- Хто і чому ми
- Партнери
- Як замовити
0
товарів на суму0
гривень- Файний одяг
- Знання та здоров'я
- Затишний дім
- Вдалий відпочинок
-
На Зелені свята плетуть вінки-обереги
Вважається, що саме на Трійцю Бог сторив усі рослини на Землі. Тому заготовлені під час свят лікарські трави та чаї мають надзвичайну силу
-
Керамическая посуда прибавлят здоровья
Издавна известно, что керамическая посуда обладает способностью вытягивать из людей негатив, одновременно наполняя блюда энергией всех четырех стихий – солнца, воды, огня и земли
-
Українські вишиті сорочки - вишиванки
Українська вишита сорочка або, як кажуть нині, просто «вишиванка» має давню історію. Появу самої вишивки датують 2 століттям до нашої ери, а в Україні вона начебто з`явилась у 11-12 столітті. Можливо і раніше, але письмових згадок не було.
-
Сіль виявляє закоханих
З одного боку, вона – усюди, з іншого – без неї нікуди. Хлібом і сіллю мати благословляла молодих до вінця. Господар клав хліб із сіллю на межі на урожай
-
У хаті має бути щонайменше три види рушників
Цей атрибут супроводжував українця протягом усього життя. У нього загортали новонароджених, з рушниками проводжали й у останню путь
-
На здоров"я породілі приносили хліб
З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені
-
На Маковея починаються проводи літа
Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком
-
Святому Іллі дякують хлібороби
2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини
-
На жнива славлять землю та Бога
Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва
-
Купало очищає та дарує красу
Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця
-
На Івана Довгого визначали погоду
Червень багатий на народні прикмети. Цього місяця українці завершують сіянки та починають збирати врожаї ранніх. У кінці місяця уже на осінь затихають птахи
-
Лікарські трави заготовляють до сходу сонця
Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими
-
Під час сіянки грошей не позичають
Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли день погожий, то й у жнива буде сонячно
-
На Юрія збирали росу
У цей день (6 травня) господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці
-
21 квітня не ходять в ліс через гадюк
На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію
-
Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу
На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах
-
Великодні писанки роблять у суботу
Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту
-
У Вербну неділю не садять городину
За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки
-
На Сорок Святих готують сорок вареників
Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам
-
У Великий піст роблять добро
Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води
-
На Масляну ліпили вареники з сиром
Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом
-
До Водохреща жінки не прали
Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Воду до свята приносили тільки чоловіки
-
На Маланку лякають дерева
Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів
-
Схеми розмірів допомагають не помилитись
Багато хто з нас досі користується різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. (таблиця співвідносності-ФОТО)
-
Відрізана коса позбавляла жінку влади
Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу
-
Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)
Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах
-
Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)
Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду
-
Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)
Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською
-
Святий Миколай приносить подарунки
В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак
-
На свято Андрія дізнаються свою долю
Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося
-
Вироби з вовни не можна викручувати
Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.
-
Керамічний посуд додає здоров’я
Здавна відомо, що керамічний посуд має здатність витягувати з людей негатив. Водночас він наповнює страви енергією усіх чотирьох стихій – сонця, води, вогню та землі.
-
Весільний рушник вишивають однією голкою
Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.
З Яблучним спасом приходить осінь
Дев’ятнадцятого серпня за новим стилем – давнє народне свято – Другий Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».
Триває двотижневий піст – «спасівка», який почався на Маковія. З Маковія починалися також проводи літа. Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні роси» - вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша сівба озимих.
Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.
І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Золотий берег