Комісаренко Сергій Васильович
 |
Народився 9 липня 1943 р. у м. Уфа (Російська Федерація) в сім'ї відомого українського вченого-патофізіолога, професора В.П. Комісаренка.
Закінчив з відзнакою лікувальний факультет Київського державного медичного інституту (1966) та аспірантуру Інституту біохімії АН УРСР, нині НАН України (1966-1969). Навчався на механіко-математичному факультеті Київського держуніверситету у 1964-1967 рр. і на курсах іноземних мов (французька мова) у 1966-1969 рр.
Обіймав посади молодшого наукового співробітника (1969-1972), ученого секретаря (1972-1974), старшого наукового співробітника (1973-1976), завідувача лабораторії (1976-1982), завідувача відділу молекулярної імунології (з 1982 р.), директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (1989-1992 та з 1998 р.). Крім короткострокових наукових відряджень, працював в Інституті Пастера в Парижі (1974-1975) та в Нью-Йоркському протираковому центрі ім. Слоан-Кеттерінга (1981).
С.В. Комісаренко є засновником потужної наукової школи з молекулярної імунології в Україні: підготував 7 докторів та 16 кандидатів наук.
Автор понад 400-т наукових праць, двох монографій, багатьох винаходів і патентів з біохімії та молекулярної імунології. Наукові праці академіка С.В. Комісаренка присвячені питанням біохімії та молекулярної імунології, основні напрями наукової діяльності пов'язані з імунохімічним дослідженням антигенної структури білків та пептидів. У 1986-1988 рр. під керівництвом С.В. Комісаренка проведено унікальне дослідження імунітету у "ліквідаторів" аварії на Чорнобильській АЕС, яке продемонструвало, що невеликі дози проникаючої радіації (до 25 бер) суттєво пригнічують "природний" імунітет.
С.В. Комісаренко проводить активну державну діяльність, спрямовану на становлення та розбудову незалежної України. У 1990-1992 рр. науковець обіймав посаду Заступника Голови Ради Міністрів УРСР, пізніше — Заступника Прем'єр-міністра України з гуманітарних питань. Брав активну участь у розробці низки перших законів України. У 1992-1998 рр. працював Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполученому Королівстві та в 1995-1998 рр. Послом України в Ірландії (за сумісництвом).
У травні 1998 р. С.В. Комісаренко обраний директором Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (повторно), а у квітні 2004 р. — членом Президії НАН України та Академіком-секретарем Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України.
Діяч є Президентом Українського біохімічного товариства (з 1999 р.), членом Ради Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS), членом Ради Міжнародного товариства імунофармакологів (США), Президентом Українського Інституту Миру і Демократії, першим заступником Голови Української Ради Миру, Головою Наглядової ради Міжнародного фонду національної пам'яті України, Президентом ГО "Спеціальна Олімпіада України", з 2007 р. — Головою комісії РНБО України з питань біобезпеки та біозахисту.
Академік С.В. Комісаренко — головний редактор "Українського біохімічного журналу" (1989-1992, з 1998 р.) та журналу "Біотехнологія" (з 2006 р.), член редколегій журналів "Вісник НАН України" та "Доповіді НАН України", член редакційної ради міжнародного журналу "Європа", член редколегії міжнародного журналу з імунофармакології (Італія).
С.В. Комісаренко має ранг Надзвичайного та Повноважного Посла України (1992), Почесного доктора Кінгстонського та Північно-Лондонського університетів Великобританії (1997).
Науковець нагороджений відзнаками Президента України: Орденом "Князя Ярослава Мудрого" V ступеня (2005), Орденом "За заслуги" III ступеня (1996) і II ступеня (1998), Почесною грамотою Верховної ради України (2003), є лауреатом Державної премії УРСР (1979), Заслуженим діячем науки і техніки України (2008), лауреатом премії НАН України ім. О.В. Палладіна НАН України (2003).
Дані станом на 12.2010
Бібліографія публікацій С. В. Комісаренка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua