у нього не спливали (хоча можу помилятися) - інтерпритації, правда, були завжди; тема Бога, істиності Віри, прагнення до цієї Вищої Мудрості - о, це наскрізна тема я б сказав; і ще любив Василь якось так стати поміж дуалістичними проявами, припіднятися над ними - мовляв, усе те саме, просто природа їх різна; і певною мірою смішні вони однаково. І симпатичні йому.
Гадаю, переживав він свої вірувальні переживання також нелегко; Continue Reading »