This version of the page http://euro2012.ukrinform.ua/analytical/12948/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-07-20. The original page over time could change.
Бюджет розвитку чи виживання?
  • Укрінформ-новини
  • Всеукраїнський прес-центр
  • Ділова Україна
  • Україна-2012
  • Укрінформ-фото
  • Країни світу
  • Новини ПАНІА
Аналiтичнi матерiали

Бюджет розвитку чи виживання?

09.10.2009 06:10:00

Вітчизняні та зарубіжні економічні експерти вважають цілком прийнятним показник дефіциту українського бюджету 3–4%. Про це заявив директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць під час засідання «круглого столу», який пройшов за участі глави уряду Юлії Тимошенко та провідних закордонних і українських експертів. Валерій Геєць зазначив, що такий дефіцит бюджету — нормальна величина і що може бути схвалена на 2010 рік. До речі, Росія наступного року планує дефіцит держбюджету від 6 до 7,5%, Румунія — 6,5, Ірландія — 7, Велика Британія і Латвія — до 10, США — майже 12 відсотків.

Провідні вітчизняні експерти підтримують ініціативу уряду щодо формування довгострокових стратегій розвитку економіки в період кризи і після неї. Якщо цього не буде зроблено, то на Україну чекає черговий етап фінансової й, як наслідок, платіжної кризи. Невід'ємною складовою стратегічної програми є формування державного бюджету на 2010 рік і його частини, спрямованої на підтримку банківської системи. Уряд і Нацбанк мають діяти ефективно та прозоро, аби наступного року вирішити боргову проблему банківського, а паралельно й реального сектора економіки. Для цього доведеться створювати спеціальні фонди, куди увійдуть «погані» кредити, і без уряду тут не обійтись.
Без банкрутства й реструктуризації банків країна не зможе включитись у новий технологічний цикл. Нині програма реструктуризації банків реалізується важко. Щоб активізувати цей процес, потрібна політична воля й достатні фінансові ресурси, але внутрішніх не вистачає, потрібні міжнародні. Крім того, доведеться паралельно вирішувати важливу проблему реформування судової системи, яка здатна захистити майнові права.
Що стосується проекту бюджету-2010, то розробники схильні вважати його бюджетом розвитку, а опоненти — лишень бюджетом виживання. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко запропонувала опонентам представити власні альтернативні варіанти бюджету і навіть пообіцяла підтримати кращий.

