Минуло півроку, відтоді як Закон України «Про акціонерні товариства» (далі – Закон) набув чинності. Саме тому цей нормативно-правовий акт став предметом обговорення на ІІІ Щорічному форумі з корпоративного права, який 30 жовтня ц.р. провела Асоціація правників України. Якщо на минулорічному Форумі обговорювали прийняття Закону і висловлювали припущення щодо його застосування, то цього року говорили про його недоліки та переваги для бізнесу і юридичної спільноти.
Безліч зауважень до Закону
Ще до прийняття Закону його проект, пройшовши всі стадії розгляду в парламенті, зазнав дуже багато змін. Його автори хотіли, щоб він відповідав найкращій світовій практиці корпоративного управління. «Зараз мусимо визнати, що Закон не має цілісної ідеології», – сказав начальник відділу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР, Комісія) з розвитку законодавства на ринку цінних паперів Максим Лібанов (на фото 1).
Зважаючи на це, до документа, якому виповнився лише рік, пропонують внести зміни, підготовлені багатьма фахівцями. Корекції має зазнати великий пласт норм, у тому числі понятійний апарат Закону. Так, партнер ЮФ «Астерс» Вадим Самойленко (на фото 2)повідомив, що зміни, на які очікую бізнес, ледве вміщуються на 206 аркушах.
Багато зауважень у юристів викликає розділ «Загальні положення». Наприклад, згідно зі ст. 2 Закону афілійованими особами поряд з юридичними особами є члени сім’ї фізичної особи – чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини), які спільно займаються господарською діяльністю, а також фізична особа та члени її сім’ї, які спільно займаються господарською діяльністю, і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою.
«На мою думку, ці фізичні особи мають бути суб’єктами підприємницької діяльності і діяти, уклавши з членами своєї сім’ї договір про спільну діяльність», – зазначив пан Самойленко. Інший «ляп» законодавця пов’язаний з визначенням поняття контрольного пакета акцій. Згідно із Законом ним є пакет з 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства (далі – АТ). Таким чином, через невдале формулювання може виникнути ситуація, за якої контрольним пакетом акцій володітимуть одразу два акціонери, які матимуть по 50% акцій кожен. Ці на перший погляд несерйозні недоліки потребують негайного виправлення.
Норма ч. 1 ст. 52 Закону, відповідно до якої акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені рішенням загальних зборів АТ або порядком прийняття такого рішення, має оскаржити його в суді лише протягом трьох місяців з дати його прийняття, також може створити багато незручностей для бізнесу. Адже відомо, що сьогодні строк позовної давності для звернення акціонера до суду є загальним. Згадана норма Закону, на думку учасників Форуму, вплине і на судову практику.
Як відомо, законодавець дав АТ два роки (замість п’яти, пропонованих авторами законопроекту), щоб привести статути у відповідність до норм Закону. Цей період без перебільшення можна назвати критичним часом для АТ. Теоретично парламент ще може встигнути усунути недоліки чинного законодавства, зокрема Закону. Але, як повідомив Максим Лібанов, ДКЦПФР запізнюється з виданням роз’яснень до Закону і до кінця поточного року сподівається надати учасникам ринку тільки Типові статути ПубАТ і ПрАТ. Затримка пояснюється не небажанням Комісії проводити роз’яснювальну роботу. Сам Закон, на який так довго чекав бізнес, приніс чимало розчарувань, не виправдавши надій суб’єктів господарювання.
ПубАТ і ПрАТ за власним бажанням
Усі учасники Форуму переконані, що проблеми, з якими вони стикнулися протягом дії Закону, є лише верхівкою айсбергу. «І через рік, і через два нам буде про що поговорити», – зазначила радник ЮФ «Саєнко Харенко» Олена Щербина (на фото 3). Зараз же виникло багато запитань, відповісти на які може лише судова практика.
Попри те що Закон діє вже півроку (а це чверть відведеного йому строку), теперішні ЗАТ і ВАТ не поспішають ставати публічними або приватними. «А що робити з компаніями, які не захочуть узгодити свої статути з новими вимогами навіть після 30 квітня 2011 р., коли для АТ діятиме виключно Закон без норм ст. 1–49 Закону України «Про господарські товариства»? – запитала у присутніх пані Щербина. – Яким чином можна буде примусити таких суб’єктів господарювання до змін?» Безперечно, такі компанії опиняться поза дією Закону, адже поділу АТ на відкриті і закриті немає ні в Цивільному, ні в Господарському кодексі України.
