Банки дрібними кроками наважуються на видачу кредитів і дуже ретельно дізнаються про майбутніх позичальників від страху, що хвиля неплатоспроможності може повторитися знов, а це - черговий ризик погіршення якості кредитних портфелів і загроза дестабілізації банківської системи. Та навіть в таких непростих умовах портал "Політика і гроші" зміг відшукати відносно прийнятні за ціною кредитні програми.
Ліки від хитрості
Банків, які пропонують кредитні програми фізособам зараз, можна перерахувати по пальцях. За різними оцінками, таких фінансових установ не більше 25-30. При цьому велика частина з них готова дати гроші виключно "своїм", перевіреним клієнтам. І лояльності від банків у найближчому майбутньому чекати не доводиться.
"Про пом'якшення вимог до позичальників не може бути і мови як мінімум до кінця 2010 року, поки банківські установи знову не переконаються, що позичальники готові дотримуватися взятих на себе зобов'язань, як фінансово, так і морально", - підкреслює Тетяна Надточій, директор департаменту роздрібного бізнесу "Ерсте Банку".
Крім того, всі кредитні продукти об'єднує одна спільна характерна риса: кредити дуже недешеві, і обходяться позичальнику як мінімум наполовину дорожче, ніж це було в році 2007 - на початку року 2008. Причина цьому - високі ставки, необґрунтовані комісії, обов'язкове страхування як заставного майна, так і самого позичальника, що у результаті призводить до дво- і трикратної переплати банку. А значить, авто або квартира обійдуться по закінченні кредитного договору в рази дорожче.
На жаль, ресурси, що залучаються банками, поки що дуже дорогі, що і зумовлює дорожнечу кредитів. І якщо раніше банки рятувалися валютними кредитами, під які вони могли отримувати фінансування материнських структур з-за кордону, то зараз видача валютних позик - під забороною, і для фізичних осіб, вочевидь, кредити в доларах і євро залишаться лише "приємним" спогадом.
Зокрема, як озвучив позицію Нацбанку директор департаменту зовнішньоекономічних відносин Сергій Круглик, регулятор банківського ринку стурбований тим, що відбувається "доларизація" економіки, яка несе загрозу стабільності банківської системи. Тому НБУ проти повернення валютних кредитів, а для фізичних осіб - тим більше.
Але що, якщо не платити більше і здешевити кредит в 1,5-2 рази. Фантастика? Ні. Навіть у нинішніх "посткризових" умовах можна відшукати досить прийнятні умови "під себе", які позбавлять позичальника від необхідності спонсорувати банк і дозволять розрахуватися по боргах досить швидко і безболісно.
Та потрібно враховувати, що сам кредит отримати дуже непросто, та і договори містять чималу кількість хитрих обмовок, які в більшості випадків значно звужують права позичальника. А значить, підбираючи кредит, потрібно бути дуже пильним, щоб дешевизна, що здається на перший погляд, не обернулася у результаті спустошеними кишенями.
Страх автомобіліста
Автокредити - це той клас позик, який не "вимер" навіть в найважчий 2009 рік. І одиниці банків все ж продовжували фінансувати майбутніх автовласників. Пояснити це досить просто: на тлі різкого падіння продажів автодилерів партнерство з банками давало хоч якийсь приплив клієнтів, тоді як банки точковою видачею кредитів в автосалонах підтримували своє хистке положення.
В самий розпал кризи ставки по автокредитах коливалися в межах 30-35%, в деяких же випадках річна плата по позиці досягала немислимих 40% на рік. Зараз, безумовно, ситуація значно покращала: автокредит можна взяти під 22-25% річних. Але, з врахуванням всіх страховок і комісій реальна ставка все одно досягає 30-33%.
Проте, існують окремі банки, які готові позичити гроші на покупку авто під 10-16% на рік, що, в принципі, по суті дорівнює тій платі за кредит, яку з позичальників брали до кризи. Але, в чому ж хитрість? Річ у тім, що ставка - це свого роду плата за ризик. Отже, чим "довший" кредит, і чим нижчий перший внесок - тим вища по ньому плата.
Тому цілком логічно, що найкращі умови отримає той позичальник, який, по-перше, внесе більший аванс (мінімум 50% вартості авто), і, по-друге, поверне кредит максимум за 1-2 роки. Саме при цих двох складових можна розраховувати на те, що ставка не перевищить 16-18%.
