Збудована в стилі ренесансу з каменю і цегли. Вона відігравала роль в’їзних воріт і оборонної вежі у системі міських укріплень. Спочатку була зв’язана земляним валом, який захищав місто із західного боку. Брама являє собою споруду невеликого овалу з довгим прямокутником, зверненим у бік міста. Це рідкісна різновидність невеликого барбакана і, крім Волині, ніде більше в Україні не зустрічається. До брами колись вів міст, перекинутий через рів з водою. Початково вона була двоярусною з підвалом, на першому поверсі був наскрізний арочний проїзд. 1785 року проводились ремонтні роботи, про що свідчила таблиця над входом у браму. Тоді ж проїзд був замурований, а вулицю проклали поруч з брамою, надбудували третій ярус. Брама з’єднувалась підземним ходом із Замком. Наприкінці XVIII ст. у брамі збиралася масонська ложа під верховенством князя Михайла Любомирського. Ця Луцька брама дала назву колишньому передмістю Дубна - Забрама.
Поруч з Луцькою брамою є ще одна пам’ятка архітектури - колишній монастир бернардинів.
Заснований князем Янушем Острозьким у 1617р., освячено вже після смерті фундатора в 1629р. Відбудований після пожежі, яка зруйнувала храм, в 1784р. Після третього поділу Польщі в 1795р, за указом Синоду, костел монастиря був переданий православним. У 70-их роках XIX ст храм перебудували на православну церкву св. Миколи. Тоді було надбудовано у псевдоросійському стилі п’ять куполів, розібрані монастирські будівлі та був знищений земляний вал, що знаходився з західного боку. Монастир був зведений біля міського земляного оборонного валу з дерев’яними захисними спорудами зверху, і разом з Луцькою брамою грав оборонну роль в цій частині міста . Дзвіниця костелу виступала і дозорною баштою.

Монастир Розміри монастиря вражають - 55 на 22 м, будівля зведена в стилі раннього бароко.
В 1909р споруду монастиря передають жіночому православному монастирю. В 1921р польський уряд віддає будівлі ченцям-бернардинцям, а в 30-их роках передає уніатській семінарії.
На 20-ті роки минулого століття можна було ще побачити фрагменти настінного живопису XVII ст., ймовірно виконані художником Т. Жебровським.. У Дубненському музеї можемо побачити латунний п’ятисвічник висотою 170см, п’єдесталом якого служили три фігури левів. Таких підсвічника було всього два, один був у Богоявленській церкві в Острозі, а другий в бернардинському дубненському костелі. Виготовлені вони на замовлення князя Константина Острозького майстром Лукою Фріделянтом з Гданська у 1575р.