Наскільки я пам'ятаю, це наша перша зустріч в такому колі, тому перш за все я хотів би привітати всіх вас з можливістю поспілкуватися, поговорити про нагальні потреби, про ті проблеми, які існують сьогодні у вирішенні питань і завдань, що стоять перед Міністерством закордонних справ.

І, безумовно, користуючись тим, що ми з вами відзначаємо зараз 16-ту річницю незалежності нашої держави, я хотів би вас всіх привітати зі святом, з Днем незалежності, і побажати вам творчих успіхів, здоров'я вам і вашим сім'ям.

Сьогодні є дуже непростою ситуація в державі, коли виникає напруга в стосунках між гілками влади. За цей рік, що минув, було декілька випадків, в яких наші дипломатичні представництва мали складнощі щодо оцінки ситуації в державі, і безумовно, того, як в цій ситуації працювати. Я хотів би сказати, що ми завжди враховуємо, і я особисто, і Уряд, що співпраця між гілками влади показує обличчя нашої країни, як в питаннях внутрішньої, так і зовнішньої політики. І коли між гілками влади виникають гострі питання, безумовно, ми від цього не радіємо.
Ми добре сьогодні розуміємо, що для того, щоб уникнути їх у майбутньому, треба зробити все, щоб розподіл повноважень між гілками влади був більш чіткий як на законодавчому рівні, так і на конституційному.

А поки цього немає, відповідальність керівників держави перед суспільством, перед країною, повинна бути завжди на вищому рівні.

Одне з принципових питань полягає в тому, що хоча Президент, за Конституцією, здійснює загальне керівництво зовнішньою політикою і представляє нашу державу на міжнародній арені, безумовно, не можна ігнорувати іншого: за Конституцією України, засади внутрішньої і зовнішньої політики визначає Верховна Рада.

І я хотів би сказати, а ви, мабуть, зі мною погодитеся, що пройшло вже багато часу після того, як були визначені засади внутрішньої і зовнішньої політики. Тому оновлення цього документу обов'язково повинно відбутись. І ми розраховуємо на те, що до цієї роботи будуть залучені кращі спеціалісти нашої держави і, перш за все, це – спеціалісти нашого зовнішнього відомства і МЗС.

З урахуванням нагальної потреби ефективної реалізації пріоритетів зовнішньої і внутрішньої політики нам необхідно відпрацювати такий механізм ефективної роботи влади, який би сприяв покращенню іміджу нашої країни, розвитку економіки держави, вирішенню соціальних проблем.

Тому ми будемо сподіватись, що на цю ситуацію позитивно вплине подія, яка відбудеться найближчим часом в нашій країні, я маю на увазі вибори до Верховної Ради 30 вересня. Після виборів ситуація в країні повинна змінитися таким чином, щоб всі гілки влади працювали злагоджено. Я свідомо не хочу наводити приклади іншого підходу до співпраці. Коли у нас відбувалось таке з'ясування стосунків, вважаю, що цього не повинно ніколи бути в нашій країні. І я це відношу, як кажуть, не тільки до Президента чи Верховної Ради, а і до себе особисто.

Така ситуація у нас не повинна повторюватись. Безумовно, я зі свого боку зроблю все, щоб у майбутньому це виключити. Але цей етап історичного розвитку нашої країни ми вимушені пройти, і ми його пройдемо. Ми вчимося на цьому шляху демократії, і інколи це не всім легко дається.

Тепер я хотів би повернутися до теми необхідності консолідації зусиль, і на деяких питаннях зробити наголос. Безумовно, є поляризація думок громадськості, і не враховувати це в політиці держави неможливо. Я візьму одне з питань найбільш гострих, які стоять сьогодні в країні, – це питання членства України в НАТО.

Ми добре пам'ятаємо останні політичні події, які були в нашій державі, – це вибори 2006 року і 2004 року, які загострили протистояння в суспільстві і розбіжності в думках у людей. Соціологічні дослідження показують, що ставлення в суспільстві щодо вступу до НАТО погіршилось. Чому так сталося? Щось змінилося в політиці нашої держави чи ні?