Другий шлях - спільні акції з автодилерами. В цьому випадку можна розраховувати навіть на те, що кредит перетвориться на виплати. Наприклад, про "нульове" кредитування вже не перший рік заявляє з рекламних щитів один з відомих французьких автовиробників.
"Саме в рамках спільних акційних програм з конкретним автодилером кінцева вартість автокредиту для позичальника може знижуватися більше прогнозованих тенденцій по ринку, оскільки банку покривають недоотриманий прибуток страхова компанія і автосалон, що беруть участь в програмі", - говорить Цветан Петрінін, заступник голови правління "VAB Банку".
Для того, щоб отримати розстрочку, потрібно мати 50-70% внеску на покупку авто. Крім того, такі лояльні умови доступні, як правило, лише на 1-2 роки, рідше - на 3 роки. При меншому внеску або тривалішому терміні кредитування, банк разом з автодилером запитають всі 18-22%, що порівнянно з кредитами в "вільному" плаванні.
Та при найближчому розгляді подібні програми все одно вигідніші. Майбутній автовласник програє лише в одному: він отримує обмежений модельний ряд авто. Плюс до всього, не виключено, що "найсмачніші" умови будуть або на найдорожчі моделі, або на ті, які продаються гірше.
До речі, будь то звичайний чи акційний кредит, позичальник все одно платить комісію банку до 1-2%, страхування КАСКО (4-8% на рік), купує "автоцивілку", що подорожчала в 2-3 рази, а також сплачує 70 грн. за внесення відомостей до держреєстру обтяжень рухомого майна, 0,1% держмит і до 1000 грн. за послуги нотаріуса. Ну і, безумовно, доведеться розщедритися на реєстрацію авто, яка обійдеться в середньому в 3-5 тис.грн.
"Під дахом будинку…"
З іпотечними кредитами ситуація набагато складніша. За заявами самих банків, готові видати позику на покупку квартири більше 20 з них. Проте, за словами експертів, в реальності кредитують операції на ринку вторинної нерухомості близько 8 банків і ще 3 банки - "первинку".
До того ж, держпрограма "Доступне житло", на яку покладало надію немало українців, майже в "провалі". Кабінет Міністрів скоротив обсяг коштів стабілізаційного фонду, призначених в 2010 році на забезпечення житлом громадян з 1,04 млрд до 390 млн грн. Цієї суми вистачить на будівництво лише 400 квартир. Крім того, якщо раніше передбачалося, що 70% вартості житла погасить держава, а 30% - його майбутній власник, то зараз все навпаки: майбутнім мешканцям доведеться сплатити 70% ціни квартири.
Ось і доводиться вирушати за "щастям" до банків. Проте відшукати ставку нижче 19-20% - практично неможливо. І то, вона доступна лише тим позичальникам, які готові погасити іпотечний кредит за 5 років. Адже головна особливість іпотечних позик - це їх довгостроковість, а значить, високий ризик, який бере на себе банк. Тому, в середньому плата за іпотеку досягатиме 23-25% на рік, а з врахуванням страховок і інших витрат - всі 30%.
До того ж, банк бере до уваги лише офіційно підтверджені доходи позичальника, а також членів його сім'ї. А платіж по кредиту повинен складати не більше 50% підтверджених доходів. Тому, отримати кредит буде дуже непросто. "І відмовляти доводиться, в основному, унаслідок недостатньої платоспроможності клієнта", - погоджується Ела Дембовська, директор департаменту роздрібного бізнесу БМ Банку .
Та альтернативою може стати ринок "первинки". Але, з однією обмовкою: кредитні програми під об'єкти нерухомості, що будуються або лише введені в експлуатацію, чітко прив'язані до забудовника і банку, який кредитує. Тобто, ситуація один в один як з автодилерами: хочеш дешевше - вибирай з того, що дають.
Проте, враховуючи, що через кризу лише в Києві кількість "недобудов" перевищує 100, вибрати буде з чого. Причому, на досить лояльних умовах. Так, для отримання кредиту для покупки квартири в одному з житлових комплексів, потрібно мати в своєму розпорядженні внесок від 10-50% (ця цифра залежить від місця розташування житла, його "елітності", а також від реального стану справ з продажем квартир у конкретного забудовника). Термін кредитування досягає 10-15 років, а ставка коливається в межах 10-15% річних.
