Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право займатися підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.

Загальною передумовою реалізації права на підприємницьку діяльність є державна реєстрація, тобто діяльності кожного господарюючого суб’єкта, фізичної чи юридичної особи передує обов’язковий етап легалізації підприємницької діяльності.

На сьогоднішній день в Україні загальні засади державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності визначені Законом України "Про підприємництво", зокрема статтею 8 цього Закону. Чинне законодавство України містить близько 100 нормативно-правових актів, які регулюють процедури державної реєстрації різних суб’єктів підприємницької діяльності. Порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності окремим законодавчим актом не визначений, а здійснюється така реєстрація відповідно до Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25 травня 1998 року. Тобто правове регулювання такого важливого напрямку здійснюється підзаконним нормативно-правовим актом. До того ж, як свідчить практика, нормативно-правові акти в цій сфері не задовольняють практичні потреби ні суб’єктів підприємництва, ні держави.

Недоліки існуючої на сьогоднішній день системи державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності призводять до створення перешкод для розвитку підприємництва в Україні.

Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року Цивільний кодекс України, який набирає чинності з 1 січня 2004 року, чітко закріпив, що порядок державної реєстрації встановлюється законом. Це стало кроком уперед на шляху вдосконалення законодавства з цих питань.

Так, статтями 50 та 89 зазначеного Кодексу передбачено, що "фізична особа здійснює право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом". "Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення".

З метою подальшого впорядкування системи державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, гармонізації процедур реєстрації з європейським законодавством і приведення законодавства у відповідність з Цивільним кодексом України 15 травня 2003 року Верховною Радою України прийнято принципово новий законодавчий акт у цій сфері, а саме Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (набуває чинності з 1 липня 2004 року). Закон забезпечує можливість створення простої, чіткої та прозорої системи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Впровадження Закону дозволить врегулювати відносини у сфері державної реєстрації законом прямої дії. Лише невелика кількість нормативно-правових актів технічного характеру має врегулювати питання формування та ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердити форми реєстраційних карток та інших документів, вимоги до яких встановлені цим Законом.

Варто наголосити, що вперше у цьому Законі дані про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи визначені як адреса, за якою здійснюється зв’язок з відповідними особами, тобто фізична особа, якщо має декілька місць проживання, самостійно визначає, за яким вона буде реєструватися як підприємець.

Необхідно звернути увагу на те, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців. Значним позитивом є положення про те, що усі юридичні особи (незалежно - приватного чи публічного права) повинні засвідчувати факт свого створення або припинення шляхом внесення відповідних відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Створення банку даних - Єдиного державного реєстру, який забезпечить третіх осіб достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стане найвагомішим внеском Закону. Передбачається відкритий оперативний доступ до даних Єдиного державного реєстру органам державної влади, юридичним та фізичним особам. Це дозволить підвищити ділову активність підприємців та створити умови поліпшення ведення прозорого бізнесу в Україні за рахунок спрощення пошуку партнерів по бізнесу та перевірки їх юридичного та фінансового стану, що, в свою чергу, приведе до захисту третіх осіб щодо дійсності чи недійсності зобов’язань зареєстрованих суб’єктів господарювання (особливо тих, які мають обмежену відповідальність) та протидії протиправній (фіктивній) діяльності суб’єктів господарювання. Стає можливою реалізація принципу достовірності інформації, внесеної до Єдиного державного реєстру (тобто відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третіми особами, доки до них не внесено відповідних змін). Єдиний державний реєстр має стимулюючий характер для підприємця, оскільки йому вигідно швидше повідомити про зміни, які в нього сталися. Закон передбачає видання спеціалізованого друкованого засобу масової інформації, в якому публікуються відомості з Єдиного державного реєстру, та покладення на державного реєстратора зобов’язання публікації в ньому необхідних для процедур реєстрації повідомлень (підприємцю необхідно тільки внести відповідну плату за ці публікації).

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців буде проводитись державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній міст Києва та Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця. Отже, не передбачається створення нових органів державної реєстрації.

