Стара казка чи давня казка?
Як прикметник слово старий уживається в значенні “літній” (старий чоловік); “непридатний до вжитку”, “занедбаний”, “занехаяний” (стара шапка); “несучасний”, “колишній” (зброя старого зразка); “той, що передував чомусь” (повернувся на старе місце).
Лексему старий часто невиправдано використовують замість давній: старий приятель, стара казка, стара звичка. Треба: давній приятель, давня казка, давня звичка.
* * *
“Палата общин чи палата громад?”
Парламент Великобританії складається з двох палат — палати лордів і палати громад. Перша верхня, друга нижня. Такий поділ відбувся в середині ХІV століття. Про це знають усі, крім деяких працівників наших ЗМІ, які часом розповідають про англійську палату общин. Помилка більш ніж прикра, зауважує мовознавець Олександр Пономарів, бо община в нормальній українській мові — це “форма виробничого і громадського об’єднання людей у докласовому суспільстві, що характеризується спільною власністю на засоби виробництва”. Наприклад: “Палата громад обирається кожні п’ять років за мажоритарною системою” (з газети); “Відокремлена група людей являла собою самостійну, найпримітивнішу організацію суспільства — первісну, дородову общину” (з підручника).
* * *
“Звідки взявся іменник джусік?”
Наша мова, як кожна інша, має певні внутрішні правила та закони щодо словотвору, словотвірних основ і суфіксів, щодо запозичень. Але хіба це цікавить когось? Без найменшої на те потреби беруть англійське juice, додають до нього російський суфікс на позначення здрібнілості — ик — і готовий український покруч джусік, що означає “сік”. Тільки брак знання й природного відчуття мови спричинив таку словесну дивовижу.
* * *
“Якого відмінка потребує після себе дієслово закидати (з наголосом на передостанньому складі)?”
Закидати — синонім слів докоряти, дорікати. На відміну від них цю лексему всі, не вагаючись, вживають тільки з додатком у давальному відмінку: закидати — кому? (що?). “(Захар): —... Ти (боярин) закидаєш мені, що я не знаю того, що діється навколо нас” (Іван Франко); “Часто сценаристам закидають, що їхні сценарії довгі й не вкладаються в загальноприйнятий метраж фільму” (Олександр Довженко).
* * *
“Чи можна замінювати одного одним іменники взаємини, стосунки, відносини, ставлення?”
Ці слова деякими значеннями об’єднуються в один синонімічний ряд, але не завжди взаємозамінні.
Лексеми взаємини, стосунки передають зміст “контакти, зв’язки між людьми” і слушні тоді, коли йдеться про неофіційну сферу. Родинні, братні, особисті стосунки, ми в найкращих стосунках, добросусідські взаємини. Використання в цьому розумінні слова взаємовідношення є неправомірним, оскільки воно виражає взаємозв’язки тільки між предметами, явищами.
Іменник відносини вживається щодо людей, суспільства, колективу тощо. Виступає як складова частина багатьох суспільно-економічних термінологічних сполучень зі словами: аграрні, вартісні, васальні, виробничі, господарські, громадські, дипломатичні, договірні, земельні, кредитні, майнові, міждержавні, міжнародні, міжнаціональні, патріархальні, товарно-грошові, торговельні і т. ін.
У діловому стилі спостерігається тенденція до застосування іменника зносини на окреслення офіційних стосунків між країнами. Це, очевидно, пояснюється впливом російського деловые сношения. Іменник відносини має у своєму значенні відповідне “офіційне” забарвлення і замінювати його рідковживаним зносини недоречно.
Лексема ставлення означає “характер поводження з кимось, чимось”. Ставлення до друзів, ставлення до життя. Вживання в цьому значенні слова відношення — ненормативне.
У книжній мові поширений канцелярський штамп ставлення з боку когось. Зворот з боку зайвий, приміром, у такому вислові: ставлення з боку керівників до... Ту саму думку можна передати економніше, простіше словосполученням ставлення керівників до...
Порушенням лексичної і стилістичної норми є прийменникові звороти по відношенню до..., у відношенні до... Замість них слід ставити прийменники щодо, стосовно.
* * *
“Четвероногий чи чотириногий?”
Як компонент складних слів збірний числівник четверо в українській мові не застосовуємо, натомість маємо форму чотири: чотириактовий, чотирибальний, чотириграмовий, чотиригранний, чотирикамерний, чотириколірний, чотириметровий, чотиримоторний, чотириногий... Наприклад: “На дачі в Погребняків був чотириногий сторож — вівчарка Альма” (з газети).
Четвероногий є непотрібним запозиченням з російської мови.
* * *
“Сходити чи виходити?”
В українській мові є обидва дієслова.
Сходити — спускатися вниз (по сходах, трапу); полишати своє місце, розташоване десь угорі; припиняти рух, досягнувши кінцевої мети шляху; висаджуватися. Сходити з трибуни. Сходити з корабля (з потяга).
Виходити — рухатися зсередини транспорту назовні. Виходити з вагона.
Неправильно | Правильно | примірний план | орієнтовний план | покладистий | покладливий | похожі між собою | схожі між собою | пагубний | згубний | питтєва вода | питна вода | персидський | перський | преславутий | горезвісний | риночний | ринковий | різномастний | різномастий | різношерстний | різношерстий | розпорядницькі обов'язки | розпорядчі обов'язки | рукоположена людина | висвячена людина | себелюбивий | себелюбний | слабе місце | уразливе місце | сміхотворна ціна | сміховинна ціна |
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
|