ЛІСНИЧЕ

На території сучасного села до ХІІІ століття існувало містечко Копистирин, яке було зруйноване під час монголо-татарської навали. Назва "Лісниче" - від дрімучих лісів, що колись підступали до самого села.

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район

Лъсниче с.—расположено на низменности при р. Яланці; отъ уіздн. г. Ольгополя въ 10 вер. къ с.-в., отъ жел.-дор. ст. „Бершадь" въ 8 вер. Климатическія условія неблагопріятныя: временами свиръпствуеть дифтеритъ и тифозная горячка. Почва—черноземная. Л. принадлежишь къ стариннымъ поселеніямь Подоліи. Подъ названіемь „Лісницкое" оно принадлежало еще князьямъ Короткимъ, потомъ Збаражскимъ, Вишневецкимъ, въ последнее время Мошинскимъ, а теперъ Юрьевичамъ. Но мъстному преданію, Л. нікогда было городомъ или містечкомъ и носило названіе Копестырынъ; оно до основанія было разорено татарами, а жители уведены въ неволю. Сохранились признаки, указывающее на существованіе здесь города,—это остатки погребовыхъ сводовъ и тщательно уложенныхъ въ почву камней, напоминающихъ мостовую. Отдільныя части села имъютъ особыя названія: «Волощина», «Маковщина» и центральная древнійшая часть «Копестырынъ». Въ конці XVIII в. приходь изъ уній присоединился къ православію. Населенія въ приході 1468 м. п. и 1465 ж. п.; его составляюсь крестьяне-малороссы, исключительное занятіе которыхъ состоять въ земледіліи, Кромі того, есть 15 душь евр. Существующій ньіні храмъ въ честь Покрова Пресвятыя Богородицы, каменный, съ деревяннымъ куполомъ, построенъ въ 1817 г.; при немъ была отдъльная деревянная колокольня. Въ 1856 г. кутюлъ переділань и пристроена каменная колокольня. Въ 1882 г. устроенъ новый иконостасъ. По преданію, первая церковьвъ с. Лісничі, православная, была разорена татарами; изъ остатковъ ея на томъ же місті была построена новая церковь, которая, по завладъниі ея уніатами, сгоръла. На місті сгорівшей воздвигнута была уніатская церковь, въ которой было совершено всего одно богослуженіе, въ неділю Ваій 1-го апръля 1789 г., но въ тотъ же день она сгоріла. Наконецъ, устроена была новая, также уніатская каплица, чрезъ нікоторое время доставшаяся православнымъ; въ ней совершалось богослуженіе до 1817 г.,—времени построенія ньшішней церкви. Церков, земли: 56 десят. 650с., пахатной 34 десят. 155 кв. саж., сінокосной 16 десят. 1619 кв. саж. я подъ пасікой 7 дес. 400 кв. саж., а всего 60 две. 2174 кв. саж. Причтовыя постройки новыя и удобныя. Церковно-приходская школа существуеть съ 1865 г.; помещается въ собств. зданій.

Труды подольского епархиального историко-статистического комитета
Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г

Лісниче — село, центр сільської Ради, розкинулося за 14 км від районного центру, в пониззі річки Яланця. До найближчої залізничної станції Бершадь — 10 км. З райцентром село сполучене автодорогою. Населення — 2656 чоловік.
В селі розміщено центральну садибу колгоспу «Шлях до комунізму». За господарством закріплено 6094 га землі, в т. ч. 4653 га орної. Тут вирощують зернові й технічні культури. Жителі займаються також виноградарством та садівництвом. Тваринництво — м'ясо-молочного напрямку. Господарство має допоміжні підприємства: млин, майстерню, 2 пилорами.
Є восьмирічна школа, бібліотека, будинок культури, працюють фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла. Виходить колгоспна багатотиражна газета «Шлях до комунізму».
1923 року засновано партійну та комсомольську організації. Зараз у Лісничому працюють 81 комуніст й 108 комсомольців.
Як стверджують археологічні розвідки, на території сучасного Лісничого існувало поселення трипільської культури. За переказами, до XIII ст. тут було містечко Копистирин, яке вщент зруйнували монголо-татарські загарбники.
В 1924 році селяни організували перший колгосп «Битий шлях». У центрі села 1967 року споруджено обеліск на честь воїнів, що загинули на фронтах Вітчизняної війни.
Уродженець села М. Д. Тодощенко — кандидат медичних наук.

«Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область» Харків, 1972р»