Кафедра була створена у складі біологічного факультету Ужгородського державного університету 15 вересня 1946 року під назвою “Кафедра зоології безхребетних”. Першим завідувачем кафедри став ентомолог, фахівець в галузі захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук, доцент С.Ф. Сегеда. Степан Федорович започаткував і визначив стрижень освітньої та наукової орієнтації новоствореного підрозділу біологічного факультету як ентомологічний. Станом на травень 1956 року кафедра зоології безхребетних була найчисельнішою на біологічному факультеті. За штатним розписом на ній працювали: завідувач кафедри, доцент К.К.Фасулаті, старші викладачі Т.А.Тверітіна, Г.М.Рошко, асистенти І.М.Ликович, А.А.Гіріц, старший лаборант І.І.Бокотей, старший препаратор Е.Н.Гашак, препаратор В.Г.Софін. Восени 1956 року кафедра зоології безхребетних була об'єднана з кафедрою зоології хребетних. Новостворена кафедра зоології у такому вигляді проіснувала десять років. Проте освітньо-науковий напрям зоології безхребетних, а реально ентомологічний, на біологічному факультеті не елімінувався, не втратив свого обличчя і потенціалу. Незважаючи на формальне об'єднання, упродовж всіх цих років на кафедрі зоології здійснювалась спеціалізація із зоології безхребетних у повному обсязі. У вересні 1966 року від кафедри зоології відділяється правонаступниця кафедри зоології безхребетних, в старій, звичній якості, але з новою, більш відповідною назвою – кафедра ентомології. Завідувачем її став доктор біологічних наук, професор В.Ф.Палій, який щойно переїхав до Ужгорода з міста Фрунзе, де завідував лабораторією ентомології Інституту біології Киргизької Академії наук. Кафедра ентомології, як одна з перших кафедр біологічного факультету Ужгородського університету заслужено відзначається усталеними традиціями класичного академізму в своїй діяльності. Підвалини цих хороших традицій були закладені завідувачами кафедри: С.Ф.Сегедою, В.Ф.Палійом, К.К.Фасулаті, Й.М.Погоріляком, І.І.Бокотейом, І.Я.Поніном. А в ролі реалізаторів кафедральних освітніх та наукових завдань з найкращого боку проявили себе викладачі-ентомологи, які тут працювали: І.І.Заблоцький, Т.А.Тверітіна, Г.М.Рошко, А.А.Гіріц, І.М.Ликович, А.А.Зубенко, З.Л.Анікіна, М.В.Леготай, В.О.Добей, М.Ф.Мателешко, Ж.Г.Меліка, В.Ю.Крочко, І.В.Загороднюк.

Перший завідувач кафедри доц. С.Ф. Сегеда зі своїми студентами-курсовиками - І.М. Ликовичем і Г.М. Рошком. 1950 р.

Останнє десятиріччя викристалізувало ще один науковий пріоритет кафедри ентомології – дослідження в галузі прикладної екології і збереження біорізноманіття. Це дозволило з 2003 року здійснювати на кафедрі освітню діяльність не тільки за спеціалізацією “Ентомологія”, а ще за спеціалізацією “Екологія”. У березні 2006 року рішенням Вченої ради УжНУ кафедра отримала нову назву – кафедра Ентомології і збереження біорізноманіття.

Нині у штаті кафедри працює 8 викладачів (завідувач, доцент В.Г.Рошко, доценти В.О.Чумак, Л.А.Потіш, О.Ю.Мателешко, М.І.Демчинська, Л.Ю.Симочко, П.С.Ловас, старший викладач В.В.Мірутенко) і 5 лаборантів (М.М.Матьковський, Т.Ю.Підгородська, К.К.Добей, О.О.Сікура, М.В.Чумак). Педагогічний колектив укомплектований досвідченими викладачами-науковцями, фахівцями в галузі ентомології, екології, зоології, ботаніки і мікробіології. Це дозволяє вирішувати широкий спектр освітніх, навчально-методичних і наукових задач, які стоять перед кафедрою ентомології та збереження біорізноманіття.

Засідання кафедри ентомології (В.Г. Рошко, Н.В. Вереш, В.І. Євдокимова, М.Ф. Мателешко, В.О. Добей, Й.М. Погоріляк, О.М. Ілько, А.А. Зубенко, І.І. Бокотей). 1980 рік.