Я вважаю, що ми вже відповіли на це питання. Відповіли на нього в 2006 році, після виборів. Ми пам'ятаємо, до виборів було загострення, навіть протистояння щодо навчань за участю НАТО на території України, і в Феодосії був серйозний конфлікт. Як Україна з нього вийшла?

Безумовно, вихід був не дуже простий, але після того, як політичні сили домовились і прийняли рішення на рівні парламенту і проголосували про надання дозволу проводити навчання (а в парламенті практично конституційною більшістю було проголосоване це рішення), ніяких питань не виникало. Вони виникали тільки на рівні партій, які занадто політизують це питання.

Практично 2006 р. і 2007 р. пройшли спокійно без зайвих політичних протистоянь з цього приводу. Почалася робота щодо роз'яснення стосунків України з НАТО, і ця робота давала можливість побачити, що співпраця України з НАТО відбувається на тих умовах, які були погоджені Україною і НАТО. І всі напрямки співпраці сприяють як модернізації української армії, так і створенню системи європейської безпеки.

Я хотів би сказати, що за цей час, незважаючи на те, що підходи у різних політичних сил до цього питання були різні, врешті-решт, в суспільстві це мало позитивний ефект. Можливо, під час виборів політизація знову загострить це питання. Але це один з прикладів, коли ми кажемо правду і роз'яснюємо, що така співпраця, яка є на рівні України, НАТО, на рівні сусідів, наприклад, Росії, тільки сприяє зняттю напруження в Європі і створенню системи колективної безпеки. Це один з прикладів.

Безумовно, намагання нав'язувати суспільству думку негайного вступу України до НАТО не сприяє процесу покращення України в стосунках з НАТО і це потрібно враховувати. Тому і в бюджет 2007 року було включено, а потім забезпечено фінансування роботи, яка сьогодні сприяє правдивому розповсюдженню інформації у цих стосунках. Уряд цю роботу проводить системно і ми вважаємо, що це правильний шлях.

До речі, така позиція була підтримана на всіх рівнях і під час переговорів в питаннях європейської інтеграції, на останньому засіданні саміту "Україна-ЄС" це було підкреслено як позитив в здійсненні нашої зовнішньої політики.

Я хотів би звернути увагу на те, що Україна отримала можливість у 2012 році провести фінальну частину Чемпіонату Європи з футболу. Безумовно, для того, щоб ця подія була успішною, треба багато попрацювати. І головна робота буде тут, на території України, але сприяти цьому процесу під час підготовки до Євро-2012 нашому зовнішньому відомству вкрай необхідно.

Я хотів би сказати, що ці 5 років дуже швидко пролетять і ми зараз ставимо перед собою завдання, щоб ця українська мрія стала реальністю і фінальна частина відбулася успішно. Ми зараз збираємо всі сили для того, щоб побудувати найсучаснішу систему, яка сприяла б успішному проведенню фінальної частини чемпіонату футболу. Це й інфраструктура спортивна, і система прийняття чисельних делегацій, і наші дороги, і безумовно, співпраця з нашими сусідами і партнерами – з Польщею.

Ми цю роботу будемо координувати на всіх рівнях – як на рівні національних комітетів, які очолюють президенти України і Польщі, так і на рівні виконавчих комітетів, які очолюють прем'єр-міністри України і Польщі. Ця ситуація нестандартна для нашої держави і ми зараз вивчаємо досвід тих країн, які вже проводили чемпіонати. І все, що ми будемо використовувати на території нашої країни, ми робитимемо з урахуванням можливостей нашої держави, з урахуванням її географічного положення.

Ми будемо обов'язково запрошувати до співпраці наших сусідів. Наприклад, будівництво доріг – це також необхідно робити разом чи синхронно, чи паралельно з нашими сусідами (це країни ЄС і Росія). Для цього будуть задіяні всі можливості наших міністерств, відомств.

Я хотів би ще декілька слів сказати про те, що нинішня виборча кампанія буде короткотривалою. Я хотів би звернутися до вас з проханням (я знаю, що багато політичних сил зараз намагаються створювати умови для того, щоб за кордоном наші виборці проголосували), але наш з вами спільний обов'язок – не ділити сьогодні виборців на кольори, а створювати для всіх виборців однакові умови, незважаючи на звернення чи прохання тих чи інших політичних сил.

