Вишгородський заповідник

     Мета заснування - збереження пам'яток історії, археології та культури у місті Вишгород.

Вперше Вишгород згадується в літопису 946 року, як резиденція княгині Ольги - «Ольжин град». Ярослав Мудрий також мав тут свою резиденцію, в якій 1054 року провів останні дні життя.

     Значну роль відіграв Вишгород у торгівлі давніх русів з Візантією, про що писав Костянтин Багрянородний. В ХI столітті місто набуває ваги, як великий церковно-релігійний центр Київської Русі. Історія Вишгорода нерозривно пов'язана з іменами перших православних святих Бориса і Гліба, похованих на дитинці. Згодом було зведено мурований храм-усипальницю 1076-1112 років, розміром у плані 24x42 метри, який був одним з найвеличніших у Київській Русі. Храм зруйновано під час монголо-татарської навали 1240 року.

    Нині на місці давньоруського знаходиться  храм Бориса і Гліба, зведений за проектом К.Тона у 1861-1863 роках і відреставрований наприкінці 90-х років ХХ століття. Тепер храм діючий. У ньому знаходиться список відомої ікони Вишгородської (Володимирської) Божої Матері, створений на початку ХХ століття в Афоні.

 Археологічні дослідження у Вишгороді відкрили залишки багатьох видів ремісничого виробництва: залізоробного, ковальського, ювелірного, склоробного тощо.

У  Х-ХII ст. діяв великий гончарний центр.

    Вишгород, зруйнований 1240 року, згадується у літопису  вже у ХV ст. як володіння Межигірського  Спасо-Преображенського монастиря.

 З ХVII ст. після тривалого занепаду, Вишгород був відновлений, як замкове містечко.

    У ХIХ ст. Вишгород існував як село Київського Полісся і був відомий цегляними заводами, що працювали на місцевому глеї.

Вишгород - це  унікальна історична пам'ятка. Місто й околиця славляться чудовими краєвидами, цікавими туристичними маршрутами.

    В експозиційних залах заповідника створено постійно діючу виставку за матеріалами археологічних розкопок «Давній Вишгород». У краєзнавчому відділі створено три експозиційні зали, де відвідувач може ознайомитися з історією Вишгорода та околиць з найдавніших часів. В залах розміщено значну частину фондових, археологічних, етнографічних матеріалів, творів народно-вжиткового мистецтва: кераміки, ткацтва, вишивки.

Гончарний центр періоду Київської Русі

Вишгород - колискова українського гончарства. Унікальні глини, що  лежить  просто  під ногами, тихе плесо Дніпра, яке було артерією між Русю та Візантією, спонукали до розвитку гончарного міста.
Навіть в царській імперії саме під Вишгородом, у Межигір*ї, був закладений перший парцеляновий завод Росії.

Його вироби славилися по всій Європі. Навіть у Великобританії в одному із музеїв є окрема зала, присвячена Межигірському заводу.

Під час археологічних розкопок у Вишгороді було знайдено унікальні гончарні горни епохи Київської Русі, які були варварські знищені.Археологі нарахували понад 300 штук.

Музейникам вдалося відстояти лише один горн. Саме він і вцілів. Решта втрачена безповоротно. Україна мала шанс отримати археологічну пам‘ятку світового рівня, що перетворила б звичайний райцентр у туристичну Мекку. Тепер можна лише згадувати...

На місці сенсаційних археологічних знахідок нині безликі багатоповерхівки, гаражі, приватні садиби…

Аби не суспільний подвиг директора Вишгородського історико-культурного заповідника Ірини  Пироженко, місто взагалі б втратило власну історію.

У 2006 році вдалося відкрити Музей гончарства.

Зараз у музеї працює справжній гончарний круг.
Кожного четверга відвідувачі можуть пройти майстер-клас разом із досвідченими гончарами і зробити собі  глечика, тарілку, вазончик, іграшку - приємну згадку про відвідування такого унікального центру як Музей гончарства.

Прийдіть, подивіться витоки Київської Русі, потримайте в руках теплу пластичну грудку глини  - і ви поринете не тільки в прадавню історію - ви зрозумієте, що таке Вічність.

м.Вишгород, вул. Межигірського Спаса,11. тел (04596) 25-315

Історичний  музей