This version of the page http://nytka.com.ua/articles/26 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-08-23. The original page over time could change.
Нитка - Інтернет-магазин якісної продукції рідних виробників
Інші статті
  • На здоров"я породілі приносили хліб

    З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені

  • З Яблучним спасом приходить осінь

    Після церкви, родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила»

  • На Маковея починаються проводи літа

    Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком

  • Святому Іллі дякують хлібороби

    2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини

  • На жнива славлять землю та Бога

    Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва

  • Купало очищає та дарує красу

    Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця

  • На Івана Довгого визначали погоду

    Червень багатий на народні прикмети. Цього місяця українці завершують сіянки та починають збирати врожаї ранніх. У кінці місяця уже на осінь затихають птахи

  • Лікарські трави заготовляють до сходу сонця

    Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими

  • На Юрія збирали росу

    У цей день господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці.

  • 21 квітня не ходять в ліс через гадюк

    На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію

  • Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу

    На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах

  • Великодні писанки роблять у суботу

    Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту

  • У Вербну неділю не садять городину

    За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки

  • На Сорок Святих готують сорок вареників

    Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам

  • У Великий піст роблять добро

    Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води

  • На Масляну ліпили вареники з сиром

    Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом

  • До Водохреща жінки не прали

    Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Воду до свята приносили тільки чоловіки

  • На Маланку лякають дерева

    Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів

  • Схеми розмірів допомагають не помилитись

    Багато хто з нас досі користується різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. (таблиця співвідносності-ФОТО)

  • Відрізана коса позбавляла жінку влади

    Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу

  • Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)

    Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах

  • Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)

    Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду

  • Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)

    Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською

  • Святий Миколай приносить подарунки

    В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак

  • На свято Андрія дізнаються свою долю

    Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося

  • Вироби з вовни не можна викручувати

    Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.

  • Глиняний посуд допомагає виводити шлаки

    Керамічний посуд ідеально личить для зберігання продуктів. Молоко в глечику не кисне три-чотири доби, компот, залишиться прохолодним навіть на сонці, а варення і соління може стояти майже рік.

  • Весільний рушник вишивають однією голкою

    Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.

архів статей
Стаття

Під час сіянки грошей не позичають

Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли на Ярему день погожий, то й у жнива буде сонячно, а коли негода – буде сувора зима. Господар, який сіяв у цей день, не давав у позику ні грошей, ні зерна, ні шматка хліба, бо не вродить гарний хліб на його полі того року.

Загалом травень ще називали солов`їною порою. Свого улюбленця солов`я люди завжди з нетерпінням чекали. Говорили, що він почне співати, коли нап`ється роси з березового листочка. І тоді його мелодійним і урочистим співом наповниться все довкола. І від його співу добрішають і всміхаються люди, привітніше ставляться одне до одного, легше стає на душі навіть у великій скруті. А там скоро й зозуля обізветься, почне лічити літа. В цю ж пору в лісі, крізь руде торішнє листя пробивається і квітне білосніжними дзвіночками чарівна, запашна конвалія, а на чистому плесі річки, серед зеленого латаття розквітає розкішна біла лілея.
Прекрасна травнева пора – справжній вінець і окраса року. Про цю пору збереглися в наших краях старі прислів`я:

Травень ліси одягає – літо в гості чекає.
Травневий дощ, як з грибами борщ.
Травнева роса коням краща від вівса.
Прийде май, то всяк собі дбай.
У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає.
Буває май і під кущем рай, а буває – коневі сіна дай і на піч утікай.
Є ще прислів`я, які допомагали людям у повсякденному житті, вони часом попереджували й застерігали, їх запам`ятовували змалечку. Ось лишень кілька з них:

Сухий і теплий май – гроші на хліб дбай.
Май холодний – рік хлібородний, не будеш голодний.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
А ось як хлібороби в травні прогнозували погоду і майбутній врожай:
Усю ніч співав соловейко – на ясний день.
Увечері густо літають кажани – на тепло.
Туман над водою довго не розходиться – буде гарна і суха погода.
Тиха і світла ніч без роси – на негоду.
Якщо початок травня холодний – в кінці місяця буде тепло.
Горобці й ластівки влаштовують гнізда з північного боку оселі – на жарке літо.
Багато хрущів – на жарке літо.
У травні часті тумани – на мокре літо.
Пізно зацвіла горобина – буде пізня осінь.
Зозуля вперше закувала хмарного ранку – на врожайний рік, а якщо ж ясного вечора – на недорід.
Багато було пролісків – буде врожай на картоплю.
Рясно цвіла осика – врожай на овес.