Тому я готовий цю роботу робити разом з вами. Я хотів би, Арсенію Петровичу, від Вас почути і від наших дипломатів, від наших посольств про проблеми, які існують, щоб негайно їх вирішити, з урахуванням того закону про вибори, який був прийнятий. Що треба зробити, щоб не втягувати наші посольства в політику, а виконати цю роботу таким чином, щоб, перш за все, створити умови для наших виборців, які живуть і працюють сьогодні за кордоном.

Я вважаю, це повинна бути головна наша мета, і цю роботу ми повинні виконати дуже швидко для того, щоб потім не було ніяких нарікань щодо занадтої політизації.

Я хотів би також порушити декілька питань, на які нам треба дати відповідь. Я сказав би так, ці питання – в контексті конкурентних переваг України в сучасному глобалізованому світі і наших головних ризиків. На жаль, я не бачу ґрунтовних аналітичних довідок з цієї проблеми, підготовлених вами, і це суттєвий недолік. Скоріше за все це тому, що ми мало з вами співпрацюємо, і я вважаю, Арсенію Петровичу, що нам треба на майбутнє буде це врахувати, щоб ми мали можливість підключати наші посольства і вислуховувати їх точку зору.

Безумовно, не можна працювати з посольствами, як кажуть, час від часу – тільки під час візитів, чи підготовки до візитів керівників держави. Ця робота повинна бути більш системною і більш організованою, тому що ми повинні використовувати той потенціал наших дипломатів, який є за кордоном, і ваш досвід, і ту інформацію і ваше бачення, яке ви б мали можливість викласти у відповідних документах. Йдеться не про абстрактні наукові теорії, а про конкретні питання зовнішньої політики і національної безпеки, розробку довгострокових програм розвитку країни та дій Уряду. Серед 62-х найбільш глобалізованих країн світу за індексом глобалізації Україна посідає 39-тє місце.

Тому ми не можемо залишатися осторонь сучасних тенденцій світового розподілу праці, переміщення фінансових потоків і капіталів, а також реалізації стратегічних планів міжнародних фінансових гравців.

Необхідність нових підходів до міжнародної торгівлі вимагає не лише змін у веденні міжнародного бізнесу українськими підприємствами, а й нового рівня координації зовнішньоекономічної діяльності міністерств та відомств України, в якій вагому роль відіграє політико-дипломатичне забезпечення реалізації національного експортного потенціалу, захист економічних інтересів, підтримка участі українського бізнесу в перспективних міжнародних проектах.

Основне стратегічне завдання в цьому напрямку полягає у повномасштабній інтеграції українського господарства у світову економічну систему.

Найбільше занепокоєння викликають негативні для економіки нашої країни тенденції у сфері зовнішньої торгівлі.

У цьому зв'язку Уряд покладає великі надії на вас, керівників українських закордонних дипломатичних представництв.

Безумовно, нам не можна допускати таких перекосів у зовнішній торгівлі, які відбулися останнім часом, коли сальдо зовнішньої торгівлі є негативним, і воно значно погіршилось останнім часом, а зараз ми виходимо з цієї ситуації дуже важко. Я не хочу знову ж таки політизувати це питання, але коли значно зменшився експорт і збільшився імпорт, то ми як наслідок отримали дуже негативні тенденції. Передбачити це – наш з вами обов'язок і, безумовно, я хотів би постійно отримувати від вас таку інформацію і точку зору щодо нейтралізації негативних тенденцій.

Уміння приймати стратегічні рішення та реалізувати їх шляхом дипломатії – це високе мистецтво, до якого слід прагнути заради як престижу держави, так і власного реноме.

Ми очікуємо від вас нових ідей щодо перспективних напрямків подальшої економічної взаємодії з іншими країнами світу. Мені дуже часто доводилося з вами мати розмову на цю тему, і я завжди відчував, що вам не вистачає, як кажуть, виходу інформації, і енергії, і ви мені дуже часто відверто казали, навіть ображалися, що до вас не дослуховуються. Я з вами повністю згоден, нам потрібно дуже серйозно і суттєво змінювати стиль нашої спільної роботи.