Що планують урядовці
Під час формування показників проекту бюджету-2010, зазначають урядовці, використовували сценарій прогнозу економічного і соціального розвитку України на наступний рік. На його підставі розраховували основні прогнозовані макроекономічні показники. Зокрема планується, що номінальний ВВП становитиме 1178,6 млрд грн і зросте на 3,7%, індекс споживчих цін буде 9,7%, витрати на оплату праці досягнуть 331 млрд грн, дохід прибуткових підприємств — 252,2 млрд грн. Баланс товарів і послуг, тобто платіжний баланс досягне 1836 млн дол, експорт товарів і послуг — 65079 млн дол. (+9,5%), їхній імпорт — 63243 млн дол. (+6,3%).
Економічна політика уряду, наголосила Юлія Тимошенко під час презентації проекту бюджету, спрямована на підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації виробництва та стимулювання внутрішнього споживчого попиту населення, сприятиме відновленню тенденцій економічного зростання у 2010-му та їхньому закріпленню в середньостроковій перспективі.
Прогноз доходів бюджету-2010 із урахуванням макропоказників і підсумків виконання минулорічного та цьогорічного бюджетів за зведеним бюджетом становить 359,4 млрд грн (30,5% ВВП), у тому числі із загального фонду — 278 млрд грн (23,6% ВВП), зі спеціального — 81,4 млрд грн. Доходи місцевих бюджетів плануються у 81,1 млрд грн.
Під час формування проекту бюджету-2010 уперше передбачено децентралізацію частини загальнодержавних податкових надходжень на 3,04 млрд грн, що спрямовані на посилення фінансової бази місцевих бюджетів.
При прогнозуванні надходжень від податку на прибуток підприємств розрахунок робили на підставі його сплати у 2008–2009 роках і з урахуванням поступового відновлення фінансового стану галузей економіки, позитивної динаміки виробництва, послаблення депресивного впливу світової фінансової кризи на економіку країни, зазначають розробники проекту бюджету. Враховано також вплив на формування дохідної частини кошторису схвалених цьогоріч законодавчих змін, зокрема щодо заборони грального бізнесу.
Надходження у 2010-му податку на додану вартість планувались з урахуванням очікуваного послаблення негативного впливу світової фінансової кризи на економіку та запровадження комплексних заходів урядової політики, спрямованої на стабілізацію банківської системи, вдосконалення тарифної політики й підтримки реального сектора економіки.
На наступний рік передбачається дефіцит держбюджету 46,7 млрд грн, або 3,97% ВВП, у тому числі із загального фонду — 24,8 млрд грн (2,1% ВВП). При цьому 50 млрд грн за рахунок запозичень планується спрямувати на капіталізацію банків і 9,7 млрд грн — на формування Стабілізаційного фонду.
У проекті бюджету передбачено надання державних гарантій на 45 млрд грн, у тому числі за забов'язаннями Державної служби автомобільних доріг (за запозиченнями, зобов'язаннями з оплати введених у дію інвесторами об'єктів і за договорами концесії). А також з виконання заходів, пов'язаних із підготовкою й проведенням в Україні Євро-2012. Визначено державні гарантії для підприємств космічної галузі щодо реалізації програм та інвестиційних проектів; для державних вугле- і торфодобувних та шахтовуглебудівельних підприємств за кредитами, отриманими на інвестиційні проекти з будівництва, технічного переоснащення й капітального ремонту гірничошахтного обладнання. Ще для підприємств авіабудування для модернізації технологічно-виробничої бази, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів; для Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та Державної іпотечної установи. Загальний обсяг видатків на надання кредитів планується у 409,7 млрд грн.
У проекті бюджету визначено, що обсяги підтримки вугільної галузі сягатимуть 21,6 млрд грн, що на 6,4 млрд більше від цьогорічних. Пряма підтримка вугільної галузі у 12,6 млрд буде спрямована на часткове покриття витрат із собівартості продукції (зокрема на оплату праці та сплату обов'язкових зборів і платежів, пов'язаних з її виплатою) — 5,4 млрд грн, будівництво та переоснащення вугле- і торфодобувних підприємств — 1,1 млрд, гірничорятувальні заходи — 0,3 млн, пенсійне забезпечення працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, та членів їхніх сімей — 4,2 млрд грн, інші напрями — 0,6 млрд грн.
На подальший розвиток ракетно-космічної галузі та виконання заходів з управління та випробування космічних засобів передбачено 381,7 млн грн. Тож загальний обсяг державної підтримки ракетно-космічної галузі наступного року становитиме 501,5 млн грн, що на 191,8 млн перевищує обсяг цьогорічної підтримки.
Як і в поточному році, у проекті бюджету-2010 передбачається створення Стабілізаційного фонду у розмірі 26,8 млрд грн.

Місцеві бюджети повагомішають
Заплановано й збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів за рахунок плати за ліцензії та сертифікати, за державну реєстрацію (+351,6 млн грн.); збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення (+705,3 млн); плати за використання інших природних ресурсів (+1,3 млн); плати за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення (+1,3 млн).
У повному обсязі до місцевих бюджетів зараховуватиметься плата за землю (+1994,4 млн), збір із власників транспортних засобів і збір за забруднення довкілля (+360 млн). До місцевих бюджетів розвитку зараховуватиметься 10% податку на прибуток підприємств, крім підприємств державної й комунальної власності (крім бюджету м. Києва) — 1624 млн грн і 15% податку з доходів фізичних осіб (1754 млн грн). До місцевих бюджетів включатиметься податок на прибуток підприємств та їхніх філій.
Такі зміни дадуть змогу збільшити фінансовий ресурс місцевих бюджетів на 12,2 млрд грн, у тому числі бюджетів сіл, селищ, міст районного значення — на 8,6 млрд.
Обсяг загального фонду місцевих бюджетів на 2010 рік визначено у 13878,1 млн грн, що на 3155,8 млн (29,4%) більше від цьогорічного. Доходи загального фонду (без трансфертів) становитимуть 65471,3 млн грн, це на 4548,6 млн (7,5%) більше, ніж у поточному році. Загальний обсяг міжбюджетних трансфертів, що надаються із загального фонду держбюджету до місцевих бюджетів, установлено у 79711,6 млн грн.
Уперше наступного року не вилучатимуть кошти з місцевих бюджетів, які збалансовані з передачею коштів до держбюджету (крім Києва), а це 1928,2 млн грн. Цей додатковий фінансовий ресурс залишатиметься у розпорядженні органів місцевого самоврядування для вирішення проблем громад.

