Алла Кальніченко

Прийнятий Верховною Радою 17 листопада 2009 року Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", викликав неоднозначні відгуки як серед фахівців, так і серед пересічних громадян. Гостроти проблемі додала ще й необхідність швидкої розбудови інфраструктури до Євро-2012.

Прокоментувати цей законодавчий акт ми попросили начальника управління законодавчого регулювання земельних відносин Держкомзему України Аллу КАЛЬНІЧЕНКО.

- Алло Георгіївно, чи достатньо враховує прийнятий Закон права землевласника?

- Судіть самі, якщо основними принципами цього Закону (ст.4) є таке:

Фізичні або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені.

Викуп чи примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, допускається на підставі та в порядку, встановлених цим законом.

Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може здійснюватися за умови відшкодування їх вартості відповідно до закону.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Викуплена або примусово відчужена земельна ділянка не може бути передана в користування або у власність фізичній чи юридичній особі для цілей, не пов'язаних із забезпеченням суспільних потреб або суспільної необхідності, визначених у рішенні органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про відчуження зазначеної земельної ділянки.

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки та ін.

Викуп земельних ділянок та об'єктів нерухомості для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади, у тому числі райдержадміністраціями, обладміністраціями або Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень.

- Яким саме чином здійснюється викуп земельних ділянок та об'єктів нерухомості, що на ній розташовані, для суспільних потреб?

- Розділом ІІ вищезазначеного закону визначено виключний перелік суспільних потреб, компетенцію органів місцевого самоврядування та виконавчої влади з питань викупу, порядок викупу та визначення викупної ціни. При цьому обов'язковим при викупі для суспільних потреб є згода на продаж власника земельної ділянки.

Якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб (крім випадків, коли допускається примусове відчуження цих об'єктів з мотивів суспільної необхідності) договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладений, таке рішення втрачає чинність (ч.3 ст.12).

- Якщо власник категорично не погоджується на викуп, чи має держава право на примусове відчуження?

- Відповідно до статті 15 цього закону, у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб, вони можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток і виключно під розміщення:

об'єктів національної безпеки і оборони;

лінійних об'єктів та об'єктів транспортної й енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередач, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;

об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;

об'єктів природно-заповідного фонду;

кладовищ.

Примусове відчуження таких об'єктів з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, у випадку, коли інтереси держави або територіальної громади вимагають розміщення вище перелічених об'єктів, питання про викуп земельної ділянки та об'єктів, які на ній розміщені, може бути вирішено навіть за відсутності згоди їх власника. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що тут переважає потреба в розміщенні об'єктів, які є необхідними для держави або певної територіальної громади, тобто інтереси держави чи громади переважають інтереси окремих осіб. Тож з точки зору суспільства в цілому цей Закон є прогресивним і очікуваним.

Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ

(УКРІНФОРМ)