Актуальними для нашої країни є цікаві експортні проекти, прихід в Україну стратегічних інвесторів, які вміють, і мають бажання працювати саме тут, на українському ринку. Водночас, і це моє нагадування керівникам міністерств і відомств, ваше завдання і ваша безпосередня особиста відповідальність – бути готовими до сприйняття нових і нестандартних підходів, що їх пропонують посли.

Головна мета полягає в тому, щоб органічно об'єднати пропозиції і практичні можливості і перетворити їх на інструмент інновацій і зростання економіки.

Україна розташована в геополітичному трикутнику між Європейським Союзом, Росією та азійськими країнами. За умов слабкої економіки, відсутності внутрішньої стабільності та непослідовної дипломатії таке розташування може призвести до створення на наших теренах так званої сірої зони.

Ми з вами цього б не хотіли. Ми б не хотіли, щоб у нашій країні випускали напівфабрикат з екологічним навантаженням, а ми б хотіли постачати готові товари. Для цього треба багато попрацювати. Тут повинні бути інвестиції. Коли будуть інвестиції, вони приходять разом з інноваціями. Тоді ми маємо більше готової продукції, яку Україна має можливість випускати.

На жаль, сьогодні ми поки що маємо в експорті більше сировини, ніж готових товарів. Проте за умов послідовної реалізації реформ, відкритості для інвестицій, стабільної внутрішньої ситуації та сприятливого міжнародного клімату саме розташування України може стати для неї безцінним геополітичним подарунком. Тобто, Україна має, ми завжди це підкреслюємо, величезні географічні можливості, і в цьому є наша перевага. Саме в цьому контексті ми розглядаємо вступ нашої країни до СОТ.

Українські дипломатичні установи мають бути готовими відразу після вступу України до СОТ стати активними учасниками актуальних дискусій та процесів, які відбуваються в рамках цієї організації. Ми розглядаємо членство у СОТ також як важливий крок на шляху до створення зони вільної торгівлі з країнами-членами ЄС.

Режим вільної торгівлі фактично відкриває європейський ринок для українських товаровиробників та створює сприятливі умови для зростання прямих іноземних інвестицій з країн ЄС в економіку нашої країни.

Вільна торгівля сприяє застосуванню європейських стандартів і правил в національній економіці. Безперечно, посилиться конкуренція, але чи можливий процес без конкуренції? Ми знаємо, що ні. Ми також отримали позитивні сигнали від країн-членів Європейської асоціації вільної торгівлі: Норвегії, Ісландії, Швейцарії, Ліхтенштейну щодо започаткування переговорного процесу про створення зони вільної торгівлі. Загалом йдеться про створення сприятливих передумов закріплення України в економічному просторі Європи, що дозволить національним виробникам скористатися усіма перевагами цього, без перебільшення, унікального ринку.

Серед основних завдань на зовнішньоекономічному напрямку залишається підвищення рівня інвестиційної привабливості нашої країни. Україна зацікавлена в приході до нашої країни нових технологій та сучасної культури ведення бізнесу. Ми плануємо заохочувати інвесторів за допомогою правових та економічних механізмів, в першу чергу, це стосується компаній, які планують стати стратегічними інвесторами в українську економіку, і ми з вами ці компанії добре знаємо.

Хочу окремо привернути вашу увагу до потенціалу розвитку інновацій у сфері інформаційних аерокосмічних та біотехнологій в Україні. Ми розраховуємо на прискорення інтегрування транспортної інфраструктури України до транспортних мереж Європи, включаючи їх з'єднання з панєвропейськими транспортними коридорами та трансєвропейською транспортною мережею. Уряд активно шукає шляхів зменшення енергетичної залежності України через диверсифікацію джерел енергопостачання, залучення іноземного досвіду, технологічної бази у галузі енергозбереження.