Не все так гладко
Експерти Національного інституту стратегічних досліджень наголошують, що проект бюджету-2010 розробляли у складній макроекономічній ситуації. Адже в Україні вирує соціально-економічна криза, що призвела до значного падіння обсягів виробництва і ВВП, ускладнення наповнення державної скарбниці. В таких умовах говорити про оптимізм у формуванні нового бюджету навряд чи можливо. З іншого боку, у проекті йдеться про збільшення дохідної частини бюджету. Якщо порівняти прогнозований показник виконання цьогорічного кошторису, то зростання буде майже 40%. Аби досягти цього, треба розраховувати на активне економічне зростання.
У проекті бюджету закладено зростання ВВП на рівні 3,7%. Цей показник, вважають аналітики, може бути досягнутий, адже Україна цьогоріч переживає глибоку кризу, тож матиме низьку порівняльну базу. До того ж економіка нині демонструє перші ознаки відновлення, а наступного року вони міцнішатимуть. Проте експерти неабияк занепокоєні тим, наскільки реальними будуть можливості наповнення дохідної частини бюджету. Чимало з них зазначають, що варто зменшити бюджетні видатки, аби вони були адекватнішими до наповнення бюджету. Та яким буде соціальний ефект від звуження бюджетного сектора, яким негативом воно обернеться для споживчого попиту, а отже, для подальшої активізації економіки? Тому експерти радять ефективно використовувати фіскальні інструменти, стимулюючи внутрішній попит.
Непокоїть аналітиків і розмір дефіциту держбюджету у майже 47 млрд грн, що трохи менше від 4% ВВП. Цей показник узгоджений з МВФ, основна частина його фінансування запланована за рахунок запозичень. Тому бюджет-2010 передбачає збільшення державного боргу. Одначе бюджет не є звичайним кошторисом доходів і видатків держави, він є інструментом економічної політики, тож має закладати певні її пріоритети. Як констатують експерти, з цього проекту важко їх виокремити. Уряд декларує, що бюджет-2010 є бюджетом розвитку. Це традиційні запевнення всіх урядів. Проте детальний аналіз не дозволяє стверджувати, що в проекті бюджету закладено суттєві видатки для фінансування розвитку економіки.
Ще один недолік бюджету аналітики бачать у суттєвому посиленні ручного управління економікою. Проектом передбачаються широкі права уряду у збільшенні обсягу бюджетного дефіциту і запозичень. Оскільки дефіцит і запозичення є потужними макроекономічними чинниками, то більшість макроекономічних процесів може перейти під ручне керування і можливе ухвалення адміністративних рішень виконавчої влади.
Не надто схвально оцінюють експерти закладений у проект урядового бюджету курс національної валюти на рівні 7,5 грн за долар. Це негативно позначиться на обсягах експорту та ВВП, вважає президент Центру ринкових реформ, доктор економічних наук Володимир Лановий. Він переконаний, що за нинішніх умов найоптимальніший курс національної валюти, який варто закладати до бюджету,— 8,5 грн за долар. Для того щоб зміцнити курс до 7,5 грн, треба щомісяця мати на ринку додаткові фінансові ресурси, не повертати закордонні кредити, а пролонгувати їх. А ще приріст щомісячних інвестицій не 300 млн дол., як зараз, а 700–800 млн дол., і щоб експорт був не меншим за імпорт.

Туманні перспективи
Деякі експерти вважають, що показники, закладені в проект бюджету, нереальні, й називають його емісійним. У разі схвалення цього варіанта державний борг наступного року може сягнути 35-36% ВВП. Недооцінює уряд і перспективи інфляції, прогнозуючи її на наступний рік на рівні 9,7%. Цей показник є радше психологічним і покликаний зменшити інфляційні очікування. Аналітики говорять про вищу інфляцію. Це має вплинути на розмір бюджетних доходів і скоригувати розмір видатків.
А ось представники вітчизняних профспілок, об'єднань роботодавців, асоціацій малих міст, сіл і селищ підтримують проект держбюджету на 2010 рік, який підготував уряд.
Відстань від представленого урядом проекту бюджету до ухвалення його парламентом і підписання Президентом України зазвичай, тобто у нормальних умовах, має бути завдовжки десь у 2,5 місяця. Щоправда, з огляду на українські особливості, ця відстань може бути більшою. Адже нинішні умови для роботи над бюджетом несприятливі, а прогнози щодо його затвердження — очікувані. Верховна Рада ніколи не схвалить бюджет на 2010 рік, який запропонував уряд, очолюваний Юлією Тимошенко. Таку заяву зробив народний депутат від Партії регіонів, міністр фінансів опозиційного уряду Микола Азаров. І доповнив її словами, що цей папірець під назвою «бюджет» є авантюрою, аферою і абсурдом. Ці різкі слова нардеп сказав після того, як глава Кабміну розкритикувала уряд Віктора Януковича і особисто тодішнього міністра фінансів Миколу Азарова за взяті ними не надто вигідні для країни позики. «Регіонали», зрозуміло, з такою оцінкою не погодились.
Особливу думку, як і належить, має спікер Володимир Литвин. Він переконаний, що у період міжсезоння, коли є певна невизначеність у тому, якими будуть результати президентських виборів, треба схвалювати бюджет не для політиків, а для держави.

