This version of the page http://www.telekritika.ua/brynykh/2008-11-20/42119 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-11-23. The original page over time could change.
Містер і місіс Сміт: дослідники калу
|Тексти випусків теленовин за 19 - 22 листопада|


Містер і місіс Сміт: дослідники калу

Михайло Бриних , для «Телекритики» 20-11-2008

У програмах «Критична точка» (ТРК «Україна») та «Містер і місіс С.» («Гамма») розслідують навіть таке. Але допомагати не поспішають – це ж не їхня карма.

Два чоботи – пара. А дві пари чобіт – це просто дві пари чобіт. Коли ж ця взуттєва логіка стосується персонажів маскультури, то все набагато складніше. Бо кожна наступна пара, пошита за якимось зразком, не хоче окремої долі – вона чіпляється за пару-попередницю, називає себе рімейком або переспівом. Згодом чоботи летять по світу в різних напрямках, вони залишають сліди, які зовсім не схожі на відбитки першотворів. Іноді від них зостається тільки назва, іноді – якийсь фрагмент дизайну. Наприклад, Бонні та Клайд після 1967 року (коли з’явився хрестоматійний фільм Артура Пенна) поверталися на екрани десятки разів, але частіше – під іншими іменами, в інших ситуаціях. Їхній генетичний код – бандитизм по-сімейному – переписується і трансформується то в комедію, то в історію кохання, але тінь подружжя з автоматами незнищенна, і вона вигулькне на поверхні поп-культури ще і ще.
 
Трохи інша історія з містером і місіс Сміт – невиразними героями, які з’явилися на екрані 1941 року завдяки творчому потьмаренню видатного Альфреда Хічкока. Ця стрічка – одна з найгірших у його доробку, й тому навряд чи хтось би згадав сьогодні придуркуватих Смітів та їхні комічні страсті-мордасті, якби не героїчний апгрейд цієї парочки, виконаний 2005 року Дагом Лайманом. Від «оригінальних» чобіт лишилася тільки назва та уламок фабули. Самі ж чутливі обивателі перетворилися на кілерів, символічно породичавшись із природженими вбивцями.
 
Таке схрещення кроликів із крокодилами, внаслідок якого народжуються вже навіть не чоботи, а чудові й абсурдні Абу-Касимові капці, заслуговує на подальше вірусне поширення. І телевізор – оптимальна лабораторія для таких експериментів.
 
Загрозливо-комічні примари містера і місіс Сміт не оминули своєю увагою й вітчизняний телепростір, запліднивши принаймні дві програми, що умовно належать до формату журналістських розслідувань. Одна з них – «Критична точка» на каналі «Україна» – ще й тягне на себе простирадло, заплямоване словосполученням «соціальний проект». Інша, хвацько успадкувавши сакральну назву – «Містер і місіс С.», – побутує на цифровому каналі «Гамма» і декларує приземленіші, майже хічкоківські завдання: дбайливо затарювати глядача бійками, корупцією, шоу-бізнесовими рейвахами та скандалами, що мають великий суспільний розголос.
 
На посадах містера і місіс Сміт (прізвище редуковано до першої літери, щоб вияскравити скандальний стрижень програми) трудяться Михайло Войчук та Весса Григор’єва. Співвідношення містера і місіс – два до одного (в кадрі) та один до нуля (поза кадром). Тобто, на дві програми з ведучим Войчуком випадає одна з Григор’євою, а весь закадровий текст читає винятково містер С. Таку гендерну несправедливість важко збагнути, але легко пояснити. Правду кажучи, я раніше ніколи не задумувався, чи зміг би Джельсоміно зі своїм чарівним голосом бути ведучим на телебаченні. А от після перегляду програми з місіс Григор’євою – задумався. Втім, ця інтонаційна пронизливість ще може перетворитися на своєрідний скандальний тренд.
 
Ведучі «Критичної точки» – Микола Сирокваш та Олександра Адаменко – менш артистичні й екзотичні, в ефірі з’являються у співвідношенні 1:1, хоча й у цій програмі гендерні права на закадровий голос порушені на користь містера.
 
Подальші паралелі між обома програмами набагато дивакуватіші, як і личить Смітам. По-перше, стиль журналістських розслідувань в обох програмах – криве віддзеркалення методів Ніро Вульфа, який вважав найбільшим своїм талантом поставити запитання. Такого персонажа, як Арчі Гудвін, котрий міг би вибігати і викопати якісь відповіді, в обох проектах немає. Відтак розслідування згортаються одразу після перемацування фактів і риторичного питання наприкінці.
 
