Уродило руту, руту —
Волі нашої отруту.
Т. Шевченко

Вчини мене бичем Твоїм,
Ударом, вистрілом, набоєм,

Щоб залишивсь хоч чорний дим

Над неповторною добою.

Хай безсоромні очі їсть
Тих, що живуть без сліз і чести,
Хто скинув і любов, і злість,
Бо не під силу було нести.

Хто все зітхав — заснуть, втекти,
Сховатись за Мазепу й Крути,
Коли грозою йшли — віки! —
Над полем рути і отрути.

Твоїм бичем мене вчини,
Щоб басаманувати душі,
Щоб захитать і знову зрушить
Смертельний чар дичавини!

20 листопада 1933р.