Олена КОСЕНКО

Демократична Україна 09.10.2009 06:10
http://www.dua.com.ua/2009/040/7.shtml

Повернутись на попередню сторінку


Реставрувати не можна приватизувати - Держкультспадщини

18 квітня в Україні відзначатиметься День пам'яток історії та культури, який збігається з Міжнародним днем пам'яток і визначних місць. Чи знаємо ми, чим маємо пишатися, а головне - чи нинішній стан пам'яток дає нам підстави для гордості? Про це кореспондент УКРІНФОРМу розмовляла з першим заступником голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Яковом Діхтярем. - Якове Яковичу, почнімо зі статистики: скільки в нашій державі пам'яток історії та культури? - Станом на кінець 2009 року в Україні нараховувалося понад 130 тисяч пам'яток. З них 57,2 тис. належать до пам'яток археології, у тому числі 418 - національного значення; 51,3 тис. пам'яток історії, з яких до національних віднесено 142; а також 5,4 тис. пам'яток монументального мистецтва (44 національні) і 16,8 тис. пам'яток архітектури і містобудування, з яких національне значення мають 3,5 тисячі.

Львівський аеропорт зможе приймати літаки за будь-якої погоди

Інтерв’ю з Олександром Загревою, генеральним директором ДП “Аеропорт Львів” було записано в четвер, 11 березня. І хоча це було до авіакатастрофи під Смоленськом, про тему безпеки летовища пан Загрева згадував декілька разів. Адже основне завдання цієї реконструкції – не лише збільшити пропускну здатність аеропорту, а передусім забезпечити м’яку посадку для повітряних суден. Усе інше, як засвідчує досвід смоленської катастрофи, насправді має другорядне значення. Втім є інший момент: Євро-2012 триватиме лише кілька тижнів, уболівальники приїдуть і поїдуть, а реконструйований аеропорт залишиться у Львові та протягом десятків років саме від нього залежатиме перше враження іноземців і про нашу країну загалом, і про місто Лева зокрема. – Пане Олександре, для початку хотілося б почути про сьогодення аеропорту – які основні напрями повітряного сполучення, куди найчастіше літають львів’яни?

Росіяни оцінили популярність чемпіонату України та українських клубів

Наскільки цікавий футбольний чемпіонат України безпосередньо для її мешканців і як це співвідноситься з російськими показниками - у дослідженні статистиків. Загальна аудиторія (сегменти активних і помірних вболівальників) української прем'єр-ліги становить 7-7,5 млн жителів країни, які відносно регулярно, але з різною частотою стежать за виступом своїх команд і ходом турніру в цілому. Ще 5-6 млн українських громадян (сегмент пасивних вболівальників) лише час від часу впродовж сезону цікавляться своїм чемпіонатом і результатами його окремих матчів. Ці любителі футболу воліють спостерігати лише найважливіші ігри міжнародних турнірів і, можливо, кілька матчів внутрішньої першості. За клубними вподобаннями шанувальники українського футболу на осінь 2009 року розподілялися наступним чином. Рейтинг-лист популярності клубів УПЛ-2009/2010.

