Державна форма власності для заводу неефективна - гендиректор ДП «Вінницький завод «Кристал» Юрій Мазур На ДП "Вінницький завод "Кристал" працює майже 400 людей. До 2000 року тут забезпечували роботою 1700 вінничан. Генеральний директор "Кристалу" Юрій Мазур вважає, що держава має змінити підхід до діяльності підприємства, інакше про виробництво діамантів преміум-класу в Україні можна буде забути. Про це Юрій Мазур розповів кореспонденту УКРІНФОРМу. - Юрію Михайловичу, завод відійшов від роботи на давальницькій сировині, оскільки обробка алмазів стала нерентабельною. За рахунок яких ресурсів вдається підтримувати роботу підприємства? - Давальницька сировина у виробництві складає не більше 5% - обробляємо алмази з Росії, Бельгії та Ізраїлю за цінами, що відшкодовують лише виробничі витрати. Працюємо на власній сировині - це рентабельно. За минулий рік рентабельність склала близько 40%. Цьогоріч очікуємо втримати показники. Окрім того, на підприємстві працює ювелірне виробництво. І якщо у 2001 році питома вага від реалізації ювелірних виробів становила всього 12% від загального доходу підприємства, то в 2009 році майже 92% доходу забезпечено за рахунок реалізації ювелірних виробів. - Однак, кілька років тому Ви проводили роботи з пошуку інвестора, який би забезпечив виробництво рентабельною алмазною сировиною. Чому українською стороною так і не було прийнято рішення про створення спільного підприємства із Смоленським ВО "Кристал" (Російська Федерація)? - Важко сказати. На мою думку, пропозиція російської сторони про створення спільного підприємства, де б частка держави залишалась на рівні 60%, а наше підприємство повністю б забезпечувалось алмазною сировиною, була привабливою. І відмова Уряду росіянам, на мій погляд, невиважене рішення. Адже ми тоді втратили більше тисячі висококласних фахівців, змушені були різко диверсифікувати виробництво і перейти від обробки алмазів до виготовлення ювелірної продукції. Для порівняння, якщо у 2000 році ми виготовляли лише 10% "ювелірки", решта - алмази, сьогодні ситуація діаметрально протилежна. Ще років вісім тому Україна мала 5-7% світових потужностей з переробки природних алмазів в діаманти, а сьогодні про ці позиції можна лише мріяти. - Чи робили Вам ще подібну пропозицію? - Час уже втрачено. Це серйозний бізнес і він або працює, або зупиняється назавжди. Прикрий приклад Київський завод "Ізумруд", який Фонд держмайна виставив на продаж. Але ж цінність представляють спеціалісти, без них завод - лише купа металу. Отже на серйозних інвесторів не варто розраховувати. В Україні є набагато привабливіші інвестиційні проекти. "Діамантовий бізнес" пішов в Індію, де обробляється близько 70% алмазів, ще 15% - це Китай, решта - Росія та інші країни світу. Україна просто втратила момент. - Діюче законодавство змушує Ваше підприємство сплачувати ввізне ПДВ у розмірі 20% від вартості сировини. Але в світі, в тому числі і Росії, немає сплати ПДВ при імпортних операціях з алмазами та банківським золотом. Чи виходили ви із пропозиціями щодо звільнення від ПДВ до Уряду? - Так. Зокрема, у жовтні цього року під час візиту на підприємство прем'єр-міністра України Миколи Азарова ми це питання підняли. І вже дано доручення по міністерствах його розглянути, бо проблема актуальна і для держави. Наведу приклад, у 2009 році через митницю пройшло легально лише 3 млн доларів алмазної сировини. Водночас, за нашими оцінками, на ринку з'явилось алмазів, завезених "у кишені" на 30 мільйонів доларів. Що виграла від цього країна? Якби забрали ПДВ, держава б мала прибутки не з 3 млн, а з 30 млн доларів! А зараз картина така. Різниця між вартостю сировини і діамантами 15-20%, а ПДВ - 20%. Обіговість цих коштів, щонайменше рік, а то й два. Окрім того, купівельна спроможність населення впала: ціни на золото, діаманти піднялись втричі під час світової кризи, а рівень доходів наших людей залишився на тому ж рівні. Ще й наше законодавство "допомогає"жити. - Що Ви маєте на увазі? - Природа грошей, якими користуються бюджетні організації і наша - зовсім різні речі. Наші кошти внесено до статутного фонду і ми сплачуємо щороку відрахування до бюджету: підприємство ніколи не було збитковим. Але діють законодавчі обмеження. Зокрема, ми купуємо алмази на тендері: весь світ сміється - це не тендерний продукт! - До речі, в проекті Закону України "Про здійснення державних закупівель", який знаходиться на розгляді у Верховній Раді, йдеться про те, що він не поширюється на закупівлю дорогоцінних металів та каміння... - Щодо цього законопроекту, ми через Міністерство промислової політики подали пропозиції. Як нас запевнили, вони вже розглянуті на профільному комітеті та, відповідно, запропоновані зміни до законопроекту. Ми пропонуємо вивести алмази і золото з-під тендерних закупівель, тому що зараз знаходимось в нерівних умовах з іншими виробниками на світовому ринку. Так, ми сьогодні єдине підприємство, що виробляє в Україні якісні діаманти. Ми маємо свою торгову марку, свій бренд і слід розширювати торгівельну мережу, але обігових коштів не вистачає. В інших країнах підхід інший. Зокрема, для підтримки цього бізнесу в Індії держава виділила 15 млрд доларів під 2-3% річних. Смоленський завод "Кристал" з 2008 року також до сьогоднішнього дня працює на державних дотаціях: держава дає йому алмазну сировину ,а готову продукцію закуповує в алмазний фонд. В Україні підхід інший. - На ринку з'явилось чимало приватних фірм, які пропонують вироби з діамантами. Ваша продукція конкурентоздатна? - Ми працюємо в конкурентному середовищі, проте знаходимось у нерівних умовах. Продукція, яка виходить з нашого заводу, відноситься до преміум класу і для повного забезпечення попиту необхідно збільшувати об'єми в рази. Ми стабільно працюємо, виплачуємо зарплату, сплачуємо податки. Зараз наша продукція виграє за рахунок бренду та якості. І якщо відмінити ПДВ та "вивести" нас із Закону "Про державні закупівлі" ми одразу наповнимо ринок легальними діамантами. Довідка. Державне підприємство "Вінницький завод "Кристал" засноване у 1973 році, спеціалізується на виготовленні діамантів з природної алмазної сировини, які реалізуються в Росії та Бельгії. Завод виготовляє більше 5000 видів ювелірних виробів, які мають державне пробірне клеймо. Окрім України, ювелірні вироби реалізуються під торговою маркою "Вінниця-Кристал" у Казахстані, ОАЕ та Молдові. Наталія Журбенко, ВІННИЦЯ. 15 листопада 2010 року. |
