Новини: |
|
на каві Ірена Карпа: «Отож заткайтеся, і купіть собі трохи самотності»
При згадці прізвища Карпа, наш народ згадує або рибу, або співачку Наталку Карпу, або (якщо цей народ вміє і любить читати) письменницю, телеведучу і лідерку гурту «QARPA» (колись — «Фактично самі») Ірену Карпу.
Ой, чого цій дівчині тільки не приписують! Якими відрами з ненадто приємними речовинами її тільки не поливають! Як нею тільки не захоплюються! І так далі і таке інше… А вона собі живе, на дурне увагу не звертає, любить своїх друзів і начальника, і радо погоджується говорити з JeyArt про своє життя-буття…
— Видається, що Ірена Карпа — жорстка, подекуди агресивна і, може, цинічна. Але десь між рядків вгадується маленька дівчинка, якій хочеться захисту і такого всякого. Принаймні, мені так здається. Є така дівчинка?
— Ну це ти взагалі якусь загальну істину проголосив. Стандартний розклад. І навпаки — усі, хто намагаються щосили доказати, які вони порядні, богобоязливі, чемні й благородні, насправді запросто виявляються жорстокими, жадними, брехливими і хтивими.
— Взагалі всі навколо кажуть, що ваша проза автобіографічна. Який відсоток автобіографічного у тому, що ви пишете?
— Здоровий. Навіщо висмоктувати героїв і події з пальця, якщо саме життя буває крутішим за найбезголовіший екшн-фільм? Важливо проживати життя інтенсивно. І нічо поганого нема в тому, аби його стенографувати. Куди сумніше бути сірою мишею, що корчить із себе ракавую женщіну, а сама по хліб боїться вийти.
— Чесно кажучи, я був приємно вражений, коли довідався, що Стогнєвіч (та, котра присутня як персонаж у «Bitches Get Everything») — це жива людина. Якщо її згадано у якості одного з центральних персонажів (ну… наскільки у такій книзі можуть бути центральні персонажі), то ця людина важить дуже багато у вашому житті. Хто вона для вас?
— Вона мій Грізлі. Це ще одне її ім'я. Так, Стогнєвіч стала реальною зіркою — читачі беруть у неї автографи і фоткаються з нею. Для самої Стогнєвіч це сюрприз — вона не читала жодної з моїх книжок. Вона для мене їх пише своїм існуванням… Вона моя ліпша подруга, мій антидепресант і мати моїх дітей, гиги.
— Дітей?:)
— Гіпотетичних. Ми їх в Камбоджі збираємося ростити, якщо вже така халепа трапиться.
— Сподіваюся, трапиться… Ви це гарно описали. А взагалі, буває кохання з першого погляду? Буває кохання на все життя? Буває кохання?
— Буває, буває, буває. По-різному, як виявляється. Тобі може здаватися, що воно здохло, а воно — рраз! — і як фєнікс з конопель. Буває коротке, але дуже інтенсивне. Таке найліпше до твочості стимулює.
— Ви знайомі з Наталкою Карпою?
— Нє, Бог милував. Хоча можна було би повеселитися.
— Як саме?
— Пощипати її за попу, наприклад. Там же є за що щипати! А мені подобаються тьоті з попами великими.
— А які дяді подобаються Ірені Карпі?
— Високі й худенькі. З гарними животиками і попами акуратними. Чорняві… І біляві, і кучеряві, і смагляві, гагага!!
— У вас гарний смак)) Вертаємося назад до творчості… Звідки виник такий образ — супермаркет самотності?
— Ми забагато часу віддаємо в житті не собі. А якійсь суєті, начальству, співробітникам, касирам, водіям інших авто… Час та енергію. Я вже мовчу про близьких людей, котрим сам Бог велів віддавати час. Ми тупо забуваємо про те, що голос того ж Бога можна почути тільки в цілковитій тиші. В собі. Отож заткайтеся, і купіть собі трохи самотності. Аби вправити мізки і все розставити на місця, а не бути захламленим трюмом корабля, котрий кидає хвилями. О как!
— А-а-а-а-а!!! (поліз обійматися, відчувши екзистенційну близькість) Вірші пишете?