До загальних здобутків кафедри, здобутків всіх тих, хто на ній працював, слід віднести великий і багатий освітньо-науковий спадок. Станом на 2010 рік, 1294 випускники-ентомологи Ужгородського університету отримали диплом про вищу освіту. Свідченням чіткої і ефективної науково-педагогічної роботи колективу кафедри є той факт, що за відносно короткий період своєї діяльності – шість десятиліть, тут сформувалась ентомологічна наукова школа, фундатором якої став К.К.Фасулаті. 36 випускників-ентомологів стали кандидатами біологічних наук, а В.М.Бровдій, А.І.Сметник, В.В.Булеза Ж.Г.Меліка захистили докторські дисертації. Серед пріоритетних напрямків наукових досліджень ентомологів Ужгородського університету були і залишаються еколого-фауністичні дослідження окремих таксономічних груп комах Українокарпатського регіону та вивчення комплексів комах – шкідників сільськогосподарських і лісових культур Закарпаття.

Науковий доробок викладачів і співробітників кафедри в цьому напрямку, який належно оцінений провідними науковими зоологічними установами Києва, Москви, Санкт-Петербурга – це захищені дисертації і завершені дослідження видового складу, біології та екологічних особливостей членистоногих Українських Карпат: ряди Тарганові, Прямокрилі, Богомолові, Шкірястокрилі вивчав І. М. Ликович; підряд Попелиці (ряд Рівнокрилі) – В. О. Чумак; ряд Напівтвердокрилі – Г. М. Рошко; родина Довгоносики (ряд Твердокрилі) – Т. А. Тверітіна; родина Листоїди (ряд Твердокрилі) – В. Ф. Палій, А. А. Зубенко; родина Короїди (ряд Твердокрилі) – Й. М. Погоріляк; родина Вусачі (ряд Твердокрилі) – К. К. Фасулаті; родина Кокцинеліди (ряд Твердокрилі) – В. Ю. Крочко; родина Пластинчатовусі жуки (ряд Твердокрилі) – В. Г. Рошко; родина М’якотілки (ряд Твердокрилі) – Е.В.Турис; родини Малахіти і Дасітіди (ряд Твердокрилі) – В.В.Мірутенко; родина Стафілініди (ряд Твердокрилі) – Ю. Ю. Богданов; родини Галіпліди, Плавунчики, Плавунці, Товстовуси, Вертячки, Водобродки, Водолюби (ряд Твердокрилі) – М. Ф. Мателешко, О. Ю. Мателешко; родина Листовійки (ряд Лускокрилі) – В. О. Добей; підряд Сімфіти (ряд Перетинчастокрилі) – І. І. Бокотей; надродина Бджолині (ряд Перетинчастокрилі) – О.М.Бокотей; родина Тахіни (ряд Двокрилі) – С. І. Фаринець; родина Сірфіди (ряд Двокрилі) – З. Л. Анікіна; комахи-ентомофаги (ряди Перетинчастокрилі, Двокрилі) ялинових короїдів Українських Карпат – А. А. Гіріц; комахи-ентомофаги (ряди Перетинчастокрилі, Двокрилі) листогризучих шкідників саду – Ж. Г. Меліка; американський білий метелик, біологічні і екологічні особливості (ряд Лускокрилі) – О. А. Сікура; ряд Павуки – М. В. Леготай.

Іншим важливим напрямком наукових досліджень співробітників кафедри ентомології та збереження біорізноманіття було і залишається вивчення комплексів комах – шкідників сільськогосподарських та лісових культур Закарпаття. В цьому плані не можна обійти увагою наукові внески К. К. Фасулаті (ентомокомплекси шкідників культурних злаків, городніх культур, плодових садів, дубових лісів), С. Ф. Сегеди (ентомокомплекси шкідників польових, технічних і комірних шкідників), А. А. Гіріца (ентомокомплекс природних ворогів короїда друкаря), Т. А. Тверітіної (ентомокомплекс шкідників кормових трав), І. М. Ликовича, І. І. Бокотея, В. О. Добея (ентомокомплекс шкідників плодовоягідних насаджень), Г. М. Рошка і В. Г. Рошка (ентомокомплекси шкідників виноградників, польових культур і лісових насаджень).

Розширення в останні десятиріччя сфери освітньо-наукової діяльності кафедри Ентомології та збереження біорізноманіття, визначає пріоритетні напрямки наукових досліджень. Поряд з традиційними еколого-фауністичними дослідженнями окремих таксономічних груп комах і ентомокомплексів шкідників в умовах Українських Карпат, колектив кафедри активно реалізує завдання наступних напрямків наукових досліджень:

 - дослідження фауністичного різноманіття Українських Карпат;

 - вивчення наслідків антропічного впливу на біорізноманіття природних та антропізованих екосистем Українських Карпат.