Закон запроваджує з метою поліпшення якості процесу реєстрації інститут державних реєстраторів, що призначаються на посаду та звільняються з посади головою відповідного виконавчого комітету міської, районної в місті ради або районної, районної міст Києва і Севастополя державної адміністрації. Закон визначає основні функції Державного реєстратора, його права, обов’язки та відповідальність. На посаду Державного реєстратора призначається особа, яка відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам, а саме: з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста та стажем роботи за фахом на державній службі не менше одного року або стажем роботи в інших сферах управління не менше трьох років.

Необхідно звернути увагу на те, що документи для державної реєстрації та інших реєстраційних дій не обов’язково подавати особисто - є можливість скористатися або послугами представника, або пошти, що є одним із елементів захисту прав громадян на здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, відповідно до нового Закону скорочено термін реєстрації до трьох днів замість п’яти днів за чинним законодавством.

Впровадження нового Закону також дозволить законодавчо врегулювати всі процедури здійснення державної реєстрації, особливо ті, які на сьогодні або взагалі законодавчо не врегульовані, або створюють правові колізії при їх застосуванні і викликають справедливі нарікання підприємців. Це стосується, зокрема, реєстрації змін до установчих документів, реєстрації припинення суб’єктів підприємницької діяльності (в т.ч. на підставі судових рішень, в разі реорганізації, в разі смерті фізичної особи підприємця).

У Законі встановлені вимоги до порядку оформлення документів, які подаються для проведення державної реєстрації, та введено "новели" про порядок відновлення державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності за відповідним судовим рішенням.

Новим у процедурі державної реєстрації є те, що комісію з припинення (ліквідаційну комісію, ліквідатора) призначає відповідний орган юридичної особи, або суд, або державний реєстратор. Якщо суд у своєму рішенні, яке має наслідком припинення юридичної особи, не вкаже таку особу або осіб, державний реєстратор має повноваження самостійно визначити відповідальну особу з числа засновників такої юридичної особи. Це правило застосовується і до припинення підприємницької діяльності фізичної особи.

Вперше у Законі встановлений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у випадку її смерті, оголошення її померлою або визнання безвісно відсутньою, або ухвалення судом рішення про припинення діяльності, в тому числі у випадку банкрутства.

Безумовними перевагами Закону є створення гармонізованої з європейською вітчизняної системи реєстрації суб’єктів господарської діяльності, підняття української системи реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності на європейський рівень, оскільки Законом враховані вимоги певних Директив Ради Європи щодо реєстрації суб’єктів бізнесу, які адаптовані до сучасного стану України.

Закон надасть можливість застосувати нові інформаційні технології у боротьбі з правопорушеннями та корупцією в сфері державної реєстрації і ліцензування, попередити, в більшості випадків, створення так званих "фіктивних" підприємств, що працюватиме на зміцнення економіки держави.

Враховуючи наведене, Закон є принципово новим актом, який встановить процедури реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності на рівні європейських стандартів, упорядкує систему органів державної реєстрації, введе нові процедури здійснення реєстраційних дій при реорганізації суб’єктів підприємницької діяльності та припиненні їх діяльності, оптимізує процедури реєстрації та призведе до багатьох інших позитивних результатів.

Варто також наголосити, що з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та з метою його реалізації необхідно буде внести зміни до деяких законодавчих актів та розробити нові нормативно-правові акти.

Центральні органи виконавчої влади, враховуючи важливість Закону, почали роботу з його реалізації та підготовку до запровадження передбачених ним процедур.

Тому за цей неповний рік центральним органам виконавчої влади необхідно здійснити великий обсяг роботи, щоб дійсно з 1 липня 2004 року запрацювала система державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців.

Отже, у наступному році державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності буде здійснюватись відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". І наскільки ефективно вдосконалена нормативна база щодо державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності - покаже час. Маємо надію, що позитивність нових законодавчих актів обов’язково матиме своїм наслідком суттєві зміни на краще у діючій системі державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Спеціаліст першої категорії Н.М. Лисогор