Телефон під час «прямої» телефонної лінії «Запитай у влади» за участю заступника голови облдержадміністрації Володимира Кирилюка, яка відбулася сьогодні, протягом години практично не замовкав. Бажаючих поспілкуватися з високопосадовцем виявилося на рідкість багато. Тож представникам засобів масової інформації, запрошеним на лінію, практично довелося дожидатися, поки не вичерпається відведений для дзвінків час, аби почути відповіді на свої питання, пише сайт ХОДА.
Проблеми, з якими краяни зверталися до заступника очільники області, були найрізноманітнішими, і часто – досить далекими від аграрного спрямування. Когось турбують труднощі зі встановленням газового лічильника, когось – відсутність освітлення у подвір’ї будинку. Дехто залишився без зарплати через банкрутство підприємства, а хтось, кинутий у старості всіма напризволяще, шукає вже не стільки можливості отримати від влади якусь матеріальну допомогу, скільки хоче бодай комусь пожалітися на власні негаразди.
Та у переважній більшості випадків чомусь апеляція до заступника губернатора виглядає як звернення до мало не останньої і єдиної інстанції, де ще можна сподіватися на правду. Адже у кожному такому випадку питання мого б і мало б бути вирішене на місці. Й іноді лише бездушність та безініціативність оточення, тобто самих же наших таки людей всьому виною. Адже якщо працівник комунального підприємства проявляє неувагу до споживача, то втрутитися мало б передусім керівництво цього підприємства. Або ж якщо в селі одинока пристаріла людина залишилася без нагляду й засобів до існування, і дбають про неї лише сусіди, то що ж у цей час там робить сільська рада? Чому не цікавиться життям власних односельчан? Чи, скажімо, чому сільські депутати виявляють бездіяльність, коли поважна в області компанія-орендатор земельних паїв заставляє селян підписувати чисті бланки договорів оренди і не виплачує потім за це гроші? «Та у такому випадку у той договір можна ж записати що завгодно!», – ахають слухаючи телефонну розповідь присутні журналісти. А може варто було б і самим селянам бути більш обачними, а, крім того, якщо вже сільрада не здатна їм допомогти, то обрати собі кращих керівників?
Життя на селі нині не легке, про це всі знають. І якщо у державі нині заговорили про фінансово-економічну кризу, то аграрії боротися з кризовими явищами не переставали, здається, ще від початку переходу від планової економіки до ринкової. Отже, їм не звикати. Але, вважає головний аграрій області, сьогодні як ніколи потрібна на селі саме активність, ініціатива, підприємливість і бажання змінити своє життя на краще.
«У найближчій перспективі збільшення робочих місць на селі не передбачається, – каже Володимир Кирилюк. – Тому одним з найважливіших пріоритетів обласної влади є сприяння розвитку підприємництва на селі. Цей процес іде важко, але ми вже зрушили його з місця. В області вже є люди, які почали серйозно і професійно займатися аграрним бізнесом. Сьогодні приватний господар обробляє, скажімо, 10 гектарів землі, а завтра він, можливо, розширить виробництво і буде вже хазяйнувати не 10 а на 100 гектарах. І йому знадобляться наймані робітники. Чи коли, для прикладу, в селі є багато доїльних апаратів, з’явиться й потреба у фахівці, також підприємці, який би їх обслуговував. Я думаю, що саме через таких людей, які мають бажання працювати, вміють планувати і жити майбутнім, відбудеться відродження села».
