У ХVІІІ ст. місто набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки знаменитим Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова 1774 року. Ці ярмарки починалися 7 січня і тривали цілий місяць. Для зручностей гостей і купців князь Михайло Любомирський побудував кілька двоповерхових будинків навколо Ринкової площі, звів ратушу і ще один палац у Замку, блискуче декорований італійським зодчим Доменіко Мерліні. Дубно, населення якого тоді становило 6535 чол., щорічно (протягом двох десятиліть) приймало до 30 тисяч гостей. У Замку влаштовувались пишні бенкети, лицарські турніри, феєрверки. Тут ставив свої п’єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала римська опера. Азартні ігри в Замку часто поглинали весь обіг торгового дня. Під час контрактів Дубно тричі (у 1781 році) відвідав польський король Станіслав Август, де йому влаштували полювання на ведмедя.

У 1794 р. в Дубно була відкрита єврейська друкарня, що проіснувала 30 років, в 1802 р. була відкрита ще одна друкарня. У 1857 р. в Дубно налічувалося 15 синагог і молитовних будинків, 22 хедера. 1901 р. в місті були, два чоловічі єврейські училища. Під час 1-ої світової і цивільної воєн Дубно часто переходило з рук в руки, що важко відбилося на єврейському населенні міста. У XVIIIст в місті працював відомий проповідник Яков бен Вольф Кранц /Маггід із Дубна/. Не можна не згадати знаменитого ірландського садівника Діонісія Міклера, який в Дубенському урочищі "Палестина" заклав один із своїх живописних парків. За найновішими даними, він похований у місті Дубно - на колишньому польському кладовищі (на превеликий жаль, за радянської влади й ця могила, і надмогильний пам’ятник - знищені).

Вхід у тунель, що веде до бійниці Наприкінці ХVІІІ ст. Дубно тимчасово було столицею престолонаступника французького трону, опального принца Конде, та його родича, представника роду Бурбонів - герцога де Беррі. Приблизно в той самий час місто відвідала легендарна жінка-гусар Надія Дурова, яка служила в Литовському полку в Дубровиці та Луцьку. Окремий підрозділ цього полку дислокувався й у Дубні. Шляхи великого українського філософа й поета Григорія Сковороди теж пролягали через Дубно у 1753 й інших роках. Місто Дубно освячене слідами і сльозами Тараса Шевченка, який побував тут восени 1846 року. З-поміж багатьох пам’ятників і меморіальних знаків у Дубні одним з кращих є, безперечно, Великому Кобзареві, відкритий 16 липня 1991 року - до першої річниці Декларації про Незалежність України. Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа Інфа