Для України право на проведення Євро-2012 - це велика удача і одночасно великий виклик. Виклик українській владі, українському суспільству, вболівальникам і правоохоронним органам.

Не щодня випадає можливість перевірити сили в спарингу з топ-командою. Тому матч з Італією чекав з великим нетерпінням. Але, на жаль, задоволення не отримав.

 Українська футбольна молодь зможе допомогти збірній Україні у виступі на Євро-2012. Однак футболістів «молодіжки», які виступатимуть на Євро-2011 (U-21), не став би надто розхвалювати. Хороший Ярослав Ракицький, у якого немає авторитетів. Цим він і бере. Щодо Євгена Коноплянки, то я б ще не говорив про нього як майбутню зірку

Як Україна могла змінитися, почни наша країна готуватися до Євро відразу після тендеру в Кардіффі?! Тоді, навесні 2007-го, наданий нам шанс виглядав як перепустка до  цивілізованої Європи. Планували реконструювати всі транспортні магістралі, зайнятися стадіонами і аеропортами не лише в шести містах-кандидатах на проведення матчів, але й, щонайменше, відновити інфраструктуру в центрах, де є команди вищої ліги. На жаль, час беззворотньо втрачений.

Отже,  10 січня, в Цюріху було оголошено ім'я володаря Золотого м'яча - почесного призу, який традиційно отримує кращий футболіст планети. З нинішнього року його спільно вручають лауреатові Міжнародна федерація футболу (FIFA) і французьке видання France Football.

Хоча відбірковий цикл не перетнув екватору, деякі підсумки наявні. Один з головних висновків, що випливає з аналізу матчів кваліфікації Євро-2012, полягає у відчутному впливові ідей чемпіонату світу-2010.

Важливість підготовки України до Євро-2012 найперше полягає у будівництві якомога більшої кількості стадіонів. Мене конкретно цікавить НСК «Олімпійський», який має стати осередком розвитку спорту не лише в Києві, але й в Україні. Для цього потрібно вже зараз контролювати дотримання державою обіцянки після Євро організувати на НСК повноцінний багатофункціональний спортивний комплекс

Отже, приз "Золотий м'яч", який вручається кращому футболістові за підсумками 2010 року, отримає хтось із трьох: Андрес Іньєста, Ліонель Мессі або Хаві. Їхні імена  оголошено 6 грудня на спеціальній прес-конференції в Парижі, пряма трансляція якої велася на офіційному сайті ФІФА. Володар "Золотого м'яча" стане відомий 10 січня 2011 на урочистій церемонії в Цюріху.

Турнір на Кіпрі, нехай ми й отримали головний приз, викрив дуже багато недоліків в грі нашої збірної. Це при тому, що зустрічалися ми далеко не з грандами європейського футболу. Що Румунія, що Швеція, на сьогоднішньому етапі - записні середняки.

Вже багато років, можливо навіть з початку незалежності, українці живуть з думкою, що в країні категорично не вистачає висококласних футболістів.

В останні тижні країна отримала кілька цікавих спортивних тем для обговорення: гра футбольної збірної, жеребкування Євро-2012, олімпійське золото шахістів, спортивний канал. Тема телеканалу викликала особливий резонанс — можливо, тому, що її було піднято особисто Президентом країни на засіданні Гуманітарної ради

 

Чого можна чекати від майбутньої гри? Усі ми розуміємо, що бразильці – це бразильці. Це не лише найтитулованіша команда - п'ятиразовий чемпіон світу з футболу, а й найдостойніший першокласний суперник для української збірної. Це той досвід, який необхідний  у підготовці до Євро-2012. 

Після фінального свистка на чемпіонаті світу-2010 вся увага прикута до України та Польщі, які готуються прийняти Євро-2012. А що таке підготовка до турніру? Це не тільки будівництво інфраструктури – стадіонів, аеропортів та готелів, а й створення промоційного, інформаційного простору, а й організація свята. Що для цього можемо зробити ми, спортсмени? Я гадаю, усі спортивні заходи до 2012 року слід проводити під гаслами Євро-2012, включаючи інформацією про підготовку і  організацію турніру. У цьому ідею мають підтримати і українські федерації спорту, і місцева влада.

Юнацькі Олімпійські Ігри в Сінгапурі закінчилися тріумфом, якого мало хто чекав. Можна констатувати: Україна має дуже хороше покоління в олімпійському спорті. Дехто каже, що не всі країни серйозно поставилися до Юнацької Олімпіади і не привезли найсильнішу молодь. По-перше, це не так — у більшості видів в Сінгапурі виступали перші номери юнацьких рейтингів, можете перевірити. А по-друге, навіть якби суперники справді були не найсильніші, зверніть увагу, наскільки багато особистих рекордів встановили наші атлети. А це показник, погодьтеся, і суперники тут вже ні до чого. Адже особистий рекорд — це перемога над собою.

Львів – місто, переповнене історією, легендами, старовиною. Місто на перехресті європейських шляхів, яке має свій характер і свою культуру. Це місто тисячі левів, найрізноманітніших фестивалів і музеїв, незліченних кав’ярень і ще австрійської бруківки. Саме тому моя родина живе у Львові і ні за яких обставин не хоче переїжджати до столиці.

Напередодні матчу Україна-Голландія відвідав Музей ФК «Шахтар», який був відкритий минулого місяця.
Чесно скажу: я був особливо вражений, фактично збитий з ніг. Давно від музею не отримував таких сильних  відчуттів, які важко описати словами.

Тема спортивних споруд в Україні — давня і наболіла. І підготовка до футбольного Євро-2012 окреслила її значно чіткіше, ніж розмови усіх попередніх років. Суспільство раптом зрозуміло: в країні, де футбол вважається спортом № 1, не вистачає не те, що пристойних розминочних полів для елітних збірних — немає чотирьох повноцінних стадіонів для турніру такого високого рівня.

Спостерігаючи за подіями, що відбуваються навколо підготовки до Євро-2012, я розумію, що по поверненню додому мене зустріне країна зі значними змінами.
Мене, наприклад, дуже тішить, що львівський аеропорт буде реконструйований, будуть нові дороги. У Львові живе моя родина, там я народилася і виросла, тому відвідувати рідне місто мені доводиться дуже часто. Для мене важливо, щоб Львів зустрічав усіх своїх гостей гостинно та привітно - адже перше враження найсильніше.

Так склалося, що за все життя я жодного разу не був на Євро як глядач. Так що головний турнір Старого Світу в 2012-му році стане для мене дебютним. Тож з нетерпінням чекаю цього футбольного параду.

Будучи футболістом, мені довелося взяти участь у юнацьких першостях як Європи, так і світу. Та все ж порівнювати їх вагу з дорослим, зрілим футболом було б некоректно – зовсім інший рівень