День В_йськово-морського флоту - знаковий день для моряка. П_дн_маючи святковий келих за тих, хто в мор_, бо т_, хто на борту, сам_ за себе вип'ють, в_н обов'язково порине в минуле _ сучасне ВМС України.

Що ж? Про вм_ння наших предк_в будувати морськ_ суда у сиву давнину та отримувати перемоги згадували ще арабськ_ л_тописц_, розпов_даючи про походи київських дружин на Касп_й, приблизно 860-880 рок_в. Пох_д князя Горавл_на десь перед 800 роком на побережжя Криму, коли в_н поруйнував ус_ м_ста в_д Херсонеса до Керч_, в_зант_йськ_ хрон_ки малюють чорними фарбами, водночас п_дкреслюючи в_йськове та морське мистецтво слов'ян-рус_в. Аскольд, Д_р, Олег, Святослав, Володимир, Ярослав - правител_ Київської Рус_ - провели за час керування державою потужн_ морськ_ походи супроти В_зант_ї. По-р_зному склалася їхня доля. Були перемоги: пох_д Аскольда _ Д_ра на Царгород у 860 роц_ Сх_дна Римська _мпер_я в_дбила ц_ною повної моб_л_зац_ї вс_х в_йськових сил.

Перипет_ї знаменитого походу Олега В_щого на Константинополь, коли князь на знак перемоги прибив щит до вор_т грецької столиц_, сьогодн_ в_домий кожному школярев_. Та й останн_й за княжих час_в страшний морський пох_д сина Ярослава Мудрого Володимира, коли, незважаючи на розгром авангарду флотил_ї рус_в, шалену морську бурю, в_зант_йську ескадру київська дружина потрощила вщент.

Були невдач_ - поразку походу князя _горя у 914 роц_ описали в_зант_йськ_ _сторики.

Що дали Київськ_й держав_ морськ_ походи? Мирн_ договори, укладен_ п_сля битв, посилювали розвиток морського _ торговельного судноплавства. У сферу сталих водних комун_кац_й ув_йшли Балт_йське, Чорне, Б_ле моря, велик_ р_чки Сх_дної Європи та України: Волга, Дн_про, Десна, Прип'ять, Дн_стер.

Пол_пшилася корабельна арх_тектура. На зм_ну однодеревним човнам прийшли палубн_, в_трильн_, якорн_ лод_ї, струги, насади, паузки з ек_пажем до 100 чолов_к. Розвивається власна кораблебуд_вна галузь: Київський л_тописець, опов_даючи про под_ї 1151 року, розпов_в про талант Київського князя _зяслава Мстиславовича, проявлений п_д час будування лод_й р_чкової флотил_ї. Монгольська навала не знищила потяг українц_в до моря. У 16 ст. до вже в_домих клас_в суден додався ще один - чайка. Ото клопот_в завдала вона супротивникам! Цьому невеликому суднов_, яке будували два тижн_, з командою 50 - 70 чолов_к, озброєному к_лькома гарматами, за чверть тисячол_ття життя довелося битися з ус_ма класами корпусних суден - галерами, бригами, фрегатами. Однак майже завжди козацька тактика морського бою дозволяла чайкам брати гору над ворогами у морських батал_ях. Б_льше того, козаки Дунайської та Чорноморської козацьких флотил_й використовували чайки у Кримськ_й (1853 - 1856 рр.) та рос_йсько-турецьк_й (1877 - 1878 рр.) в_йнах. Прост_ше кажучи, протистояли паровим та панцерним суднам. _ дивуватися немає чого! Ун_версальне судно, пристосоване _ для р_чок України, _ для Чорномор'я, чайка була кораблем легким, маневреним, швидким. Її конструкц_я витримувала вс_ бур_ Чорного моря. А от на _нших морях чайка не прижилася. Була кораблем захисту, а не кораблем нападу чи завоювань. Вона разом з ек_пажем в_дчайдух_в, як_ знали, що боронили Україну чи захищали низини Дн_пра в_д турецьких галер, чи, висаджуючи козацьк_ десанти для штурму прибережних м_ст Чорноморського узбережжя, де господарювали турки з татарами, виступала як зброя жорстокої кривавої помсти ворогам, якої вони жахалися. Бо добре знали, що атакувати козаки можуть _ з-п_д води.

Першими з козацькими п_дводними човнами "познайомилися" турки у 1595 роц_. Тод_ запорожц_ легко здобули Синоп, чим здивували _ турецького султана, _ ц_лу Європу.

