Мій вибір НАТО :: Стамбульська ініціатива співпраці
UA
Проект Інституту трансформації суспільства
Форум
Новини
Контакти
Головна
Про проект
Історія NATO
Міфам-"ні"
NATO-"так"
Мережа партнерства
Корисні лінки
Історія відносин
Україна - НАТО
Україна - США
Україна - ЄС
Росія - НАТО
Україна - НАТО - Росія
Вільнюська десятка
Атлантична Рада
Північноатлантичний альянс
Документи НАТО
Країни-члени НАТО
Країни-партнери
НАТО Лідери НАТО
Рада євроатлантичного
партнерства. Партнерство заради миру.
Середземноморський
діалог. Стамбульська ініціатива співпраці.
Південно-Східноєвропейська
ініціатива.
Організації в Україні
Міністерство закордонних
справ України Національний
центр євроатлантичної інтеграції
Центр інформації та документації
НАТО в Україні
Офіс зв'язку НАТО в Україні
Місія України при
НАТО Громадська
ліга Україна - НАТО
Читайте про NАТО
Довідник НАТО
Книги та статті
Замовте матеріали
НАТО Е-бюлетень
Україна - НАТО
Центри NATO в регіонах України
Модель центрів НАТО
Регіональні центри НАТО
Стенди Україна-НАТО
Centres on Euro-Atlantic Integration in the regions of Ukraine
Можливості
Освітній пакет
Вступ до НАТО – стратегічний вибір України
Партнерство заради безпеки: Досвід країн НАТО та Українська перспектива
Фотогалерея
Loading...
Стамбульська ініціатива співпраці
Конфлікт і нестабільність на Балканах у 90-х роках кинули прямий виклик інтересам безпеки країн — членів НАТО та миру і стабільності в усьому європейському регіоні. Це змусило Альянс здійснити операції з підтримання миру і врегулювання кризи спочатку в Боснії та Герцеговині, а потім в Косові і колишній Югославській Республіці Македонія* (див. частину IV).
У 1999 році криза в Косові змусила міжнародне співтовариство переглянути свою участь у справах цього регіону і взяти на озброєння більш комплексний підхід до сприяння безпеці і стабільності. Це знайшло свій прояв у прийнятті Південно-Східноєвропейської ініціативи НАТО та Пакту стабільності для Південно-Східної Європи.1 З того часу участь НАТО в розбудові безпеки і стабільності в Південно-Східній Європі вийшла за рамки підтримання миру і перетворилась на розвиток
співпраці у галузі безпеки цього регіону.
Південно-Східноєвропейська ініціатива
Південно-Східноєвропейська ініціатива НАТО (SEEI) була ухвалена на Вашингтонському саміті у квітні 1999 року з метою розвитку регіонального співробітництва і довгострокової безпеки та стабільності в цьому регіоні.
Ініціатива ґрунтувалась на чотирьох елементах: Консультаційному форумі з питань безпеки в Південно-Східній Європі; відкритій Спеціальній робочій групі (AHWG) з регіональної співпраці в Південно-Східній Європі під егідою Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП); робочих інструментах Партнерства заради миру (ПЗМ); і цільових програмах співпраці у сфері безпеки для країн цього регіону. Консультаційний форум спочатку відбувся на рівні саміту паралельно з
Вашингтонським самітом НАТО, а потім на рівні послів у штаб-квартирі Альянсу.
Зараз у ньому беруть участь країни — члени НАТО, чотири південно-східноєвропейські країни-партнери Альянсу (Албанія, Хорватія, Молдова і колишня Югославія Пакт стабільності було ініційовано Європейським Союзом у травні 1999 р. Потім він був офіційно прийнятий на міжнародній конференції у Кельні, Німеччина, 10 червня 1999 р. і переданий під егіду Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Його завданням є забезпечення тривалого миру, процвітання і стабільності в Південно-Східній Європі завдяки спільним і скоординованим діям, зближення країн регіону та інших заінтересованих сторін і організацій, які можуть брати участь у спільній справі. Він передбачає спеціальні механізми координації таких спільних дій.
Республіка Македонія*), Боснія та Герцеговина і Сербія та Чорногорія, які поки що не приєдналися до РЄАП або Партнерства заради миру. Були запропоновані для подальшого опрацювання ідеї сприяння регіональній співпраці, які включені в ряд заходів, побудованих за принципами, які застосовуються у рамках програми ПЗМ НАТО. Методологія ініціативи ПЗМ використовується для розв’язання важливих для Південно-Східної Європи питань, зокрема прозорості оборонного планування, врегулювання кризових ситуацій та оборонного менеджменту. Такі заходи як проведення семінарів з цієї тематики, зосереджені на усьому регіоні. Деякі з них проводять країни-учасниці з цього регіону за підтримки НАТО, а деякі — сам Альянс. Вони доповнюють один одного і допомагають забезпечувати стабільність через регіональне співробітництво та інтеграцію.
Для координації регіональних проектів було створено Керівну групу співпраці в галузі безпеки Південно-Східної Європи (SEEGROUP). Група проводить свої регулярні засідання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі і дедалі більше уваги приділяє розширенню ролі країн-учасниць в керуванні регіональними проектами та виконанні щорічного Плану дій. Проекти містять порівняльне дослідження національних оборонних стратегій країн регіону (SEESTUDY); обмін політико-військовою та іншою інформацією у сферах раннього попередження, запобігання конфліктам та врегулювання кризових ситуацій (SEECHANGE); роботу над зменшенням масштабу поширення та удосконалення контролю над легкими і стрілецькими озброєннями; контроль і безпеку на кордонах; підтримку оборонних реформ; посилення співпраці над вдосконаленням засобів боротьби з тероризмом (SEEPRO); діяльність з цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій; та запровадження підходу за принципом розрахункового центру до обміну інформацією, пов’язаною
з безпекою.
Боснія та Герцеговина і Сербія та Чорногорія висловили своє бажання приєднатися до Партнерства заради миру. НАТО готова вітати їх як країн-партнерів як тільки вони задовольнять ряд вимог, серед яких цілковита співпраця з Між- народним трибуналом з питань колишньої Югославії — зокрема, затримання і передача Трибуналу осіб, звинувачуваних у воєнних злочинах — та здійснення ключових оборонних реформ. Для допомоги цим країнам у здійсненні необхідних реформ у 1997 році було започатковано спеціальну Програму співпраці у сфері безпеки з Боснією та Герцеговиною, у 2004 році було запроваджено серію Заходівбзі співпраці з Сербією та Чорногорією, а в липні 2004 року було розпочато Спеціальну програму співпраці.
НАТО ділиться досвідом і порадами щодо перепідготовки звільнених у запас внаслідок структурних реформ збройних сил військовослужбовців країн-партнерів з цього регіону. Це робиться у формі проекту НАТО, який здійснюється в рамках Пакту стабільності у Південно-Східній Європі у співпраці зі Світовим банком та іншими донорами. Ві спочатку стосувався Болгарії і Румунії, коли вони готувалися до вступу в НАТО. До середини 2002 року понад 5 тис. військових офіцерів ско- ристалися програмами перепідготовки. Потім цей процес було розширено на інші країни західних Балкан, наприклад, на Албанію, Хорватію, Сербію та Чорногорію і колишню Югославську
Республіку Македонію*. Він дає можливість країнам — новим членам НАТО, які раніше користувалися цим проектом, поділитись власним досвідом з іншими країнами-партнерами. Розпочато також роботу над закриттям військових містечок у Південно-Східній Європі та їх передачу в цивільне користування.