Елітний клуб: San Siro - спільний дім непримиренних суперників

Не дарма говорять, що Stadio Giuseppe Meazza (San Siro) - символ Мілан нарівні з оперним театром «Ла Скала» і кафедральним собором «Дуомо». Домашній стадіон італійських клубів «Мілан» та «Інтер» вражає своєю величчю та архітектурної незвичністю. Ідея будівництва виключно футбольного стадіону народилася у 20-х роках минулого століття. Її автор - тодішній президент «Мілана» П'єтро Піреллі. До цього міланська команда грала на арені, що носила назву San Siro, на ім'я пасовиська, де вона була розташована. Не мудруючи, «міланіст» дав це ім'я й своєму новому «дому». Побудований заново, San Siro відкрився у вересні 1926 року і міг прийняти 35 000 глядачів. Першим матчем стала зустріч «Мілана» і «Інтера», в якій перемогли гості з рахунком 3:6. Надалі San Siro неодноразово реконструювали для збільшення місткості та модернізації відповідно до вимог часу. У 1947 році на цей стадіон переїхав «Інтер».

Спрощення прикордонного контролю до Євро-2012

Днями в аеропорті «Бориспіль» відбулась презентація експерименту Держприкордонслужби, спрямованої на економію часу та зусиль при здійсненні паспортного контролю пасажирів міжнародних напрямків.Начальник Управління прикордонного контролю та реєстрації Олександр Біньковський повідомив Інформаційному центру «Україна-2012» подробиці подальшого використання системи «Гарт-1/П», у разі успіху експерименту: «В інших приймаючих містах Євро-2012 впроваджувати систему «RFID-карток» будуть тільки після позитивних висновків щодо роботи в МА «Бориспіль», тому що цей аеропорт є центральним для країни та має найбільший пасажиропотік. По три турнікети будуть встановлені у трьох напрямках руху пасажирів в терміналі «В». Згодом ми оснастимо ними термінал «F», який скоро буде готовий до експлуатації, а у майбутньому «D», який наразі будують до Євро-2012».

Інвестицій забагато не буває

Проблеми залучення іноземного капіталу в Україну та інтеграції в міжнародні економічні відносини мають особливу внутрішню складову. Йдеться про ступінь зрілості фінансового ринку. Його розвинутість на національному рівні є необхідною умовою для розвитку інтеграційних процесів у світовий ринок. Так, загальновідомий показник ринкової капіталізації внутрішнього ринку дає змогу не лише давати оцінку конкретним ринковим секторам, а й використовувати динаміку цих показників у стосунках з іноземними партнерами — міжнародними фінансово-кредитними установами та приватними інвесторами. Нерозвинутість фінансової інфраструктури перешкоджає нормальному рухові іноземного капіталу. Не секрет, що нинішній стан фінансових і банківських послуг в Україні є відносно нерозвинутим порівняно з аналогічними сферами держав Центральної та Східної Європи, не кажучи про країни з розвинутою економікою.

Транспортний експеримент до Євро-2012

Як і в багатьох інших аспектах підготовки до Євро-2012, Харків робить перший крок у напрямку вдосконалення – цього разу у сфері міських пасажирських перевезень. Харківська мерія вирішила провести експеримент, за результатами якого транспортне життя столиці Слобожанщини кардинально зміниться. Міський транспорт об’єднають у єдину систему – туди увійдуть метро, трамваї, тролейбуси та автобуси, тобто практично усі види, окрім таксі. Головна особливість такої об’єднаної системи – це максимальна раціоналізація руху. Завдяки єдиному диспетчерському центрові транспорт буде ходити синхронно. Також єдиний центр керування забезпечить рух транспорту відповідно до запитів пасажирів. Наприклад, на клієнтів певного приміського маршруту, які прибули за розкладом на автовокзал Харкова, на зупинці вже чекатимуть автобуси та потяги метро. На зупинці не повинен «накопичуватись» транспорт за одним маршрутом – одночасно на пасажирів чекатимуть тільки ті, хто може довезти в різні боки міста.

Об’єкти Євро-2012 у 2010-му році отримають більше

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та збільшив суму коштів, що впроваджуватимуть зі Стабілізаційного фонду на підготовку України до Євро-2012. Зміни стосуються збільшення фінансування реконструкції українських аеропортів. Згідно з постановою КМУ № 239 від 1 березня у 2010-му році міжнародні аеропорти «Донецьк», «Бориспіль» і «Львів» отримають на розбудову своєї інфраструктури 190 млн., 135,6 млн. і 121 млн. грн. відповідно. Раніше до столичного аеропорту планували спрямувати 43,58 млн. грн., до львівського – 21 млн., а до донецького – 90 млн. грн. Додаткові можливості для розвитку отримає і Міжнародний аеропорт «Київ» (м. Жуляни). Цього року в його вдосконалення вкладуть 7,4 млн. грн. Це стало можливим після внесення змін до Державної цільової програми підготовки до Євро-2012. Сума, на яку збільшено фінансування «Жулян», становить 26,9 млн. грн.

