В кишені жив Носовичок
(У лівій верхній піджака),
Він пасував до сорочок
Радів, що доленька така.

Нема його і... образ зник
Пропав вже вигляд у момент,
Бо у кишені носовик–
Архіважливий елемент!

Уся його близька рідня-
(Такі самі носовички),
...

Якщо теща рідна ваша
В заповіт вас не вписала,
Ви їй більше, ніж звичайно,
Всипте миш'яку у борщик.
В тещі шлунок не залізний,
Як попросить у вас ліки…
Ви скажіть, що вже запізно,
А могла б ще жити й жити!!!
...

Зірка на небі то згасне, то сяє
Згадку про дім мій вона навіває
Згадку про ніжну любов моїх рідних
Матері й Батька навчення покірне
Я щаслива безмірно і без краю
В тім, що я не тільки ніжність відчуваю
Піклування, мудрість шлях мій зберігає
Ось чом...

Спльовувати кров сторічь
з напівроззявленої на чужий хлібець пащеки,
ніби спорювати живіт прийдешнім
потай від патологоанатома наших життів:
спершу - лячно, а потім – солодко, і
ти вже не знаєш, хто насправді твій Крішна,
є він на небесах, деінде чи...

І
На Чорнім морі, біля порту,
Там, де Припортовий завод,
Де хвилі сині лижуть борт,
Рибалив дід у жовтих шортах.

Гойдало човен, а у ньому
Бичків з відро, дрібна тюлька
І рибка ще якась така,
Подібна нібито до сома,

Тільки за кольором червона,...

Кришталь повітря сумнівом заллю.
Дзвенять у ньому неопалі вишні.
І я молюсь. І я тебе молю
нарешті стати всім, але колишнім.
У мене світла – вистачить на трьох!
Тобі віддам і їй – я стану ніччю.
Лише б мене почув нарешті Бог.
І ти почув. Мені любит...

…Діамантовий висип солі
Наче виразка на черевиках.
І у очі - сніжинки-бджоли,
А довкола – вітри-шуліки.

Мовби з риби луска-багнюка
Перламутри змішала з брудом.
А мороз привітав за руку,
І бурулька вколола льодом.

Ухопивши хортом ікластим
Пон...

І тільки туга скиглить безупинно
На прив’язі біля дверей моїх,
Твої слова – два постріли у спину,
Й розбите серце каменем до ніг.

Це так банально жити без обману,
Засій ним все, а я його пожну.
Залижу усі давні свої рани,
І сліпо вірити, й любити...

Ця зима як кожна  промине
Проминаючи зродить весну
Ця  надію сплячу принесе
Зерно правди в божім  колоску
В цьому зерні промиємо зір
Той з черги гляне в нашу душу
Там відродить ще сплячий в нас мир
Перетворить його в доброту

Не всі мрії вже схож...

Самотність залізла у кожну шпариночку дому,
Вужами згорнулася в пОсуді, шафах – усюди,
Прокислим напоєм підкотила до горла оскому.
Самотність цілує твої не обласкані груди.

І ти вже втомилась стояти із нею на прю,
Щоранку в дзеркалах вдивлятися їй ...