Москва сигналізує значно дружнішу політику до ЄС.

Перед самітом ЄС та Росії 31 травня в Ростові Москва сигналізує значно дружнішу зовнішню політику, спрямовану на залучення нових інвестицій, особливо з Заходу. «Російське керівництво справді зацікавлене у збільшенні інвестицій та залученні додаткових технологій, що прийдуть з інвестиціями, якщо ті будуть із Заходу, зокрема Європи; це і є причиною потепління», – розповіла телефоном New Europe 14 травня аналітик Марія Ліпман із Московського центру Карнегі.

Новий просочений з міністерства закордонних справ документ, опублікований уперше в російському виданні «Русский Newsweek» , вказує чіткіші й прагматичніші цілі російської зовнішньої політики, базованої на тісніших зв’язках із Заходом. За словами Ліпман, дуже ймовірно, що просочення відбулося навмисне, для того щоб західні мас-медіа побачили реальне покращення відносин. Цим документом Росія надсилає сигнал про новий серйозний зовнішньополітичний курс.

У своєму звернення до нації в листопаді 2009-го російський президент Дмітрій Медвєдєв закликав МЗС утілити його план із модернізації економіки з допомогою іноземних інвестицій у Росію. Країна мусить сприяти відповідним альянсам із західноєвропейськими партнерами та ЄС загалом, щоб залучати іноземний капітал, написав міністр закордонних справ Сєрґєй Лавров у вступі до документа.

Утім, Ліпман зазначила, що це радше бажання покращити відносини з Заходом, зокрема з ЄС, аніж прагнення модернізувати економіку. «Багато всього сказано про модернізацію, але реальна політика не свідчить про щиру охоту уряду щось модернізувати по-справжньому. Тут більше риторики, ніж суті», – сказала вона. Правда, російська верхівка усвідомлює, що теперішня російська модель розвитку на основі підвищення нафтових цін виснажилася і що не може бути повноцінного зростання, доки Росія не проведе серйозних змін. «Проблема в тому, що для радикальних змін потрібні спочатку зміни в політичній сфері. Не може бути економічної модернізації без політичної, а нинішня влада, очевидно, не готова до політичної модернізації», – пояснила Ліпман.

Документ російського МЗС називає Францію, Німеччину, Італію та Іспанію країнами «пріоритетної кооперації» в новій політиці на рівні ЄС. Щодо співпраці з цими чотирма країнами Ліпман сказала, що Росія спромоглася поліпшити відносини в енергетичній царині та реалізувати проект «Північний потік». «Це також було величезним успіхом для Росії», – додала вона.

Новий британський уряд на чолі з консерваторами теж може вдихнути нове життя в гнітючі відносини між двома країнами. Москва тільки зраділа б, якби коаліція прем’єр-міністра Девіда Кемерона з ліберальними демократами звернулася до проблем, що накопичилися за багато років. Ліпман стверджує, певна відлига у відносинах із Великою Британією цілком можлива. «Але ми говоримо про дуже низьку відправну точку, – сказала вона. – Відносини постраждали доволі відчутно».

Вона мала на увазі, що між Москвою та Лондоном так і не відновився мир після отруєння в 2006 році російського дисидента Алєксандра Літвінєнка в британській столиці радіоактивним полонієм-210.

Успіх забезпечує правильно вибраний момент. «Це певного роду небачена удача для Росії, що Європа така зайнята власними проблемами, – сказала Ліпман. – Росії вигідно, що Європейський Союз зараз не в найкращій економічній формі, м’яко кажучи, і що між країнами Європи немає згоди в багатьох питаннях. Економічні труднощі – це страшний клопіт, треба думати, що віщують грецькі проблеми решті країн. Не лишається ні бажання, ні часу, ні енергії, щоб критикувати Росію».

Вирішення територіальної суперечки з Норвегією, налагодження відносин із Польщею та особисті взаємини американського президента Барака Обами з Медвєдєвим сприяли потеплінню між Росією та Заходом. Понад те, після обрання нової проросійської влади в Україні ні в Європи, ані в США немає бажання втручатися в російську сферу привілейованих інтересів. «Росія може розширювати свої інтереси, й ніхто їй не стає на дорозі, – сказала Ліпман. – Схоже, Росія може вільніше почуватися на посткомуністичному просторі, й вдалою ілюстрацією є події в Україні». Вона відзначила, що НАТО вже не розширюватиметься на Грузію та Україну, Захід вочевидь «утомився» від грузинського президента Міхеїла Саакашвілі, а Польща та Чехія не матимуть на своїй території елементів протиракетної оборони. «Це так само дозволяє російській владі Медвєдєва почуватися безпечніше та впевненіше, і це фундамент для поточного покращення відносин», – підсумувала Ліпман.