Нагальні завдання і персональна відповідальність

Задля виходу з кризи уряд спрямує свої дії на стабілізацію економіки та розвиток внутрішнього ринку. Про це учора, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів, заявив Прем'єр-міністр Микола Азаров. Він дав низку завдань членам уряду щодо термінового розв'язання першочергових проблем у країні. ...На відміну від попередників, у нас  дійсно є команда професіоналів: першому віце-прем'єру Андрію Клюєву не потрібно пояснювати, як працює завод, віце-прем'єру з АПК Віктору Слауті - як орати поле, віце-прем'єру з гуманітарних питань Володимиру Семиноженку - як організувати роботу в науковому колективі, а віце-прем'єру з питань Євро-2012 Борису Колеснікову - як створювати спортивну інфраструктуру, - підкреслив Прем'єр. -...Або наш уряд увійде в історію як уряд реформаторів, що вивів країну з кризи, або безславно піде, як більшість наших попередників. Кожен міністр має розуміти, що він запам'ятається або як ефективний менеджер і реформатор відповідної галузі, або, як кажуть у народі, залишить замість борозни пилюку.

Автобани - не гриби: без "підживлення" не розростаються

Такої зими давно вже не було, говорять старожили. Таких доріг ніколи не було, - кажуть автомобілісти. Навіть найкращими українськими автострадами, серед яких і Київ-Чоп, і Київ-Одеса, цієї зими майже неможливо було проїхати без проблем. Слизький сніжний покрив, який так і не вдалося розчистити до відлиги, став причиною не одного десятка аварій, примусивши водіїв забути про швидкісні якості своїх автівок. А там, де сніг сходив, - нормально проїхати заважали численні вибоїни. Народні депутати, серед яких більшість є власниками автомобілів, навіть внесли на розгляд парламенту законопроект з пропозиціями відмінити штрафи за порушення правил дорожнього руху, які сталися через погану якість дороги. На їхню думку, якщо примусити шляховиків сплачувати за побиті машини, ті почнуть краще виконувати свої обов'язки. Останні ж лише розводять руками, адже далеко не завжди тільки від них залежить, чи можна з комфортом проїхатися вітчизняними магістралями.

Скільки коштують наші ями?

У Німеччині їх продають населенню по 50 євро. Українським водіям адвокати радять не купувати вибоїни, а звертатися в суди. Проїхати українськими автошляхами — чи то державного, чи то місцевого значення, зараз непросто. На деяких ділянках — яма на ямі, різної форми та глибини, а також вибоїни та тріщини на асфальті... Їхати автівками по таких трасах — завдання не з легких, тому на деяких ділянках водії рухаються зі швидкістю 20 кілометрів за годину. Ремонт, ремонт і ще раз ремонт потрібен нашим дорогам, при чому негайний і якісний. Бо те, як у нас латають ями на асфальті, якісним ремонтом і не назвеш. Свіжу смолу часто засипають у асфальтові діри під час дощу чи снігу. Ефект від такого латання дір — нульовий, адже наступного дня ця ж латка, умовно кажучи, порветься, і на її місці утвориться нова. В «Укравтодорі», державній службі, яка відповідає за якість доріг, визнають, що такий спосіб ремонту неефективний, але якщо не робити і цього, то їхати ними взагалі буде неможливо. Чому дороги дійшли до такого стану?

Україна схвалює нову модель ЄС

Безвізовий режим із ЄС під Євро-2012? Посол України при ЄС Андрій Веселовський вважає, що Чемпіонат Європи з футболу – чудова нагода скасувати візи для українців. До того ж, вони почуваються європейцями і прагнуть інтеграції з ЄС – пише Ендрю Реттман в інтернет-виданні EUobserver. Посол України при Євросоюзі Андрій Веселовський з оптимізмом висловився про нову інституційну структуру ЄС. Звільнившись недавно від опіки над новим президентом України Віктором Януковичем – з яким треба було провести безліч зустрічей на тему його першого офіційного візиту в Брюссель минулого місяця, – дипломат сказав журналістам у Брюсселі, що після підписання Лісабонської угоди в Союзі з’явився чіткий поділ праці. У найвищих ешелонах президент Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозу став ніби «урядом» ЄС, а голова Ради Європейського Союзу Герман ван Ромпей – «стратегом», пояснив пан Веселовський. Трохи вниз по цій драбині – верховний дипломат ЄС Кетрін Ештон, спеціалістка з «двосторонніх відносин».

