- Хто і чому ми
- Партнери
- Як замовити
0
товарів на суму0
гривень- Файний одяг
- Здорова їжа
- Затишний дім
- Вдалий відпочинок
-
На здоров"я породілі приносили хліб
З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені
-
З Яблучним спасом приходить осінь
Після церкви, родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила»
-
На Маковея починаються проводи літа
Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком
-
Святому Іллі дякують хлібороби
2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини
-
На жнива славлять землю та Бога
Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва
-
Купало очищає та дарує красу
Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця
-
На Івана Довгого визначали погоду
Червень багатий на народні прикмети. Цього місяця українці завершують сіянки та починають збирати врожаї ранніх. У кінці місяця уже на осінь затихають птахи
-
Лікарські трави заготовляють до сходу сонця
Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими
-
На Юрія збирали росу
У цей день господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці.
-
21 квітня не ходять в ліс через гадюк
На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію
-
Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу
На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах
-
Великодні писанки роблять у суботу
Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту
-
У Вербну неділю не садять городину
За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки
-
На Сорок Святих готують сорок вареників
Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам
-
У Великий піст роблять добро
Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води
-
На Масляну ліпили вареники з сиром
Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом
-
До Водохреща жінки не прали
Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Воду до свята приносили тільки чоловіки
-
На Маланку лякають дерева
Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів
-
Схеми розмірів допомагають не помилитись
Багато хто з нас досі користується різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. (таблиця співвідносності-ФОТО)
-
Відрізана коса позбавляла жінку влади
Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу
-
Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)
Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах
-
Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)
Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду
-
Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)
Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською
-
Святий Миколай приносить подарунки
В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак
-
На свято Андрія дізнаються свою долю
Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося
-
Вироби з вовни не можна викручувати
Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.
-
Глиняний посуд допомагає виводити шлаки
Керамічний посуд ідеально личить для зберігання продуктів. Молоко в глечику не кисне три-чотири доби, компот, залишиться прохолодним навіть на сонці, а варення і соління може стояти майже рік.
-
Весільний рушник вишивають однією голкою
Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.
Під час сіянки грошей не позичають
Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли на Ярему день погожий, то й у жнива буде сонячно, а коли негода – буде сувора зима. Господар, який сіяв у цей день, не давав у позику ні грошей, ні зерна, ні шматка хліба, бо не вродить гарний хліб на його полі того року.
Загалом травень ще називали солов`їною порою. Свого улюбленця солов`я люди завжди з нетерпінням чекали. Говорили, що він почне співати, коли нап`ється роси з березового листочка. І тоді його мелодійним і урочистим співом наповниться все довкола. І від його співу добрішають і всміхаються люди, привітніше ставляться одне до одного, легше стає на душі навіть у великій скруті. А там скоро й зозуля обізветься, почне лічити літа. В цю ж пору в лісі, крізь руде торішнє листя пробивається і квітне білосніжними дзвіночками чарівна, запашна конвалія, а на чистому плесі річки, серед зеленого латаття розквітає розкішна біла лілея.
Прекрасна травнева пора – справжній вінець і окраса року. Про цю пору збереглися в наших краях старі прислів`я:
Травневий дощ, як з грибами борщ.
Прийде май, то всяк собі дбай.
У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає.
Буває май і під кущем рай, а буває – коневі сіна дай і на піч утікай.
Сухий і теплий май – гроші на хліб дбай.
Май холодний – рік хлібородний, не будеш голодний.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
А ось як хлібороби в травні прогнозували погоду і майбутній врожай:
Усю ніч співав соловейко – на ясний день.
Увечері густо літають кажани – на тепло.
Туман над водою довго не розходиться – буде гарна і суха погода.
Тиха і світла ніч без роси – на негоду.
Якщо початок травня холодний – в кінці місяця буде тепло.
Горобці й ластівки влаштовують гнізда з північного боку оселі – на жарке літо.
Багато хрущів – на жарке літо.
У травні часті тумани – на мокре літо.
Пізно зацвіла горобина – буде пізня осінь.
Зозуля вперше закувала хмарного ранку – на врожайний рік, а якщо ж ясного вечора – на недорід.
Багато було пролісків – буде врожай на картоплю.
Рясно цвіла осика – врожай на овес.