Морозне повітря дрижало
Від згуків потужних гармат,
А Ви залягли в окопах
Без куль, без шинель, без гранат.

Лиш триста пішло Вас,
Щоб волю здобути,
Щоб вірність навіки
Батькам присягнути.

Пощо Вам шинелі, пощо кулемети,
Хіба ж Ви навчилися цього?
Ви ж мрійники юні у світі фантазій,
І що Вам, що січень січе...

Лиш Ви замінили
Перо на рушницю.
А Вам назустріч іде
Шість тисяч п'яниць.

Ваш голос лунає в широкому світі
В просторах небесних тремтінь,
В блакиті глибокій, над золотом нив
В серцях наших юних, уже без терпінь.

Ми йдемо за Вами
В простори чарівні,
Бо хочемо бути
Із Вами спільні!