Микола Азаров: Я переконаний, що результат буде досягнутий

Виступаючи сьогодні з парламентської трибуни, народний депутат України Микола Азаров, кандидатуру якого Глава держави подав на посаду Прем’єр-міністра України, зокрема зазначив: На виборах Президента України громадяни дали чітку відповідь і сигнал політикам - нинішня ситуація в країні дійшла до критичної межі і потрібні зміни. Наше завдання – повернути народу відповідальну, ефективну та справедливу владу. Ми чесно говоримо, в якій ситуації опинилася країна і чітко заявляємо що хочемо зробити. ...Найголовніше завдання на сьогодні – розробити і прийняти реалістичний бюджет. Саме через бюджет буде розпочато вирішення ключового завдання – ліквідації бідності. В основу бюджету буде покладено виконання закону про підвищення державних соціальних стандартів. Це зобов’язання ми брали перед громадянами і обов’язково його виконаємо. Прийняття бюджету розблокує вирішення багатьох інших питань: від підготовки до Євро-2012 до екологічних проблем.

Вадим Галаган: "Інтер +" не має правових обмежень на трансляції матчів за межами України"

Останнім часом інтерес до чемпіонату України в інших країнах поступово зростає, і подивитися матчі Прем'єр-ліги можна вже не лише в країнах ближнього зарубіжжя. Втім, не завжди все проходить гладко, після 18-го туру наші читачі скаржилися на те, що на момент трансляції матчів канал «Інтер+» був закодований. А через тиждень уже нічого не перешкоджало перегляду футбольних матчів. Аби з'ясувати ситуацію, ми звернулися до співробітників «Інтера +», котрі повідомили, що на час трансляції матчів канал, дійсно, кодується, але лише на території України. Що стосується інших країн, то там «Інтер +» також може бути закодований, але вже з ініціативи місцевих кабельних операторів, до яких і слід звертатися з даного питання. Підсумовуючи, з проханням прокоментувати ситуацію з телетрансляціями на «Інтер +» ми звернулися до директора з розвитку Прем'єр-ліги Вадима Галагана, котрий, крім цього, відповів також і на інші питання.

Диво Підгорецького фенікса

У передгір’ї Карпат є прекрасна місцина, увіковічена історією. Там височить Підгорецький замок-палац, колись уславлений у всій Європі. Історія замку сягає часів, коли галицькі землі ще були загарбані Річчю Посполитою. У XVII столітті її коронний гетьман Станіслав Конєцпольський, вражений красою краєвидів у Підгірцях, купив там шмат землі. Він уже мав замок-резиденцію в Бродах, тож надумав спорудити ще й «палац для душі». Для цього запросив у Підгірці кращих майстрів із Європи: архітектора з Венеції Андре дель Акву та французького інженера Гійома де Боплана, який уже уславився спорудженням фортець у містах Броди, Бар, Кодак. Це той самий де Боплан, картограф і письменник, який залишив для нас унікальний документ українсько-європейських зв’язків XVII століття «Опис України» та 1636 року створив першу карту земель України. 1640 року справу було звершено. На воротах палацу господар повелів викарбувати латиною: «Для відпочинку після боїв». Сповна його можна було озирнути з висоти пташиного польоту.

Елітний клуб: Old Trafford - «театр мрії»

Ми продовжуємо знайомити любителів футболу зі стадіонами категорії «Еліт» за класифікацією УЄФА. На черзі - легендарний Old Trafford, на якому проводить свої домашні матчі знаменитий англійський клуб «Манчестер Юнайтед». Перший матч на цьому стадіоні відбувся 19 лютого 1910 року: господарі програли "Ліверпулю" з рахунком 3:4. Old Trafford приймав матчі чемпіонатів світу 1966 року, Європи 1996 року і фінальний поєдинок Ліги чемпіонів 2003 року. З моменту відкриття стадіон пережив багато трагічних моментів. Під час Другої світової війни він був повністю зруйнований під час бомбардування. Після відновлення в 1949 році арена неодноразово реконструювалася, що супроводжувалася то зменшенням, то збільшенням кількості глядацьких місць на трибунах. Останнє розширення відбулося в 2006 році. При підготовці до ЧС-66 було встановлено консольний дах, а також з'явилися перші в історії британських стадіонів VIP-ложі. Сьогодні на Old Trafford чотири трибуни з сидячими місцями: північна, східна, південна і західна.