Ми усвідомлюємо, що енергетичні інтереси є сьогодні основою економічного розвитку, мотивації для утворення політичних, економічних союзів, але також і причиною політичної нестабільності та міжнародних конфліктів. В умовах нестабільності на світових енергетичних ринках та можливості подальших змін умов постачання енергоносіїв, Україна має бути готова міцно закріпитися в природній для неї ролі країни-транзитера, а також реалізувати ефективну політику своєї енергетичної безпеки в контексті загальноєвропейських зусиль на цьому напрямку.

Все це вимагає від зовнішньополітичної служби належного реагування. Насамперед, сприяння залученню іноземних інвестицій у розвиток вітчизняного ПЕК. Йдеться також про забезпечення участі України в міжнародних проектах, які б гарантували їй надійну диверсифікацію джерел енергопостачання, залучення кращого зарубіжного досвіду у сфері енергозбереження. В ситуації, коли наші стратегічні партнери – Росія та Сполучені Штати Америки, а також Євросоюз, участь в якому є національним пріоритетом України – активно працюють над новими енергетичними проектами, українська дипломатія має активно відслідковувати всі зміни у сфері транспортування та видобутку енергоносіїв, та виходити з пропозиціями щодо забезпечення життєво важливих українських інтересів.

Тільки спільна робота, скоординовані зусилля Мінпаливенерго та МЗС можуть забезпечити позитивні результати вже найближчим часом. Ще раз хотів наголосити: це – питання надзвичайної ваги.

Реальним шляхом постачання каспійської нафти до України та країн Європи має стати євроазійський нафтотранспортний коридор, створення якого підтримується Євросоюзом. Реалізацію цього проекту наші представництва мають розглядати як завдання першочергового забезпечення. Це особливо стосується торгівельно-економічних місій і наших представництв у країнах Європейського Союзу, в Польщі, Казахстані, Азербайджані, Грузії і Росії.

Перспективним напрямком диверсифікації джерел енергопостачання є входження до нафтовидобувного сектору інших країн через механізм концесії та співробітництва на умовах угод про розподіл продукції. З цього випливає необхідність значного посилення цієї роботи з Росією, державами центральної Азії, з Об'єднаними Арабськими Еміратами, з Єгиптом, Лівією та іншими країнами. Слід взяти на особливий контроль реалізацію вже досягнутих домовленостей щодо видобутку вуглеводів в Єгипті, Об'єднаних Арабських Еміратах і Лівії.

Важливим напрямком, який може ефективно сприяти мінімізації ризиків від створення та діяльності міжнародних енергетичних альянсів, є використання існуючих міжнародно-правових механізмів через активізацію співробітництва України з міжнародними інституціями, зокрема, міжнародним енергетичним агентством, міжнародним газовим союзом і газовим центром ООН. Наша активна присутність в цих структурах, участь в заходах, які вони проводять, сприятиме не лише зміцненню енергетичної безпеки України, а й підвищенню міжнародного авторитету.

Завдання закордонних дипломатичних установ полягає в максимальному сприянні поглибленню співпраці України з цими інституціями. Показником ефективності діяльності закордонних установ має стати кількість іноземних інвестицій, залучених до модернізації та розбудови ПЕК України.

Хотів би також відзначити, що оскільки на сьогодні технічні можливості експорту електроенергії у західному напрямку майже вичерпані, подальші дії у цьому напрямку мають бути спрямовані на:

- розширення можливостей "Бурштинського острова",
- збільшення генеруючих потужностей атомних станцій,
- підвищення технологічних стандартів та умов роботи ОЕС України до рівня європейських, завершенням чого має стати створення технічних умов для забезпечення паралельної роботи об'єднаної енергосистеми України з енергосистемами країн Західної Європи.

Мінпаливенерго має активізувати тут свої дії, щоб досягнуті переваги не були втрачені.

Сьогодні в світі спостерігається значний інтерес до відновлення розвитку ядерної енергетики, це, ви добре знаєте, сьогодні є світовою тенденцію. Сучасні атомні електростанції розглядаються як рентабельні, надійні та екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії.

Я хочу сказати, що ми передбачаємо не тільки продовження будівництва блоків наших АЕС, а передбачаємо і створення нових. Перш за все – двох блоків на Хмельницькій АЕС і на Южно-Українській АЕС. Ця робота, передусім, буде спрямована на забезпечення не тільки стійкості роботи нашої енергетичної системи, а й посилення наших можливостей в експорті електроенергії, яка є для України дуже вигідною як економічно, так і політично. Це в контексті наших стосунків з ЄС.

