За вказаний період я підготував і скерував міському голові 15 письмових звернень щодо проблем та шляхів їх вирішенння для всього міста або окремих груп будинків, таких як ЖБК (300 будинків) та об’єднань співвласників (160 будинків). Вони також оголошувалися в сесійному залі. Низку моїх пропозицій було враховано, інші, я переконаний, будуть враховані найближчим часом, оскільки з такими грубими порушеннями влада в місті довго не зможе функціонувати. Тому закиди щодо популізму прийняти не можу.

Між ними немає різниці – різні прізвища, а система управління (не зважаючи на зміну структури виконавчих органів) – одна. П.Буняк говорив: «Маю право робити все, що хочу» і робив. Садовий до виборів говорив: «Без строгого дотримання вимог букви закону неможливо організувати роботу влади», а після виборів: «Закон законом, але є здоровий глузд». Щодо Дяківа – поки що не планував і, врешті, головним чином все залежить від депутатів, а тут у нас проблеми.

Я говорив про один випадок, до якого сам мав причетність.До речі, засоби масової інформації допустили низку неточностей, які слід спростувати. Зокрема, 1) на пресконференції я говорив про «конверт», який пробували вручити мені, хтось добавив букву «и» – і вийшло «конверти»; 2) список депутатів був на форматі А-4 через певний інтервал (приблизно 17-18 прізвищ), а в деяких ЗМІ писали про «всіх» депутатів; 3) про те, що… «Крок» став не лише фінансовим, але й управлінським центром ЛМО БЮТ» не я зробив висновок, а сайт «Обсерватор» місяцем раніше – 14.11.2006 р. Я тільки погодився з таким висновком. Ці неточності дозволили протилежній стороні (якщо так можна сказати) говорити про «неправдиву інформацію», але якщо в когось залишився запис, можна легко встановити різницю. Назвати ім’я «найбільшого хапуги» не можу, щоб когось не образити – не поставити нижче рангом. Пропоную провести рейтингове дослідження.А якщо серйозно, то пора приймати закон про декларацію витрат – кожен мусить пояснити, звідки у нього гроші на відповідний стиль життя, будинок, машину і т.д.

Можу тільки підтвердити вчора (20.12.06) сказані слова. Щодо пропозиції очолити юридичне управління я вже відповідав – вважаю ляпасом для всіх юристів міста, щоб електрик (я закінчив «Львівську політехніку», електромеханічний факультет) очолював юридичне управління. Критикувати також нелегко, адже некваліфікована критика буде діяти проти автора критики. На жаль, практика, яка склалася у стосунках «мер-нач. юр відділу» і тепер, і раніше полягає в тому, що мер (або інша високопосадова особа) робить дурниці, грубі порушення а нач. юрвідділу мусить відбріхуватись В т.ч. в судах, що виглядає жалюгідно. Щодо наявності/відсутності знань: можливо такі знання є, але я суджу по публічних заявах п.Пайонкевич. Чи може юрист говорити, що рішення виконкому, яким встановлено тариф, скасоване, а сам тариф чинний? Це дезорієнтація мешканців, неправдива інформація. А названа пані давала Присягу дотримуватися Конституції України та законів, чесно служити громаді міста. Чи не краще було б разом визначити розміри боргу і подумати, яким чином, за які терміни і в який спосіб повернути переплачені мешканцями кошти.

Як завжди – земельні ділянки, майно (оренда і приватизація). Щодо посередників відповісти не можу і не думаю, що «бабло» носять від мера депутатам. Можливості і схеми можуть бути різноманітними: в цьому питанні «винахідників» чимало.