Євро-2012 виведе гральний бізнес з тіні?

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва запропонував новий Проект Закону України «Про азартні ігри». Завданням нової версії «азартного» закону є виведення грального бізнесу з тіні – водночас зробити більш жорсткими норми розташування гральних закладів і посилити відповідальність перед державою та громадянами. В липні – на початку серпня 2009-го року в Донецьку та Маріуполі відбулося юнацьке Євро. За місяць до того був прийнятий Закон «Про заборону азартного бізнесу в Україні». Тоді, коли приймаючі міста могли «виграти» від ліцензійних зборів і власне податків із азартної діяльності, казино та інші гральні заклади «сховались у тінь». Мер Маріуполя Юрій Хотлубей зробив заяву за підсумками бюджетного 2009-го року: «Минулого року у якості сплати за торгівельний патент на підприємницьку діяльність до міського бюджету Маріуполя надійшло 2 млн. 633 тис. грн. Це лише 31,9% від запланованого показника.

Мінтрансзв’язку прозвітувало про підготовку до Євро-2012 у минулому році

Міністерство  транспорту та зв’язку України (МТЗУ) звітує про роботу у 2009-му році. Про підсумки роботи транспортно-дорожнього комплексу та галузі зв’язку в минулому році йшлося сьогодні, 2 березня, на розширеній апаратній нараді в Мінтрансзв’язку. Захід провів виконуючий обов’язки Міністра транспорту та зв’язку України Василь Шевченко – повідомляє прес-служба МТЗУ. З метою підвищення пропускної спроможності, покращення безпеки руху поїздів в напрямку Миколаєва, Одеси та Криму введено в експлуатацію нову залізничну ділянку Волинська – Миколаїв. На  Південно-Західній залізниці запроваджено автоматизовану систему обліку збору, передачі, обробки інформації про порушення автоматизованої локомотивної сигналізації з використанням сучасних веб-технологій. Протягом 2009-го року розроблено та впроваджено в експлуатацію систему з можливістю купувати квиток на потяг через інтернет («е-Квиток»).

Друга столиця рветься в лідери

У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну до Дону», презентуємо Харківську область. У 2008 році футбол Харківщини відзначив віковий ювілей. Відтоді, як на початку минулого століття Слобожанщина транзитом через сусідню Росію отримала «пас» від британців, історія місцевого шкіряного м’яча поповнилася багатьма яскравими та змістовними сторінками. Учасниками перших дворових баталій були переважно студенти, які познайомилися з новою грою, навчаючись у Москві та Санкт-Петербурзі. У далекому 1908 році була організована «Перша харківська футбольна команда». А навесні 1910-го вже регулярно проводилися матчі. Героями перших звітів у пресі були футболісти команди заводу «Гельферіх-Саде», яку згодом назвали «Другим харківським фут-бол клубом». 6 травня 1910 року «Перша» та «Другий» у прем’єрному дербі з’ясовували хто з них сильніший. Репортаж про цю історичну зустріч  вмістила газета «Южный край», яка розповсюджувалася 30-тисячним накладом.

САБО: «Сподіваюся повернутися на електричний стілець»

Відверте інтерв'ю з екс-наставником «Динамо» та збірної України, який відзначив 70-річний ювілей. Зайвих рекомендацій ювіляр не потребує хоча б із тієї причини, що постійно перебуває на виду. Працює в комітеті збірних національної федерації, виступає в ролі колумніста «СЕ», футбольного коментатора, експерта різних телеканалів. І не повіриш, дивлячись на стрімку, майже біжучу ходу Йожефа Сабо, якою він підіймається сходинками Будинку футболу, що йому вже сімдесят. Як тут не згадати пораду одного з наших спільних знайомих зараховувати лише ті роки, в які випадав його день народження - 29 лютого. За цією шкалою одному з найбільш популярних наших футбольних тренерів періоду незалежності всього сімнадцять... - Чому, Йожефе Йожефовичу, ви так не любите свій день народження? - Не те що не люблю - просто він украй рідко випадає.


Матерiали 1 - 20 из 218
Начало | Пред. | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | След. | Конец
  • новини
  • коментарі
  • відео
  • корисні посилання
  • інтерв'ю
  • аналітичні матеріали
  • фотогалерея
  • головна
  • контакти
  • форум
  • зворотний зв'язок
  • про нас
  • карта сайту
  • опитування



© Укрінформ, 2010
Програмування «Orion-studio»