В Європі, незважаючи на рішення урядів окремих країн обмежити використання ядерної енергетики, зміцнюється ставлення до цієї високотехнологічної галузі, триває підготовка або вже розпочато будівництво нових блоків у Фінляндії, Болгарії, Франції, Румунії та Словаччині.

Динамічний розвиток нової хвилі будівництва потужностей атомної енергетики очікується в США, КНР, Корейській Республіці, Індії та інших країнах.

Впевнений, що можливості нашої держави в цій сфері є дуже значними. При цьому пріоритетом в нарощуванні обсягів виробництва електроенергії є гарантування безпечного використання атомного ресурсу. Ми в це вкладаємо досить серйозні гроші і, безумовно, використовуємо всі можливості світового досвіду. Міжнародне співробітництво у сфері атомної енергетики є цінним джерелом інформації і критерієм надійності та безпечності технічного прогресу при безпечній експлуатації та спорудженні нових енергоблоків.

Але сьогодні, безумовно, атомна енергетика потребує інвестицій з метою продовження, як я вже казав, ресурсу діючих АЕС, спорудження нових блоків і питання забезпечення ядерним паливом – цьому питанню ми останнім часом також приділяємо багато уваги.

Хотів би також підкреслити доцільність і нагальну потребу запровадження практики залучення фахівців ПЕК до роботи у складі торговельно-економічних місій, і я просив би присутніх міністрів враховувати це у своїй подальшій роботі і співпрацювати таким чином, щоб ця робота відчувалась суттєво.

Торгівельно-економічним місіям необхідно вести постійний моніторинг ситуації на енергетичних ринках країн перебування, змін в законодавстві, що стосуються питань ПЕК, умов та термінів проведення тендерів та вчасно інформувати про це наше міністерство.

Хотів би наголосити також на необхідності більшої уваги з боку закордонних дипломатичних представництв і до такого важливого напрямку зовнішньоекономічної роботи, як виставково-ярмаркова діяльність.

Я на останній виставці, яка проводилась в Росії в Жуковському, акцентував на недостатній увазі нашого Міністерства промислової політики і фахівців, які займалися проведенням цієї виставки. Я неодноразово отримував інформацію і з інших виставок, що ця робота проводилася не на належному рівні.

Тому я, Арсенію Петровичу, просив би Вас долучитися до цієї роботи і дати свої пропозиції щодо організації виставково-ярмаркової діяльності. Ми створюємо при Уряді таку раду, в яку я просив би, щоб Ви також включили фахівців, які мають цей досвід і за посадою повинні брати участь в організації цієї діяльності. Необхідно постійно вивчати, узагальнювати корисний досвід організації виставково-ярмаркової діяльності в країнах перебування.

В числі тих заходів, які стосуються нормативної, фінансової підтримки цієї діяльності, безумовно, повинні бути найсучасніші методи. Щоб не було так, як каже українське прислів'я, "вміла готувати, та не вміла подавати". Нам треба вчитися і подавати.

Україна перебуває сьогодні на підйомі виготовлення сучасних конкурентоздатних товарів, і наші товаровиробники сьогодні готові сприяти процесу активізації виставково-ярмаркової діяльності. Але без участі держави, без організації цієї роботи, це неможливо зробити на належному рівні. Тому я відношу це як недолік роботи Уряду в цьому напрямку, і нам його треба значно посилити.

І останньою за переліком, але в жодному разі не за вагою, є робота, пов'язана з проблемами пересічних наших українських громадян. Кожен наш громадянин, який потрапив у складне становище за кордоном, має знати: посольство України безкомпромісно відстоюватиме його права.

Особливу увагу прошу звернути також на неприпустимі випадки дискримінації наших громадян під час видачі віз. Ми таких скарг отримуємо дуже багато, шановні колеги, і я повторюю ще раз, що це неприпустимо. Я неодноразово особисто при кожній нагоді порушую цю проблему і очікую від вас конкретних пропозицій щодо належного реагування.
Шановні учасники наради!