— Нє-а. Недавно хтось набрехав німецьким фільм-мейкерам, що Карпа — поетеса. І бідолашні щосили намагалися видерти в мене якийсь ліричний шматок про Київ собі у кіно. Зійшлися на пісні, слава Богу…
— Як Ви ставитеся до того, що Ваш вислів «Я його трахнула» став вже майже крилатою фразою?
— А хіба це моя фраза? Мені здавалося, цілком така собі справедлива дефініція. Нє хіба?:)) Дєвучки — мачі ще ті. Ви би бачили, які красуні жорстко слемилися на останньому концерті «QARPA». Хлопчики, хоч і теж вері сексі, але відпочивали таки.
— До речі, а чому «Фактично самі» змінили назву?
— То кармічні причини. Стара назва — як зношені крила. До того ж, дуже важко перекладалася на іноземні мови, особливо на російську. Гиги))
— Ірена Карпа — обличчя українського МТБ. Це, здається, ваша перша «стаціонарна» робота. Які плюси-мінуси? Свобода не обмежилася?
— Звісно ж, обмежилася. Я не звикла вставати рано щодня, а формат моєї програми цього вимагає. Я вже трохи втяглася, але постійний недосип призводить до галюцинацій. Ні алкоголю тобі, ні наркотиків уже не треба — бо впадеш і не встанеш. Гагага. Але насправді МТБ — це досвід. Новий досвід, котрий багато в чому для мене корисний. Я би й сталеваром пішла попрацювати, аби добре платили. І книжку про це написати було би можна.
— Ух… Тоді ідіть лягайте. Останнє: осінній період — це авітамінози, переддепресивні синдроми і все таке інше. Відтак візьміть і побажайте нам і читачам нашим чогось доброго:)
— Люди, пупсіки і тьоті! Не беріть дурного в голову, бо все тимчасове. Я й сама щороку восени вмираю, горлаю про те, що настав кінець світу і смерть моя хухає в спину. Вона таки хухає, але це для мого ж добра — щоби не парилася неважливим і жила якомога повніше. Чого і вам бажаю.
кавував Володимир Бєглов, для JeyArt
Додано - 24-10-2007
|
Карпа непонятна пока. Я її пока не люблю. Але вже думаю про неї. Думаю скачати в Інтернеті її книжку і то, шо вона співає. І глянуть хоч на обложку книжки, і музику включить. Потом, канєшно, зітру, навіть якшо вона генійка. Бо не люблю 2 рази слухати чи читати те саме.
Слухай, Карпа. Ти свободна од інстинктів. А в тебе є материнські інстинкти?
Мене чогось лякають дівчата без материнських інстинктів. Да, вони розумні. Але лякають, бо мені кажеться, шо Земля загине.
Карпа, сообщи, чи є в розумних дівчат материнські інстинкти. Микола, 42 роки, простий совєкий менеджер. Кстаті, поляк. Ну, операцію "Вісла" чули? То це наші були, гиги. Не знаю, ми всі з гітлерівцями ж помирилися. Нада і з поляками, і з українцями миритися. Ви як нащот цього? Чи *банат цей, депутат, як його. Склєроз, капец. І не п"ю ж, і не курю ні-чо-го. Наркоту презіраю. А склєроз. Шо дальше буде... Буду помнити те, шо бачив тіки-но. Пташку. Траву. Собачу купку. Лавочку. Хорошо! А у молодих буває таке?
Да, так як нащот того *баната-депутата, який за Україну для українців, а остальні здохніть? Мля, я до хрена зробив для держави. Мені ж 42, час не витрачав. А гімн не можу співати. "Козацького рооооодуууу!" Я - не козацького роду! Але я люблю Україну! Карпа, напиши гімн. Я хочу співати гімн, бути щасливим і любити Україну. nr@ukr.net |
17.04.2009 02:08:04 |
|
Карпа - найкраща ))))
я її тож люблю |
12.10.2008 23:30:55 |
|
КАРПА ПРОСТО СУПЕР!!!
Я ЇЇ ЛЮБЛЮ!!! |
02.05.2008 19:04:33 | Додати коментар |
|
Блоги |