Как сообщают новости России, президент Дмитрий Медведев принял решение об отмене перевода стрелок часов на летнее и зимнее время. Такая практика ввелась в 1981 году и с тех пор на всей территории СССР в последнее воскресенье марта мы переводим стрелки часов на час вперед, а в последнее воскресенье октября - назад. Все это оправдывается целью экономии электроэнергии на освещение.

На юге России, между Волгой и Ахтубой раскинулся удивительный мир. Мир, который благодаря своей природной красоте и неповторимым возможностям не оставит никого равнодушным.

Звичайно, Лілля Ребрик розповідає про свої професійні досягнення на телебаченні, творчих планах і неосяжному коханні до театру. Сьогодні, обіцяємо, ні слова про роботу! Ви довідаєтеся, як відпочиває неперевершена акторка, який купальник воліє вдягати гарненька ведуще телеканалу СТБ та ведуча шоу «Танцюють всі» й що їсть на курортах майстер спорту з художньої гімнастики!

За последние несколько лет суши индустрия набирает все большую популярность, открываются различные суши бары, развивается...

В Украине нет эпидемии "свиного гриппа", но есть банальная эпидемия сезонного гриппа – как и каждый год. Но в результате извращения фактов в Украине объявлена эпидемия совершенно другой болезни. Всего за один день под этим предлогом правительство решило потратить несколько миллиардов гривен

Двоє підлітків, зійшовши з вечірнього електропотяга, який прибув із Козятина, одразу, так би мовити, потрапили в обійми своїх трьох друзяк. Відзначити бажану зустріч вирішили тут же, на пероні: пляшка із спиртним швидко пішла по колу. Однієї, звісно, виявилося замало. Отож у хід пішла друга...

Намагання за будь-яку ціну поповнити державну казну, змушує нашу владу вдавати до так званих непопулярних методів. Це — збільшення податкового тиску, підвищення цін на різноманітні товари та послуги, комунальні штрафи тощо.

Настав час, коли нам хочеться сказати: «Per aspera ad astra (пер аспера ад астра)» – через терни до зірок! Саме так виглядає шлях України до Європейського Союзу, щоб подолати терни і засіяти яскравою зіркою серед країн-учасниць.

А таки принадна! Бо як прагнуть окремі як учорашні, так і сьогоднішні політики ухопитися за неї, аби «поносити» бодай один президентський термін!
Ну, нехай там уже молоді, ще, як мовитися, не спокусливі, тягнуться обома руками до тієї омріяної «шапки». Їх ще збагнути можна: молодим завжди було властиво прагнути вперед, підкорювати будь-які, в тому числі й президентські висоти. А коли на найвищі державні щаблі намагаються повторно видертися ті, хто свого часу там уже був і, можна сказати, безславно з них зійшов, це вже, даруйте, важко вписується у логічну закономірність.

З початком нинішньої осені в усіх нас побільшало неприємностей: досить того, що ціни, незважаючи на слова урядовців про приборкання інфляційних процесів, продовжують зростати, а тут ще й підвищення тарифів, зокрема, на воду, блакитне паливо, проїзд у залізничному транспорті.

Уже з першого свого пленарного дня, 2 вересня нинішнього року, український парламент нарешті запрацював, як ніколи раніше. Для багатьох політиків та й простих громадян це сприйнялося мало не як сенсація, адже, що там казати, раніше ми звикли бачити у сесійній залі лише сварки, бійки, блокування трибун, гул сирен... А тут раптом злагоджена робота!

Навіть найпрозорливіші політики, які ще влітку передрікали гарячу парламентську осінь, здається, не зуміли завбачити справжнього катастрофічного вироку демократичній коаліції буквально у перші пленарні засідання чергової сесії Верховної Ради.

Це тільки голові нашого парламенту Арсенію Яценюку відомо, з яких мотивацій він, відкриваючи 2 вересня перше засідання третьої сесії ВР шостого скликання, після вітальних слів, несподівано заговорив про такі ганебні факти. Немов підняв завісу, за якою чітко окреслилися події, які завирували у сесійній залі уже буквально через кілька годин. Спрацювали інтуїція, передчуття непередбачуваних подій, чи, може, керівник законодавчого органу знав дещо більше, ніж його колеги по демократичній коаліції?

У наш державний дім прийшло велике горе: уже вкотре стихія завдає непоправної шкоди населенню західних областей України. А нинішнього літа її удари виявилися найпотужнішими за всю історію. Біль і скорботу викликають змиті потопами «великої» води людські оселі, зруйновані школи, дитсадки, дороги і мости. Загинула худоба, як мовиться, пішов за водою вирощений урожай. Тисячі людей залишилися без картоплі та іншої городини. Та найстрашніше те, що є жертви, зокрема, і серед дітей.