«Слово «реванш» у всіх на устах, - пише сьогодні “Le Monde”. – Наприкінці 2004 року, кандидат від влади на той час був обраний завдяки масовим фальсифікаціям, але його скинув нечуваний народний рух. Цього разу результати лідера «Партії регіонів» кидаються у вічі, вже о 20-ій годині (7 лютого – ІМІ) різні дослідження надавали пану Януковичу відрив у 3 до 6% від прем’єр-міністра Юлії Тимошенко».
В штабі Януковича атмосфера оптимістична. «Аплодисменти. Посмішки, похлопування по спині, хитрі розрахунки, що пишуться поспіх на серветках, - ось і все. Перемога Віктора Януковича в другому турі президентських виборів в Україні сприймалася як щось очевидне його прихильниками, що зібралися в приміщенні на нульовому рівні в одному Гранд-готелі в Києві», - пише Пьотр Смоляр в «Le Monde». «Розрив не переставав зменшуватися упродовж ночі, але поки що не було взято до уваги результати в декількох великих регіонах, які є про-януковичівськими, що дає розуміння збереження цієї тенденції», - «Le Figaro». Проте Тимошенко «відмовилася одразу ж визнати свою поразку. Її табір заявляє про фальсифікації та залякування її представників в виборчих комісіях на сході та південному сході», - додає автор «Le Monde». Перспективи нерадісні Але перспективи нерадісні. «Швидка перемога, яка аж ніяк не гарантує кінець політичного паралічу в Україні», - аналізує «Le Monde». «Якщо розрив був би великим, Янукович міг би вважати себе Господом Богом, - посміхається політолог Вадим Карасьов, наближений до президента Ющенка. – Отож результати не вражають, в нього менш 50%. Тепер немає жодної підстави претендувати на авторитарну владу. Юлія створить потужну опозицію». «В 2004-ому, кажучи «ні» пану Януковичу, «оранжисти» хотіли покласти край безпорядкам президентства Кучми (1994-2005): маніпуляції з урнами, репресії проти журналістів, корупція, інцестні зв’язки з Москвою. В неділю виборці висловили свій гнів проти нескінченних сварок в середині табору «оранжистів». Брутальна економічна криза (падіння понад 15% ВВП в 2009 році) також підігріла це бажання змінити владу». До речі, за словами українських підприємців, які їх наводить «Le Figaro», «демократична ера «помаранчевих» лише погіршила ситуацію. «За часів Ющенко та Юлії корупція помножилася на три. Корупція поширилася на суди, податкові органи, міліцію». Отож стало не краще, а лише гірше, в усіх аспектах. «Свого часу ми тижнями стояли на морозі за Ющенка, - скаржиться мешканець Дніпропетровська газеті «Libération», - ми билися проти Януковича. І що далі, що відбулося? Нічого не змінилося, і Ющенко став другим Кучмою». «Щоб бути більш точним, суть проблеми в тому, що політичний клас України є у вищій мірі корумпованим через те, що пов’язаними одна з іншою є економічна та політична олігархічні системи. Намагатися запевнити усіх у своїй невинності, як це робить Юлія Тимошенко мені це здається… сміливо. Українська держава користується кланами та не здатна виступити в ролі гаранта загальних інтересів», - сказав журналу «L’Express» Томас Гомар, директор Центру Росія-Нові незалежні держави в Французькому інституті міжнародних відносин (IFRI). Що буде далі? «З боку Юлії Тимошенко немає бажання закликати маніфестантів до кінця офіційного підрахунку голосів.Чимало спостерігачів мають сумніви в її здатності мобілізувати населення. Голова кампанії пані Тимошенко, Олександр Турчинов, обережно згадував в неділю про необхідність вжити «юридичну експертизу» щодо подальших дій у відповідь на «численні фальсифікації». Єдиний шлях оскаржити результати – подати позов до Вищого адміністративного суду, голова якого мав був залишити посаду рік тому (насправді - в грудні 2009 р. - ІМІ). Далі бійка має відбуватися в стінах Ради. Юлія Тимошенко в принципі має там більшість. Насправді, два останніх голосування показали нетривалість союзів: відставка її міністра внутрішніх справ, Луценка, 28 січня, та потім зміни до закону про виборчі комісії 3 лютого. «Партія регіонів» хоче голосувати за вотум недовіри пані Тимошенко, щоб змусити її піти, і потім сподівається сформувати міцну більшість. Якщо це не вдасться, Тимошенко залишиться виконуючою обов’язки, і співіснування буде вибухово небезпечним. Наступні парламентські вибори передбачаються в вересні 2011 (2012 - ІМІ). Поки що не йдеться про дострокові вибори, які б не гарантували успіх «ПР». Тоді до парламенту пройдуть депутати, близькі до «відкриття» першого туру, колишнього банкіра Сергія Тігіпко. Що ускладнить ще більш і без того делікатне рівняння». "Тим більш, що «Ми часто бачили, як депутати міняли свій табір, залежно від своїх інтересів. Ані президентський, ані парламентський, ані пофарбований в помаранчевий колір, ані в блакитний колір Сходу, український політичний лад залишається «механізмом, що хитається», до того ж вагітним майбутньою кризою» - сумно підсумовує «Le Monde» у своїй статті. Фото REUTERS (з журналу "L'Express")
За матеріалами західної преси, Анна Огняник, ІМІ |