Я проти огульної критики, але на сьогодні наш мер діє таким чином, що не критикувати його діяльності, не бачити промахів і явних порушень вже неможливо. Як депутат я підтримав тільки 2 його позиції: щодо протидії розповсюдженню гральних закладів та щодо стадіону «Україна». Суспільство, громада міста розвиваються доволі динамічно і поінформованість мешканців зростає. Думаю, що у випадку продовження діяльності в такому ж ключі, протиріччя між мерією (мером) і громадою можуть доволі швидко створити «революційну» ситуацію, чого мені особисто не хочеться – краще усувати порушення прав мешканців без значних ексцесів, а ще краще – не допускати цих порушень. Що стосується питання п.І.Грицика («Комітет громадського контролю») про оцінку професійності п.А.Садового та ефективності роботи виконавчої влади можу сказати наступне: дуже часто наш мер ігнорує вимоги законодавства, які мають практичні негативні наслідки для міста, а не суто теоретичне значення. Основою діяльності мера мусить бути ЗАКОН, а не «здоровий глузд», оскільки він у кожного здоровий по-своєму. Як на мене, то відчувається також невеликий досвід практичної господарської діяльності. Можливо, тому і виконавчі органи на сьогодні працюють вкрай незадовільно. Зокрема, Громадський форум Львова має достатньо документальних підтверджень такого висновку.

Скасування 5 рішень виконкому на теплопостачання у Львові (від 2002 року до 2005) відбувалося таким чином, що три рази справа була в Апеляційному суді (фірмі «Формула» відмовляли в розгляді з різних причин, але незаконно). Тільки п’ятий суддя через півтора року виніс законне рішення. «Підмазані» (якщо натяк на нашу сторону) справи так не вирішуються. Житлово-комунальну мафію можна побороти за двох умов – наявність бажання мера і декількох не лише непідкупних, але й небайдужих до проблем міста депутатів.

Останні два місяці – на «ДАЧІЯ» ЛОГАН. До цього часу – на ВАЗ- 2104 (з листопада 2005 року, а перед тим – ВАЗ-2113). Хоча секрету з того, що я давно мільйонер, ніколи не робив, але гроші ці легально зароблені і належно оподатковані. В іншому випадку податківці не простили б мені наших «взаємин», особливо у 2000-2004 роках.

Почну з того, що в 1985 році за сприяння у переведенні курсанта з військового училища в політехніку за станом здоров’я (випадок не одинокий, стандартний), його мама запхала в накладну кишеню мого піджака 150 рублів – ми говорили на сходах і я нічого не відчув. Вона звернулася через нашу спільну знайому і я не розраховував, що така стандартна ситуація може мати винагороду. Коли гроші були виявлені, жінка вже пішла, тому віддати їх їй (вона з іншого міста) не вдалося. Це щодо «брав». Щодо «давав» – лікарю декілька разів раніше, при такому бюджетному фінансуванні вони не вижили б.

Перше, що я з’ясував перед виборами – які мої фінансові зобов’язання перед БЮТ. Відповідь на це питання вже подана на чаті. Можу додати – депутат, який купляє місце в списку для традиційної «депутатської діяльності», мені здається, веде себе по-іншому. В кожному разі, не загострює взаємин з фракцією, в якій перебуває.

Почну з того, що мені ніхто не відмовляв. Навпаки п.Рожнятовський пропонував мені брати участь у виборах у складі «Пори», п.Я.Семків пропонував увійти в НСНУ, я також був 1-2 номером у міській організації ПРП, але мав певні суперечності з керівництвом облорганізації ПРП п.Т.Стецьківим – він не підтримав мої вимоги щодо реального упорядкування тарифів у Львові. Тобто, до фракції БЮТ я був тільки в ПРП від першого дня заснування у 1998 році, а членом ВО «Батьківщина» так і не став, хоча не виключаю цього в майбутньому при умові, що Львівська парторганізація буде керуватися Статутними вимогами та Передвиборчою програмою. Зовсім не жалію, що на вибори пішов з БЮТ, однак в окремих регіонах БЮТ сьогодні має проблеми.

