Огляд преси (14-17 листопада 2008 р.)

Відставка голови Верховної Ради Арсенія Яценюка, що сталася минулої середи, відтак опинилася в центрі уваги мас-медіа, котрі передусім неоднозначно розглядали питання — і чому за таке рішення голосували не лише депутати опозиційних фракцій, а й представники «Єдиного центру», що входить до блоку «НУ-НС», а також — яку позицію в цій події посідав Президент України. Активно оцінювалися шанси претендентів на це крісло, пропонувалися версії дальших політичних подій. Ось фрагменти на ці теми з деяких публікацій.

У газеті захисту інтересів селян України за 14 листопада 2008 р. (№ 135) вміщено огляд «А. Яценюка відставлено. Хто наступник?». Авторка огляду Ніна Цюпа насамперед підкреслює:

«Щоб відставити Голову ВР, «регіоналам», комуністам, литвинівцям і їхнім союзникам із «Єдиного центру» в середу, 12 листопада, вистачило двох годин. Результат маємо приголомшливий і багатообіцяючий за своїми наслідками. Обезголовлений парламент — це нове явище в парламентській історії. Він уже переживав, скажімо, «оксамитову революцію» близько десятка років тому. Але тоді мав двох голів — легітимного і «революційного», останній врешті переміг законно обраного і посадив таки його в залу як рядового депутата. О. Ткаченку, хотів чи ні, довелося тоді змиритися з цим».

Нині головною темою розмов, резюмує авторка огляду, є наступний претендент на крісло Голови ВР, кандидатами на яке поки що називають три кандидатури — О. Лавринович, В. Литвин та І. Плющ.

«УКРАЇНА МОЛОДА»: хто винен?

У щоденній інформаційно-політичній газеті за 14 листопада 2008 р. (№ 215) вміщено огляд «Віктор Ющенко: звинувачення в тому, що за відставкою Яценюка стоїть Президент — це цинічна, брехлива, підкуплена позиція». Авторка Зоряна Кріт насамперед констатує:

«Відставка Арсенія Яценюка з посади Голови Верховної Ради — це «рішення, спрямоване проти  стабілізації ситуації в країні», вважає Президент. Коментуючи кадровий «переворот» у парламенті, Віктор Ющенко наголосив, що він був проти цієї відставки. А заяву Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яка прямо звинуватила у звільненні Яценюка Президента, глава держави не захотів навіть коментувати. «Я не хочу коментувати цю думку, тому що я її не поважаю, тому що це цинічна, брехлива, підкуплена позиція, мета якої — посіяти туман для того, щоб робити свої авантюрні проекти», — акцентував Ющенко на прес-конференції по завершенні загальнонаціональної антикризової наради».

Президент у розмовах з Яценюком, Януковичем, Литвином і 10—20 іншими впливовими особами наполягав, відзначає оглядачка, щоб питання про відставку спікера не стояло в парламенті, але — марно. Авторка огляду також констатує:

«Прокоментував глава держави і голосування членів партійної групи «Єдиного центру» у фракції «НУНС», які забезпечили відставку Яценюка. «Ви знаєте, завдяки кому виникла ситуація, за якої в «нашій Україні» виникло три центри? Одним з яких керує Юлія Володимирівна і бажає, щоб це продовжувалося до нескінченності», — заявив Президент, зазначивши, що не може відповісти на питання, чому один із центрів голосував саме так. «Я не можу дати відповідь, чому цей центр голосував так. Я не хочу давати відповідь, тому що це не моє питання — цікавитися, чому той чи інший депутат, який не підкоряється концепції «Нашої України», голосує тим чи іншим чином. Я можу одне сказати: жоден народний депутат «Нашої України» не проголосував за підтримку відставки. Крапка, — наголосив В.Ю. і додав: — Я не хочу бути нянькою в десяти або дванадцяти політичних сил. Оскільки добре розумію, що як би не відповідав, що б не відбувалося в парламенті, — невістка завжди буде винна. У цій країні Президент завжди відповідатиме на всі питання».

«ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА»: куди повернеться екс-спікер?

У всеукраїнському громадсько-політичному тижневику за 14 листопада 2008 р. (№ 45) надруковано огляд «Арсеній Яценюк: «Мене «пішли», щоб я повернувся. Але вже не сюди».

Стосовно того, кому і навіщо була потрібна відставка Яценюка з посади голови Верховної Ради, автор огляду Ярослав Галата стверджує: найімовірнішу версію озвучив сам Яценюк — начебто слідом за ним депутати намагатимуться прибрати уряд на чолі з Юлією Тимошенко. Підкресливши, що для цього необхідно буде обирати нового  спікера, бо поки його немає, парламент, по суті, недієздатний, оглядач зазначає:

«Хай там як, а для Арсенія Яценюка тиждень, що минає, певніше, став позитивом, аніж навпаки. Позачергові вибори, швидше за все, таки відбудуться, а Яценюк оголосив про намір формувати якусь нову політичну силу. За нинішніх обставин у неї цілком можуть бути непогані перспективи. Принаймні, не гірші за ті, що почали вимальовуватися у квітні 2001 року перед щойно відправленим у відставку з посади прем’єра Віктором Ющенком. А він, подібно до Яценюка, тоді також говорив, що далеко не йде, і обов’язково повернеться. От тільки чи пригадує Віктор Андрійович, той свій месидж? Ой, навряд чи...»

