Минуло три тижні від парламентських слухань про стан правосуддя в Україні. Виявилося, що ця тема є нецікавою для українського владного й політичного бомонду. «На жаль, парламентські слухання були «відносними», — зазначив голова ВСУ Василь Онопенко на конференції суддів господарських судів, яка відбулася 27 березня 2009 р. — Та й підготовка до самих слухань йшла гидко».

На засіданні конференції судді-господарники, користуючись присутністю очільника ВСУ, наполегливо повторювали, що система господарських судів у жодному випадку не повинна бути ліквідована. Йдеться про ідеї встановлення в Україні триланкової судової системи «місцевий суд — апеляційний суд — Верховний Суд». «Частина третя ст. 125 Конституції говорить, що вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди», — нагадала присутнім суддя Одеського апеляційного господарського суду Марина Мишкіна. Тому й говорити про втілення згаданої схеми за наявності цієї норми Основного Закону не варто.

«Я зрозумів, що між нами немає абсолютно ніяких протиріч, — сказав Василь Онопенко. — Є певні непорозуміння». На його переконання, найголовніше нині для суддів є відстоювання фундаментального принципу, який має забезпечити здійснення правосуддя в Україні. «Це принцип незалежності й самостійності суддів, — підкреслив голова ВСУ. — Суди тоді працюватимуть ефективно, коли реалізовуватиметься цей принцип».

Як повідомив пан Онопенко, він абсолютно не виступає проти спеціалізації. «Той, хто звинувачує мене, що я проти спеціалізованих судів, просто перекручує реальні факти або чогось не розуміє», — додав він. Адже відомо, що останнім часом із вуст окремих посадовців звучать слова і про введення ювенальної юстиції, і про можливість створення земельних судів. «Я проти непродуманих спеціалізацій, — сказав, звертаючись до суддів господарських судів, Василь Онопенко. — Спеціалізація не повинна бути заради спеціалізації. Мета спеціалізації — це підвищення якості правосуддя, його оперативності й доступності». Враховуючи, що саме господарські суди розглядають багатомільйонні спори, оперативність і якість господарського судочинства для стану економіки всієї держави є необхідної умовою.

«Ліквідації системи господарських судів ніколи не буде! — заспокоїв присутніх на конференції суддів господарських судів України голова ВСУ, хоча відомо, що в нашій країні простежується проблема подвійної касації. Але, на переконання пана Онопенка, це можна вирішити на рівні змін до чинного законодавства. «Це лише ідея, але без змін до Конституції йтися про триланкову судову систему не може, — зазначив він. — Головне — не зруйнувати сьогодні те, що ми маємо».

Після заспокоєння суддів господарських судів голова ВСУ кинув камінь у город іншої ланки спеціалізованих судів — адміністративних. «Я не змінив свою позицію й щодо адміністративних судів. Вони мають право на існування, але те, що планувалося зробити з адміністративною юстицією, і те, що нині зроблено, як кажуть в Одесі, дві великі різниці, — сказав Василь Онопенко. — Розвиток адміністративної юрисдикції пішов хибним шляхом». Це, до речі, засвідчили перевірки ВСУ діяльності ВАСУ, Львівського апеляційного адміністративного суду і двох окружних судів. «Існує велика проблема з визначенням підсудності цих судів», — сказав керманич ВСУ. Причин є декілька, і головними пан Онопенко назвав «штучність створення автономії адміністративних судів, непродуманість їх системи, компетенції, організаційних і процесуальних основ діяльності».

«Для чого було створювати адміністративні суди, якщо найбільшу категорію соціальних справ, яку вони розглядали, становили спори, пов’язані з отриманням пенсій?», — звернувся до присутніх Василь Онопенко. Як відомо, 14 січня 2009 р. набув чинності Закон «Про внесення змін  до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам». Відповідно до цих змін адміністративні справи в спорах фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат й інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг розглядатимуть місцеві загальні суди. Раніше такі спори розглядали окружні адміністративні суди. За даними пана Онопенка, ці спори становили 66 % усіх справ, які розглядають адміністративні суди.

Далі — більше. Нині постає питання (і навіть зареєстровані відповідні законопроекти) передачі господарським судам податкових спорів. На думку керманича ВСУ, розгляд спорів із податковими органами було штучно передано адміністративним судам, а це ще 16 % справ — продовжив арифметику Василь Онопенко. «Залишається 18 % справ, заради яких ми маємо створювати цю холосту структуру адміністративних судів?» — обурився очільник ВСУ.

Виступаючи на конференції суддів господарських судів, голова Одеського апеляційного господарського суду Валерій Балух розповів про своє бачення єдності судової системи. «Єдністю судової системи не є адміністративна ієрархія, — переконаний він. — Ми всі забули, що носієм судової влади є суддя. Саме незалежність суду й судді, їхня захищеність і є єдністю судової влади». Усі ж чомусь говорять лише про структуру судової влади. «Усі хочуть мати свій суд і свого суддю, — зазначив пан Балух. — А ми чомусь не говоримо, що справи, які ми розглядаємо, пронизані впливом і зсередини, і зовні».

Щодо кількості спеціалізацій, то очільник Одеського апеляційного господарського суду порадив звернутися до зарубіжного досвіду. «У Німеччині, наприклад, є 8 юрисдикцій. У Франції судова система більш структурована й адміністрована. У нас свій менталітет, своя історія судової влади. Її побудова склалася історично». Спроби ж авторів різних концепцій поламати чинну систему, на переконання Валерія Балуха, можуть призвести до катастрофи в державі. «Сьогодні не час радикальних змін», — висловив своє переконання суддя. Щоправда, і заперечень проти вдосконалення правосуддя в нашій країні не було.

Ставлення суспільства до суддів і судової влади також турбує представників суддівського корпусу. «Нині соромно дивитись в очі дітям і онукам, не кажучи про громадян, — сказав Валерій Балух. — Суддя, одягаючи мантію, проголошує рішення іменем України, яке вже запльоване, оббріхане й принижене. А приниження не може бути способом здійснення правосуддя, оскільки принижений суддя ніколи не винесе справедливого законного рішення».

«Коли у батька радянської космонавтики Сергія Корольова на засіданні політбюро запитали «Що ти постійно кораблі свої називаєш «Восток-1», «Восток-2», він відповів, що корабель має літати доти, поки не з’явиться потреба створити новий», — сказав Валерій Балух. — Тому ламати «через коліно» діючу судову систему не треба! Вона працює». 

* * *

У проекті Закону України «Про внесення змін до Конституції України», який був внесений до парламенту 31 березня Президентом Віктором Ющенком, Верховному Суду надається статус вищої судової інстанції, яка «забезпечує однакове застосування норм права усіма судами загальної юрисдикції». Судами касаційної інстанції в системі судів загальної юрисдикції Глава держави назвав вищі спеціалізовані суди. Отож, як бачимо, ідея створення чотирьох вищих спеціалізованих судів набирає оборотів. Чи буде вона втілена в життя, поки невідомо.