Велика різдвяна феєрія триватиме протягом грудня та січня на території Софійського Собору в рамках культурного проекту "Відродження традицій", мета якого – відродити звичаї, котрі побутували в Україні, відшукати втрачену духовність та дати змогу українцям зазирнути в цю відроджену традицію, зрозуміти її та прищепити до сучасного життя.

Новорічний цикл свят – один з найцікавіших традиційних християнських свят, які з давніх-давен яскраво та урочисто відзначалися серед українців. Розпочинається він на Андрія, 13 грудня – кусання Калити, круглого пісного коржа, спеченого на меду, що символізує Сонце, і приурочене до зимового сонцестояння. За ним йде улюблене дітлахами свято Миколая, заступника скривджених та дітей, тим хто до нього молиться, він завжди допомагає. З Святого Миколая вступає у свої володіння зима. Святий вечір або Святвечір – останній день посту, коли готують 12 пісних страв, головною з котрих була кутя. 7 січня – Різдво Христове, одне з найзнаменніших і найвеличніших свят, яким власне починається рік. У цей день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво об’єднує усіх злагодою і любов’ю. У різдвяних святах брав участь вертеп – пересувний ляльковий театр, або ж ватаги молоді, котрі інсценували релігійну легенду про народження Ісуса Христа. Також ватаги хлопців та дівчат водили Козу і Маланку (13-14 січня). І закінчували різдвяні свята на Водохреща або "Йордань" 19 січня. Це третє найбільше свято зимового кола. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. У цей день Бог Син хрестився у воді Йордану, а святий Дух сходив на нього і голос Бога промовляв до Ісуса. Тому це свято інколи називають Богоявлення. У церквах святять воду. У деяких місцях в цей день випускали голубів, під час освячення тричі стріляють з рушниці, проганяють "коляду". Від цього дня колядувати вже було не можна.

Від 24 грудня 2008 р. по 19 січня 2009 р. стаціонарний ляльковий Вертеп стоятиме на території Національного заповідника "Софія Київська".