«ДЕНЬ»: що станеться навесні?

У щоденній всеукраїнській газеті за 14 листопада 2008 р. (№ 207) надруковано огляд «Не в спікері справа», з підзаголовком — «Що потрібно для нормальної роботи парламенту?»

Наголосивши, що з трьох кандидатур на посаду нового спікера ВР (Лавринович, Плющ, Литвин) нині найбільші шанси в Литвина, авторка огляду Олена Яхно відзначає: багато хто з депутатів та експертів також з цим згодні, бо, по-перше, без участі його фракції нівелюється будь-який результат голосування, а по-друге, для регіонів і «ЄЦ» Яценюк був не засобом, а метою добратися до уряду. Оглядачка стверджує:

«Але загалом призначення спікера проблеми політичної кризи не вирішить. Порядок денний формують лідери фракцій. І щоб парламент працював нормально, потрібна стабільна більшість. Технічний уряд, судячи з усього, найближчим часом також навряд чи з’явиться. З одного боку, регіонали не хочуть, щоб Тимошенко формувала бюджет на наступний рік, з іншого боку, хтось має «вигребти» ці три місяці зими. Днями Партія регіонів зробила дивну як для опозиції заяву. Олександр Єфремов зазначив, що три місяці уряд не чіпатимуть. Мовляв, уряд завів країну в кризу — нехай тепер і виводить. Отже, поки перемагає друга концепція — на Тимошенко хочуть «повісити всіх собак» і зняти її ближче до весни. Або через вибори або через переформатування. Проте Тимошенко сама цілком здатна зруйнувати всі розрахунки і всі плани. По-перше, якщо вона укладе з Росією вигідні контракти щодо газу, її становище та електоральна позиція зміцняться. А по-друге, з кризи можна вийти і рятівницею».

Отож, чим закінчиться ця політична зима — ще велике питання, резюмує авторка огляду.

«СВОБОДА»: невже на обрії — переворот?

У громадсько-політичній щотижневій газеті за 17 листопада 2008 р. (№ 42) під рубрикою «Криза влади» вміщено огляд «Арсениада как этап переворота», автор якого Анатолій Наумов насамперед зазначає:

«А жалко все-таки Арсения Петровича Яценюка! Не худший спикер был, шутил достаточно изящно, причем на высоком интеллектуальном уровне — не то что некоторые. Как, скажем, Иван Степанович Плющ, который на своем номенклатурно-мужицком уровне впихивал «невпихуемое», чем и прославился, — так сказать, от обратного. Хотя, надо отдать ему должное, хитроват был, и со своей культурой выражения первостатейный. Он бы наверняка даже по личной просьбе Виктора Андреевича не помчался строчить заявление об отставке да еще продиктованное  неслыханными для Верховной Рады соображениями принципиального порядка: дескать, коль коалиция приказала долго демократизировать, то я, как ее выдвиженец на спикерский пост, обязан сложить высокие полномочия. Не пхайте уперьод батька!.. — примерно так выразился бы Иван Степанович. Разумеется, о себе. А с парламентской трибуны произнес бы не менее патетично, чем Яценюк, что если понадобится принести себя в жертву регламентным процедурам, то это заявление он будет готов в любое время дня и ночи изготовить. Дальше — как в телефоне: ждите, ждите…».

Оцінюючи версії дальших подій у парламенті, оглядач розглядає перспективи обрання нового спікера, а також варіанти створення коаліції, спрямовані на скасування дочасних виборів. Відтак узагальнює:

«В общем, если подтвердится распростанившаяся информация, что нашеукраинцы едва ли не единодушно отвергают коалиционный союз с регионалами, то намечающаяся спикериада станет для «гаранта» своего рода тестом на интриганство и демократическую «вшивость». Выбор здесь невелик: или восстановить в пикерстве Яценюка, если уж его снятие, по словам Ющенко, было дестабилизацией, а следовательно, восстановить и демократический формат коалиции, или, как выразился Иван Кириленко, подтвердить, что он «здав одного з кращих своїх бійців». В завершение стоит процитировать самого Арсения Петровича, которого почти жалко: «Це все гра… мова йде про переформатування парламентських сил, і не тільки. Про ще один етап перевороту через стіни парламенту». Переворот имени Ющенко…»

Огляд підготував

Хома ХОДУН (для ІМІ).