«Як на місці навчальних аудиторій з’являються розважальні центри?», – цікавиться містер С. на каналі «Гамма». Йшлося, зокрема, про намір хитро продати приватним структурам деякі приміщення Київського університету імені Шевченка. Втім, натяки на гріховні оборудки ректора вичахли вже у момент промовляння – навіть прізвище його не пролунало. Мабуть, в інтересах журналістського слідства. Не менш «сенсаційно» завершується й левова частка сюжетів «Критичної точки». Ось, наприклад, люди кажуть, що в Гідропарку завівся собачий маніяк. Після опитування жіночок, які бачили убієнних псів, містеру ведучому нічого не залишається, як поцікавитись у глядача: «Чи не зажадає він людської крові?».
 
Наступна ланка, яка метафізично зрощує нащадків містера і місіс Сміт, – це пристрасть до абсурду (ось що Хічкоку було б до душі). Програма Войчука-Григор’євої залюбки оповідає про обкуреного тракториста, який переслідував патрульну машину, бо дуже хотів пообніматися з даїшниками, а Сирокваш-Адаменко завдають чудового удару у відповідь: розповідають історію про бабусю, яку Святошинський суд визнав мертвою, ба навіть виписав відповідне свідоцтво.
 
Апофеозом проникнення в абсурдні глибини сьогодення для обох програм стало дослідження калу. «Містер і місіс С.» вкотре здійснили медитацію на тему «біологічної бомби» у Бортничах. Фінальний акорд ноктюрну на честь аераційної станції вже доводилося чути – мовляв, навесні усе це лайно може затопити столицю нашої батьківщини. Але мені важко згадати, коли востаннє ця новина повідомлялася з таким піднесенням. «Критична точка» не менш дотепно розповіла про будинок у центрі Житомира, підвал якого затоплений каналізаційними нечистотами. Мешканці скаржаться, що через це гівно нема чим дихати, натомість комунальники дихають на повні груди і переконують, що ніяких фекалій у підвалі немає.
 
Що у першому, що у другому випадку містер і місіс Сміт не бажають перетворюватися на Чіпа і Дейла. Зрештою, допомога – це не їхня карма. Навіть у соціальних проектах.

Версія для друку * Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі наших відвідувачів:
fomenko-anna // 02.06.2009 11:21:04
"Критична точка" - это все понты, убедилась на собственном опыте, ничего они не помогают и снимают только то,ч то им выгодно
CмітВессон // 05.12.2008 04:11:21
***otar // 20.11.2008 17:48:35 Mr. Smith, заказуха - у вас у голові. Замість білої і сірої речовини. А Бриних пише нормальні колонки, які йому оплачує редакція "Телекритики".*** Можливо. Але в даному разі Бриних народив тупе й безпорадне гуано. Нормальний журналіст приїхав би в редакцію, поспілкувався би з працівниками, посидів би на гарячій лінії. Допитувався б, скільком людям і конкретно чим та ж "Критична точка" реально допомогла. Скількох людей просто врятувала. Зрештою, написав би, що по офісу бігають мадагаскарські таргани... Але Бриних - не журналіст, а ліниве постмодерністське базікало. А у таких: як не напуджуйся - гумус виходить.
Mr. Smith // 24.11.2008 15:07:45
Гласъ с Позняковъ! Не передергивайте! Если автор хочет написать что все малолитражки плохие, он перечисляет их слабые места. А если он пишет сравнительный анализ малолитражек - называет все основные марки с их недостатками.То же с любой продукцией. А так - это рассуждения ни о чем! А по поводу помощи людям.... Интересно что бы Вы сказали, если бы в Вашем подвале плавали фекалии, а ЖЕК имел Вас в виду? Сидеть в центре города и приходить в ЖЕК помахивая удостоверением прессы - это одно , а реалии простых людей это другое.
О чем речь? // 24.11.2008 13:26:46
А ведь за всеми этими язвительными постами все и забыли четвертый по счету. От Miss Smit. А ведь он разбивает в пух и прах "генитальній вывод" афтара изложенный в последнем абзаце.
Mr.Smith // 21.11.2008 18:00:09
Спасибо Отар! Я ваши статьи читаю с удовольствием (впрочем как и многих других авторов). Просто люблю хороший и всесторонний анализ продукта. И Ваш ресурс помогает относиться к работе не спустя рукава. Спасибо еще раз за понимание. А нервы... Их не тратит тот кто ничего не делает. Best regards. Mr. Smith
    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Всі коментарі
    Читайте також:
    • Хто боїться телевізійних розслідувань? // 16.11.2010
    • З вершин і низин // 24.03.2010
    • Безчесні виродки в лісах Чернігівщини // 04.09.2009
    • І чорту свічка, і Богу кочерга // 29.08.2009
    • Інкубатор марновірства: кому пороблено? // 14.05.2009
    • Дави на Х! // 21.04.2009
    • «Рєпка-ТБ»: телебачення майбутнього // 27.02.2009
    • Вкручувайте болтики! // 08.02.2009
    • Скажи, що тобі треба // 16.01.2009
    • Похвала дилетантам // 26.12.2008
    • Драматургія неадекватності // 11.12.2008
    • Знак чотирьох: психоделія для пролетаріату // 04.12.2008
    • Ісус Христос – комп’ютерний друг-антивірус // 26.11.2008
    • Як вимірювати ефективність журналістських розслідувань? // 21.11.2008
    • Знову комбінація з трьох // 13.11.2008
    • Комбінація з трьох // 05.11.2008
    Посилання за темою:
    • Медіагрупа «Україна» хоче запустити декілька кіноканалів // 19.11.2010
    • Запуск ТРК «Новини» знову відклали. На 2011 рік // 19.11.2010
    • Чим більше представники влади доводять українському глядачу свою правду, тим більше вони самі себе дискредитують // 19.11.2010
    • Іван Степанович нікого не цікавить // 19.11.2010
    • Російський мільярдер Олександр Лебедєв дасть журналістам всього світу гроші на розслідування // 18.11.2010
    • До 12 грудня приймаються заявки на навчання у Школі журналістських розслідувань // 16.11.2010
    • Хто боїться телевізійних розслідувань? // 16.11.2010
    • «Оголена красуня» підвищила частку слоту ТРК «Україна» // 15.11.2010
    • Убити мудака // 15.11.2010
    • Пресс-служба: самые известные журналисты-разоблачители // 11.11.2010
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5
    • 6
    • 7
    • 8
    • 9