Мені приємно відзначити, що МЗС є одним з найбільш стабільних міністерств – в кадровій роботі, в підходах і т.д. Мені приємно також зазначити, що в цій нараді бере участь Міністр закордонних справ Удовенко. Я хочу підкреслити, що, незважаючи на те, що відбулась зміна міністра за цей останній рік і прийшов Арсеній Яценюк, робота відомства, я сказав би так, не погіршилася, а покращилася, тому що підходи в роботі нового міністра трошки відрізнялись від підходів Бориса Тарасюка. Тобто, Арсеній Яценюк більше намагається об'єднувати зусилля і гілок влади, за що я йому вдячний. Я це від нього вимагав, коли ми проводили співбесіду, коли він йшов на цю посаду. Я хочу сказати, що він виконує поки що наші домовленості, і це відзначає і Президент України. У нас також відбулася нещодавно бесіда на цю тему.

Ми зацікавлені всі в тому, щоб ця співпраця сприяла розвитку нашої країни і покращанню іміджу нашої країни в світі.

Я в цій короткій промові, безумовно, зупинився лише на деяких, принципових, з моєї точки зору, питаннях, тих, які хвилюють нас всіх, про які я неодноразово чув від вас особисто при зустрічах, при перебуванні за кордоном. Я знаю, що у вас відбулась плідне засідання за участю Президента, де ґрунтовно розглядалися конкретні питання зовнішньої політики. Безумовно, Уряд завжди буде робити все для того, щоб Президент мав пріоритет у зовнішній політиці як глава держави, і ми завжди будемо це поважати.

Я розраховую продовжити нашу бесіду і я вважаю, що її продовжать ваші виступи, які будуть стосуватися нашої зовнішньої політики, нагальних проблем зовнішньо-політичної служби, яка в країні, я це неодноразово казав, небезпідставно вважається елітною.

Ми розглядаємо МЗС як своєрідний локомотив, який має повести за собою в питаннях зовнішньої політики і урядовий потяг. І якщо порівнювати з потягом, то я хочу попросити Міністра не перевищувати швидкість, але і не допускати, щоб будь-який вагон зійшов з реєк, як це інколи відбувається в нашій державі.

Ще одне. Дозвольте побажати, щоб ви власними прикладами показували переваги європейських цінностей і утверджували їх на практиці. Я не буду конкретизувати, в нас ця інформація є, в деяких посольствах мають, на жаль, місце неприємні конфлікти між працівниками. Але я вважаю, що у вас вистачає сили їх локалізувати, і ми будемо їх вважати внутрішніми конфліктами, з якими ви впораєтесь. Їх повинно бути якомога менше. Це неприпустимо.

Закінчуючи свій виступ, хотів би сказати, що наша нарада повинна мати продовження. Я просив би керівників Міністерства і Міністра, щоб сьогодні, як це ми робимо завжди з тих питань, які є нагальними, які є в компетенції Уряду, щоб ми всі ці питання з вами підкреслили, зробивши на них наголос, і намітили потім шляхи їх вирішення. Щоб цей протокол потім став протоколом доручень Уряду. Це стосується не тільки цього 2007 року, а і 2008 року, враховуючи те, що ми практично сьогодні підійшли до завершення розробки бюджету 2008 року.

Ми багато мали розмов на різних рівнях з керівниками Міністерства закордонних справ, я знаю, що є питання застарілі, які не вирішувалися роками. Нам потрібно намітити заходи, щоб у цих питаннях пішов прогрес. Тобто, щоб ми розробили, якщо необхідно, таку програму вирішення цих проблем на декілька років наперед, і почали її виконувати. Це стосується і облаштування наших посольств і багато різних інших питань.

Тому я бажаю, щоб після нашої плідної розмови ми почали працювати з вами, я сказав би так, на короткій відстані, не політизуючи будь-які питання. Щоб ця співпраця завжди була при кожній нашій зустрічі, щоб ми відзначали, що є прогрес, а не з'ясування стосунків, це треба припинити і закінчити назавжди. Такого прогресу я і хотів би побажати в нашій з вами спільній праці.

Дякую за увагу.