Та потрібно враховувати, що яким би не був кредит на житло, позичальник паралельно несе витрати на комісії банку (до 2-3% від суми кредиту), на страхування (нерухомості - 0,2-0,4%; від нещасного випадку - до 0,6% суми кредиту), за послуги нотаріуса, які можуть досягати 1000 грн. і більше, віддасть 0,1% вартості майна за оформлення договору іпотеки, 1% держмито і ще 1% - Пенсійному фонду.
В окремих випадках самі забудовники пропонують узяти житло на виплату. І це - найкращий варіант. Потрібно лише враховувати, що при цьому внесок за квартиру повинен складати не менше 50-75% її вартості, а термін розстрочки досягне 1-3 років. Тому виплатити залишок за житло доведеться досить швидко, хай і без зайвих відсотків. Зате не доведеться переплачувати банку суму, яку вистачило б на покупку другої квартири.
Попереджений - значить озброєний!
Проте низька ставка може бути хибною. По-перше, існує таке поняття як плаваюча ставка. До кризи нею банки не користувалися, але зараз все частіше беруть на озброєння. Річ у тім, що спрогнозувати ситуацію в економіці, а також передбачити платоспроможність позичальника на 5-10 років просто неможливо. Ось банк і підстраховує себе обмовкою, що дозволяє йому переглядати відсотки по кредиту щороку.
Для позичальника це - великий ризик того, що через декілька років банк роздує ставку, як йому заманеться. І оспорити це украй складно, тому що кредитний договір буде на стороні кредитора.
По-друге, дуже обережно потрібно ставитися до ставок, які передбачають щомісячну комісію. Здавалося б, річна ставка 2-3%, що дуже спокусливо, а 1-2% щомісячної комісії - дрібниця. Але, на ділі кредитна ставка, що включає щомісячну комісію, дасть більшу переплату, ніж звичайна процентна ставка. Перевірити це просто. Беремо автокредит на 2 роки з внеском 50% і з ефективною ставкою в 20%. Дорожчання авто - десь на 10%. А тепер беремо аналогічний кредит, але під "принадні" 2% річних і з щомісячною комісією в 1,5%. Ефективна ставка - ті ж 20%, але переплата банку - в 2 рази більша, ніж в першому випадку.
Ще один спосіб заощадити на кредиті - уважно вибирати спосіб його погашення. Більшість банків дозволяють клієнтам самостійно вибирати: повертати кредит за класичною схемою (кожного місяця платежі стають меншими), чи ануїтетом (на весь термін кредиту платежі однакові). Вірогідно, друга схема зручніша: позичальник завжди може планувати свої витрати по кредиту, і знати, скільки відкласти в "кубушку". Та банки замовчують, що ануїтет збільшує витрати позичальника мало не наполовину.
Ну і, безумовно, один з ефективних способів скоротити витрати на кредит - погашати його достроково і внести максимальний аванс при його отриманні. Наприклад, купуючи авто в кредит, зробивши внесок не в 30%, а в 70-75%, переплату банку вдасться скоротити майже в 2 рази. Якщо ж брати іпотечний кредит з внеском в 50% замість 30%, за 20 років переплата знизиться з 180% до 120%, а якщо внести відразу ж 60% ціни житла і погасити позику за 10 років, переплата складе всього лише 40%.
Декілька порад
Кредити не подешевшають як мінімум до 2011 року, а швидше за все - і до 2012. "Ми чекаємо, що в другому півріччі 2010 р. почнеться відновлення кредитної активності банків. Це відбуватиметься в основному за рахунок корпоративного сегменту. Масове кредитування фізичних осіб очікується не раніше середини 2011 р. зважаючи на високі ризики, пов'язані з сектором", - відзначає Анастасія Туюкова, аналітик ІК Dragon Capital.
І до того часу вибрати дешевий кредит буде дуже складно. Тому, дуже важливо, щоб кредитна ставка не була плаваючою, були відсутні щомісячні комісії, а банк давав можливість самостійного вибору схеми погашення позики. При цьому найкращий спосіб заощадити - вибрати спільну програму банку з автодилером або із забудовником, серед яких реально знайти навіть пропозиції розстрочки. Крім того, дострокове погашення позики, а також первинний внесок можуть понизити кредитне навантаження на позичальника більш ніж 2 рази, і значно заощадити родинний бюджет.
За матеріалами Всеукраинская общественная организация "Фiнансовий Захист"
|