    Нове на «Телекритиці»

    • Телеканали про податковий Майдан: трохи замовчування, трохи істерії і жодного заглиблення в суть імовірних наслідків // 23.11.2010 19:37
    • 24 листопада на «Главреді» – чат з Андрієм Кокотюхою // 23.11.2010 19:26
    • «Про доступ до публічної інформації» // 23.11.2010 18:46
    • Хмельницькі журналісти об'єдналися проти тиску губернатора (ЗАЯВА) // 23.11.2010 18:37
    • Газета Тhe New York Times відкрила кіноклуб для своїх читачів // 23.11.2010 18:31
    • ТВі продовжить пряму трансляцію протестів з Майдану // 23.11.2010 18:25
    • Film.UA та Studio Bayrak знімають телевізійний фільм «Зимовий сон» // 23.11.2010 18:09
    • 24 листопада – у Львові «круглий стіл» на тему: «Джинса» і журналістські стандарти» // 23.11.2010 17:03
    • Суддівство міжнародної премії History Makers 2011 пройде за участі Бабича, Дурманової, Котенко, Петришин і Вакалюка // 23.11.2010 16:40
    • 27 листопада – Звітно-виборна конференція КНМП // 23.11.2010 15:29
    • Експерти ОБСЄ розповіли про причини смерті білоруського журналіста // 23.11.2010 15:28
    • «Бабич Дизайн» виробляє докудраму з 3D-технологіями «Космос буде нашим!» // 23.11.2010 15:17
    • 8 грудня – круглий стіл «Перспективи цифрового телевізійного мовлення в Україні» // 23.11.2010 15:01
    • Телекритика № 9-10 (2010) // 23.11.2010 14:39
    • Зритель не увидит «Мы из будущего-2» из-за Голодомора // 23.11.2010 14:37
    • Співробітники київських комунальних кінотеатрів готуються до акцій протесту // 23.11.2010 14:31
    • Денний повтор «Футбольного уїк-енду» на каналі «Футбол» виходитиме із сурдоперекладом // 23.11.2010 14:22
    • Половину нагород міжнародної «Еммі» отримала Велика Британія // 23.11.2010 14:17
    • Галина Панченко: У нас із керівництвом було різне бачення розвитку «Дела» // 23.11.2010 14:12
    • 25 листопада – журнал «Камуфляж» і Міноборони України проведе акцію «Один день в армії» // 23.11.2010 14:02
    РАБОТА
    Загрузка...

    SELECTOR NEWS

    Новини «Главпорт»

    Завантаження...
    Мета новости...

    MarketGid

    Загрузка...

    Реклама

    Разработка сайтаГоловнаRSS