Думаю, що незначна частина, гірше те, що деякі демонструють цей позитив тільки «за кутом», що свідчить про їхню залежність від когось або чогось.

В 1974 році я «захворів» однією дівчиною і до 2000 року вважав себе однолюбом, але,слава Богу, в 2000р. зрозумів, що це не так, тому вважаю, що все ще попереду.

Про існування Положення щодо створення фракцій БЮТ (затверджене Президією Політради БЮТ 29 вересня 2006 р.) у місцевих радах я дізнався на засіданні фракції 29 листопада, коли була створена парторганізація ВО «Батьківщина» з депутатів Львівської міськради. Однак це лише другий пункт з декількох, які передбачені процедурою створення фракції відповідно до цього Положення. Крім цього, я хотів знайти в цьому Положенні підстави для виключення члена фракції, який не є членом партії, але таких підстав Положення не передбачає. Тобто про вимоги до створення та функціонування фракцій БЮТ у місцевих радах я дізнався 29 листопада 2006 р.

Про нелегітимність виконкому та інших виконавчих органів міськради я говорив на пленарних засіданнях ще тоді, коли депутати почали обговорювати розмежування повноважень між цими органами, але мене ніхто не хотів чути. Два місяці тому я ініціював зустріч з цього питання з секретарем ради п. Квуртом та юристом п. Зубачем і вони погодились з тим, що виконавчі органи нелегітимні, але до сьогоднішнього дня нічого не було зроблено. Тепер начальник юрвідділу Г.Пайонкевич визнає, що я маю рацію і рішення міськради про розмежування повноважень треба змінювати, а положення про виконавчі органи затверджувати на сесії, оскільки зараз виконком та інші виконавчі органи не мають необхідного обсягу цивільної дієздатності і не можуть приймати жодних рішень.

Частково можу погодитись, проте стараюся не настоювати на своєму, якщо є сумніви в правильності та обгрунтованості моєї позиції щодо конкретного питання.

Ніколи не був залежним, можливо, просто щастило, а можливо, такий характер. Якщо комусь відомо про яку-небудь форму моєї залежості від будь-кого, то прошу зголоситися – згоден профінансувати публікацію таких фактів (якщо знайдуться) найбільшим шрифтом у всіх львівських газетах.

Не треба спроби зменшити розтрати та неефективне використання ресурсів комунальних підприємств трактувати, як намір довести їх до банкрутства. Якби такий намір був, то, повірте, що суди приймали б рішення не по півтора року в одній інстанції, а за два-три місяці, як передбачено законом, а рейдери роблять такі речі за декілька днів. Завжди і всюди я говорив і говорю про економію цих ресурсів, а економія ресурсів ще нікого до банкрутства не довела. Версію про банкрутство розповсюджують ті, хто не хоче реального упорядкування та формування економічно обгрунтованих тарифів, ті, хто на комунальному майні робить свій капітал.

Цю суму я визначив сам, так, як і було домовлено з керівником областного штабу: мені було сказано: «Захочеш помогти фінансово – сам визначай розміри коштів і призначення». У відповідь я сказав, що незалежно від суми, яка буде витрачена, я не маю наміру жодної копійки собі компенсувати через депутатську діяльність. Ця домовленість не порушена до сьогоднішнього дня.

Всередині фракції я про це говорив вже наступного дня на ранкових зборах перед сесією і ще два рази – на засіданнях фракції, де мені було пояснено про джерела цих коштів та їх призначення. В середовищі моїх знайомих мова про цей випадок була в той же день – ввечері 20 вересня 2006р. Тобто, ніякого власного секрету з цієї події я не робив. Що стосується часу публічної заяви, то вона була зроблена внаслідок аналізу не лише факту роздавання «конвертів», але й способу, місця, інших обставин, які не підтверджують оголошеного на фракції призначення цих коштів, яке було зроблено незадовго до мого рішення призупинити перебування у фракції та виключення, яке за цим настало.