Вихід з цієї ситуації, здавалося б, можна знайти, якщо акціонер подасть відповідний позов до суду. Водночас, наголосила юрист, враховуючи судову практику, шанси на задоволення судом позовних вимог, якими він зобов’яже АТ привести свій статут у відповідність до Закону, мінімальні. Проте навіть якщо рішення буде позитивним для позивача, виконати його буде практично неможливо. «Суд своїм рішенням не може заміняти рішення органів управління АТ, оскільки це втручання в діяльність господарюючого суб’єкта», – підкреслила Олена Щербина.
Аналогічна ситуація складається і з поданням позову про визнання статуту АТ недійсним, тому що він суперечить чинному законодавству. Як відомо, для визнання установчих документів недійсними необхідні три складові. «Перша – невідповідність статуту Закону, – пояснила радник ЮФ «Саєнко Харенко». – Щодо цього жодних сумнівів не буде. Другою складовою є неможливість приведення статуту у відповідність до Закону, вона стане головною перешкодою для позивача. Третя складова – порушення положеннями установчих документів прав акціонера». Щоправда, останнє теоретично можна довести в суді. Але якщо такі положення є в статуті, відповідач заявить, що їх можна ігнорувати, а застосувати слід норми Закону як норми прямої дії. Тому в будь-якому разі акціонер не зможе довести в суді неможливість внесення змін до статуту.
Щоб уникнути таких ситуацій, на думку юриста, законодавцю слід прийняти новий Закон, який усуне прогалини чинного. Цілком можливо, що свою позицію з цього приводу висловлять і вищі судові інстанції. «Але навряд чи вони захочуть брати на себе цей тягар відповідальності», – зазначила пані Щербина.
Варто знати
Порядок дій емітента та інвесторів
Як повідомив на Форумі Максим Лібанов, 27 жовтня ц.р. Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо порядку дій емітента та інвесторів», який Верховна Рада прийняла ще на початку червня ц.р.
Згідно з цим актом емісійні цінні папери одного випуску можуть існувати лише в одній формі, а неемісійні цінні папери – виключно в документарній формі. Акції можуть існувати лише в бездокументарній формі. АТ розміщують тільки іменні акції. Якщо акції існують у документарній формі, їх власникові видають сертифікат акції (акцій). У ньому зазначають вид цінного паперу, найменування АТ, серію і номер сертифіката, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, тип, клас, номінальну вартість і кількість акцій, що належить власникові за таким сертифікатом, ім’я (найменування) власника, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою емітента (уповноваженої особи). ДКЦПФР може встановлювати додаткові реквізити сертифіката акції (акцій).
До Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» було включено також поняття приватного розміщення цінних паперів (шляхом їх безпосередньої пропозиції заздалегідь визначеному колу осіб, кількість яких не перевищує 100) і приватного (закритого) розміщення акцій публічного АТ (шляхом їх безпосередньої пропозиції акціонерам такого товариства і заздалегідь визначеному колу осіб, кількість яких не перевищує 100).
Крім того, Закон зобов’язує емітента акцій у 15-денний строк з дня реєстрації статуту (змін до нього) в органах державної реєстрації подати до ДКЦПФР звіт про результати відкритого (публічного) розміщення акцій, а також інші документи, визначені Комісією, що необхідні для реєстрації звіту. Емітент цінних паперів (крім акцій) повинен також у 15-денний строк з дня затвердження результатів розміщення цінних паперів (крім акцій) органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, подати до ДКЦПФР звіт про результати розміщення цінних паперів (крім акцій).
Відтепер у разі визнання емісії недійсною або незатвердження у встановлені законодавством строки результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, або невнесення (незатвердження) у встановлені законодавством строки змін до статуту, пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу АТ з урахуванням результатів розміщення акцій, емітент цінних паперів зобов’язаний повернути інвесторам гроші (майно, майнові права), що надійшли як плата за розміщені цінні папери, а інвестори зобов’язані повернути емітентові сертифікат (сертифікати) цінних паперів у разі його (їх) отримання в строки, визначені проспектом емісії, але не пізніше шести місяців. За порушення строків, емітенти та інвестори сплачуватимуть пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Нарешті, Закон, підписаний главою держави, зобов’язує АТ забезпечити існування своїх акцій в одній формі, обраній АТ.