Зокрема, Конституційний Суд України дійшов висновку і зазначив у рішенні, що від імені держави обов’язок забезпечувати фінансування органів судової влади за рахунок коштів Державного бюджету України в межах компетенції покладений на Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України. Органи виконавчої влади беруть участь в організаційному забезпеченні функціонування судів і діяльності суддів у випадках та в порядку, передбачених Конституцією та законами України.
Такий висновок є абсолютно правильним і своєчасним зважаючи на те, що в найближчий час в межах судово-правової реформи будуть здійснені якісні зміни до законодавства про судоустрій.
Конституцією України обов’язок із забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів та діяльності суддів безпосередньо покладено на державу (стаття 130 Конституції). Конкретні органи, котрі мають виконувати ці функції в Конституції не визначено. Зважаючи на те, що держава є системою органів, які мають певні повноваження, визначені законами України, КСУ дійшов висновку, що крім Кабінету Міністрів, як вищого органу виконавчої влади, у організаційному забезпеченні функціонування судів беруть участь і виконавчі органи влади.
Так, Кабінет Міністрів України відповідно до ст.116 Конституції України розробляє проект закону про Державний бюджет і забезпечує виконання затвердженого бюджету. У статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» зазначено, що Кабінет Міністрів забезпечує фінансування видатків на утримання судів у межах, визначених законом про Державний бюджет України, та створює належні умови для функціонування судів та діяльності суддів.
Статтею 119 Закону «Про судоустрій України» визначено, що організаційне забезпечення функціонування судів покладається на Державну судову адміністрацію України.
У зв’язку із тим дещо дивує у цій частині коментар до зазначеного рішення судді КСУ Михайла Колоса, який зазначив, що «Конституційний суд дав зрозуміти суспільству, державі і суддям, що держава забезпечує фінансування і організаційно-технічне забезпечення через органи державної влади – Верховну Раду і Кабінет Міністрів України». Навпаки, КСУ дав зрозуміти, що у організаційному забезпеченні функціонування судів беруть участь крім Кабінету Міністрів України й інші органи виконавчої влади, якщо це визначено законом. Тут доречно врахувати, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (ст.1 Закону України « Про Кабінету Міністрів України»).
Крім того, М.Колос послався на те, що Державна судова адміністрація є центральним органом виконавчої влади і такий її статус «певною мірою протирічить конституційній нормі про розподіл гілок влади на судову, виконавчу і законодавчу», оскільки в рамках судової влади діє орган (ДСА), який належить, згідно його статусу, до виконавчої гілки влади». Вважаємо такий підхід дещо схематичним. Державна судова адміністрація за своїм статусом є дійсно центральним органом виконавчої влади, але ніяким чином не підміняє функції судових органів, оскільки виконує покладений статтею 130 Конституції України на державу обов'язок із забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів та діяльності суддів.
Зазначене рішення Конституційного Суду не призведе до змін у статусі Державної судової адміністрації України. Разом з тим, з урахуванням цього рішення виникає необхідність внесення змін до окремих положеннь статей 121, 122 Закону «Про судоустрій України» щодо засад та порядку фінансування судів.