В площині дослідження фауністичного різноманіття Українських Карпат співробітники кафедри вивчають видовий склад, екологічні особливості та господарське значення різних груп комах і хребетних тварин. Незаперечним їх внеском є виявлення у складі фауни Українських Карпат понад 7 тисяч видів наземних членистоногих, 294 види птахів і 81 вид ссавців для фауни Українських Карпат і Закарпаття. Крім того, в рамках вказаного напрямку здійснювались: порівняння фауністичного різноманіття безхребетних тварин лісів різних типів, вивчення фауністичного різноманіття територій природо-заповідного фонду, вивчення структури фауністичного різноманіття пралісових екосистем, порівняння фауністичного різноманіття артропод лісових екосистем Українських Карпат та Швейцарських Альп. За час досліджень вивчено видове багатство домінуючих груп наземних безхребетних тварин Карпатського біосферного заповідника, Карпатського національного природного парку та інших установ природно-заповідного фонду Українських Карпат. Загальна кількість інвентаризованих видів складає понад 1,5 тисячі.

За проблематикою вивчення наслідків антропічного впливу на біорізноманіття природних та антропізованих екосистем Українських Карпат, здійснюються дослідження в галузі прикладної екології – дія електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги та автотранспортного забруднення на угруповання ґрунтових мікроартропод, комах, наземних молюсків і дрібних ссавців. Досліджено особливості міграції та акумуляції важких металів в ґрунтах, рослинних і тваринних об’єктах примагістральних екосистем.

Загальний науковий доробок співробітників кафедри Ентомології та збереження біорізноманіття – це понад 1600 публікацій у вітчизняних і зарубіжних виданнях. В активі колективу кафедри – 27 монографій (14 з них опубліковані в період 1990-2010 років).

Серед них: “Вредители и болезни сахарной свеклы“, “Фауна вредных земляных блошек СССР” (В.Ф.Палій), ”Шкідники садів Закарпаття”, “Стовбурні шкідники лісу” (К.К.Фасулаті), “Короїди та біологічні основи боротьби з ними” (Й.М.Погоріляк), “Нематоды растений”, “Защита картофеля от вредителей и болезней” (І.Я.Понін), „Почвенные членистоногие Украинских Карпат”, "Історія біологічного факультету Ужгородського університету" (В.Г.Рошко), „Природно-заповідний фонд Закарпатської області” (В.О.Чумак), “Blattlause der Ukrainischen Karpaten” (В.О.Чумак), „Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника” (І.В.Загороднюк, В.О.Чумак), „Энтомофаги вредителей яблони юго-запада СССР”, "Parasitic Wasps: Evolution, Systematics, Biodiversity and Biological Control" (Ж.Г.Меліка), "Теріофауна Карпатського біосферного заповідника", "Каталог типовых экземпляров зоологического музея ННПМ НАН Украины", "Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень" (І.В.Загороднюк), "Птахи Закарпатської області" та "Ссавці Закарпатської області" (Л.А.Потіш), "Водні твердокрилі Українських Карпат" (О.Ю.Мателешко), "Карпатський природний національний парк" (В.О.Чумак, О.Ю.Мателешко) та ін.

Науково-методичні видання К.К.Фасулаті “Полевое изучение наземных беспозвоночных” і В.Ф.Палія “Методика изучения фауны и фенологии насекомых” вже понад чотири десятиріччя користуються попитом у студентів-біологів та науковців на теренах колишнього Радянського Союзу; по підручниках “Ерозія і дефляція ґрунтів та заходи боротьби з ними”, "Системи землеробства: історія їх розвитку і наукові основи" і “Наукові основи землеробства” колективу авторів, серед яких доцент В.Г.Рошко, навчаються студенти аграрних вузів України. А навчальний посібник Л.Ю.Потіша "Екологія" за останні п’ять років вже тричі перевидавався.

На базі кафедри в 1980 році було проведено ІІ з’їзд Українського ентомологічного товариства, що є своєрідним визнанням заслуг наших науковців у розвитку вітчизняної ентомологічної науки. З 2001 року започатковано проведення щорічної регіональної наукової ентомологічної конференції “Ужгородські ентомологічні читання”, яка високо оцінена провідними вченими-ентомологами України і вже набула статусу міжнародної.

Кількість співробітників – 13

Перелік вчених звань: доценти – 6; старші викладачі – 1

Перелік наукових ступенів: кандидати наук – 7

Кількість курсів, що читають співробітники кафедри - 51

Перспективи розвитку кафедри

Виходячи з державних пріоритетних освітніх завдань, кафедра ентомології та збереження біорізноманіття продовжуватиме вирішення головного завдання - якісну підготовку фахівців-біологів для роботи в освітніх, наукових та виробничих сферах.

Важлива увага приділятиметься і підготовці біологів найвищої кваліфікації - кандидатів наук.

В науковій площині - це поглиблення та розширення досліджень фауністичного різноманіття і вивчення наслідків антропічного впливу на біорізноманіття природних та антропізованих екосистем Українських Карпат у складі Європи.

Діяльність кафедри спрямовуватиметься на інтеграцію в міжнародну освітню і наукову програми та адаптацію результатів роботи до міжнародних стандартів.