Виготовлялися так_ п_дводн_ човни _з суц_льних стовбур_в. У них робилося подв_йне дно з_ стулками. Для баласту на дно насипали п_сок. При потреб_ сп_дн_ стулки другого дна розгиналися _ човен випливав на поверхню. Угор_ також були задраєн_ стулки люка. Щоб усередину надходило пов_тря, видовбували отв_р _ в нього вставляли очеретян_ трубки. _нколи зам_сть них на герметичн_й палуб_ будували шахту, всередин_ якої знаходився козак, що керував човном. Також саме через шахту до човна надходило пов_тря для гребц_в. Судно обшивали шк_рою. Рухалось воно за допомогою весел, вмонтованих у бортов_ отвори. Перепоною для проникнення води всередину човна на веслах були шк_рян_ манжети _з щ_льною припасовкою. Французький _сторик Монжер_ у 1820 роц_ у книз_ "Про п_дводне мореплавання _ в_йну" зазначив: "Запорозьк_ козаки користувалися гребними суднами, спроможними спускатися п_д воду, долати у зануреному стан_ велик_ дистанц_ї, а в_дтак повертатися зворотн_м курсом п_д в_трилами".

Не помер героїчний дух козаччини з появою на мор_ пари _ криц_. Розум_ння обов'язку захищати Україну передалося наступним покол_нням чорноморц_в. Наприклад, правнук С. Б_лого був нагороджений Георг_ївським хрестом (один _з п'ятьох член_в ек_пажу) за участь у бою пароплава "Вести" проти турецького панцерника п_д час рос_йсько-турецької в_йни 1877 - 1878 рок_в.

Цей факт лише п_дтвердив прорахунок правител_в _мперської Рос_ї, як_, знищуючи нац_ональн_ в_йськов_ формування (а Чорноморську козацьку флотил_ю сп_ткала така доля), намагалися розчинити українц_в серед _нших народ_в _мпер_ї _ поховати отак будь-як_ над_ї на визволення, а також убити природний потяг до в_йськової справи, щоб перетворити у в_рних _мпер_ї малорос_в. Та споконв_чний український дух войовничост_, непокори кривд_ продовжував палати. _ вибухнув полум'ям повстання крейсера "Очак_в" та панцерника "Потьомк_н" п_д час революц_ї 1905 - 1907 рок_в, що й законом_рно! Бо комплектувався ЧФ Рос_йської _мпер_ї українцями. Та й у роки громадянської в_йни, як в_домо, б_льш_сть корабл_в україн_зувалася. Не противився також командний склад Чорноморського флоту. Бо адм_рали Колчак, Сабл_н, Остроградський, Н_м_ц сам_ були чи вих_дцями з України, чи мали українське кор_ння.

До реч_, точн_с_нько така ж картина повторилась у 1991 роц_. Хоча тод_ б_льш_сть чорноморц_в ще залишалась у полон_ дурману комун_стичної пропаганди, про минуле України _ флоту мала жалюг_дне уявлення. Та все ж моряки, дов_рившись почуттям, зробили правильний виб_р. Зараз незалежн_й Україн_ - 14 рок_в!

_нод_, замислюючись над _стор_єю українського флоту, задаєшся двома запитаннями: чому славне минуле малов_доме б_льшост_ українц_в? Чому байдуже мовчать, коли великоросами називають М.Маклухо-Маклая, П.Гамал_ю, Є.Ковалевського, К.Шиловського, О.Колчака, П.Нах_мова, Г.Павленка, Ю.Лисянського, Д.Чайковського, В.Зарудного, В.Костенка, В.Завойка, В.Блаватського, А.Римського-Корсакова, Л.Мац_євича, Д.Григоровича, _.С_корського? Ц_ ген_ї _ таланти наочно довели, що вих_дц_ з України можуть не т_льки вирощувати хл_б та сало, а й бути видатними особистостями в мореплавств_, л_такобудуванн_, науц_ _ техн_ц_. Чого варта лише одна особист_сть - К.Шиловський? В_н створив г_дролокатор, генератор електроколивань, винайшов можлив_сть використання р_дк_сних метал_в у ядерн_й енергетиц_.

Напевно, виховувала байдуже мовчання прим_тивна "сов_т_зац_я", яка зробила все для знищення _сторичної пам'ят_ українського флоту. А ще у липн_ 2004 року було схвалено Стратег_чний бюлетень (Б_лу книгу), який визначив зведення к_льк_сної складової українського флоту до 2015 року до 15 невеличких корабл_в! Цим самим приречено на списання _ передачу органам влади й _ншим структурам 147 корабл_в. Знаючи минуле _ перспективу майбутнього, мимовол_ замислишся про долю флоту, без якого, як св_дчить _стор_я, суверен_тет стає _люз_єю. Для такого скептицизму сьогодн_ є вс_ п_дстави. Ось факти. Зараз до складу МВС України входять т_льки 33 катери _ корабл_. За оц_нками незалежних експерт_в, боротися з кораблями "в_ртуального супротивника" можуть лише... два ракетн_ катери пор_вняно недавньої побудови, яким "усього" 15 рок_в(!) та один протичовниковий л_так _з 14 наявних. Зате наш_ чорноморськ_ сус_ди - Туреччина, наприклад, має 14 п_дводних човн_в (проти нашого одного) _ планує до 2020 року мати їх уже 20 одиниць. Рос_я поновила програму буд_вництва сучасних п_дводних човн_в типу "Амур" з планом озброєння ними власного Чорноморського флоту. Ц_каво, нав_що наш_ сус_ди озброюються? Мабуть, для захисту незалежност_ України?