 |
|
| Готелі України |
Контакти |
Гостьова книга |
/ Львівська область / Старий Самбір
Старий Самбір
Старий Самбір – це не просто місто, а місто-вулиця. Саме так. Ще можна сказати місто-ковбаса. Тягнеться він вздовж траси Самбір-Турка і майже нічим не приваблює пасажирів автомобілів та автобусів, які мчать через Старий Самбір, не пригальмовуючи, у більш значні та важливі міста, і навіть не поглянуть у бокове вікно, щоб більш прискіпливо роздивитися ту невелику кількість цікавого (з туристичної точки зору), що є у місті. Цього дійсно небагато. І якщо я б не побачила вже на виїзді з міста дуже красивий єврейський цвинтар, то мабуть би так би і поїхала далі. Але сталося по-іншому. Довелося кричати водієві «остановите самолет – я слезу!!!», хоча часу було обмаль. Але хіба ж я можу проїхати із байдужістю повз історичну пам’ятку?
З цієї пам’ятки і почнемо. Старий Самбір – це типове галицьке єврейське містечко. Тобто, було ним колись. Євреї жили тут з XVI ст., коли король Зиґмунд І дозволив їм жити, де вони захочуть. І так євреї міцно тут окопалися, що на початку ХХ ст. їх у місті було 80%. Але Друга Світова вкотре змінила долю цього багатостраждального народу докорінно: єврейська громада міста була знищена німцями. Все, що нам залишилося від багатовікового єврейського надбання Старого Самбора, так це єврейський цвинтар, або ж, іншим словом, кіркут. Стоїть це мовчазне зібрання каменів вздовж траси, що веде на Турку. Треба відзначити, що кіркут цей, на відміну від інших (наприклад, самбірського), ще й у непоганому стані. І все це завдячуючи Джеку Гарднеру, уродженцю Старого Самбора. Звідки я знаю? А там табличка є! Ц е кладовище, як і всі кіркути, більше нагадує не просто поховання людей, а поховання цивілізації. Врешті-решт, частково так воно і є. Адже у цих цвинтарів не залишилося жодної прив’язки до місцевості – навколо вирує життя вже зовсім іншого народу.
| Старий Самбір. Єврейський цвинтар - кіркут.
Унікальний цвинтар, який виник у середині XVI ст. Був реставрований протягом 1998-2001 рр. в пам'ять старосамбірської єврейської громади, яка існувала тут з початку XVI ст. і була знищена у період ІІ Світової війни. Реставрація відбулася за ініціативи та коштом Джека Гарднера, уродженця Старого Самбора. |
|
| Старий Самбір. Єврейський цвинтар - кіркут.
Унікальний цвинтар, який виник у середині XVI ст. Був реставрований протягом 1998-2001 рр. в пам'ять старосамбірської єврейської громади, яка існувала тут з початку XVI ст. і була знищена у період ІІ Світової війни. Реставрація відбулася за ініціативи та коштом Джека Гарднера, уродженця Старого Самбора. |
|
| Старий Самбір. Єврейський цвинтар - кіркут.
Унікальний цвинтар, який виник у середині XVI ст. Був реставрований протягом 1998-2001 рр. в пам'ять старосамбірської єврейської громади, яка існувала тут з початку XVI ст. і була знищена у період ІІ Світової війни. Реставрація відбулася за ініціативи та коштом Джека Гарднера, уродженця Старого Самбора. |
|
| Старий Самбір. Єврейський цвинтар - кіркут.
Унікальний цвинтар, який виник у середині XVI ст. Був реставрований протягом 1998-2001 рр. в пам'ять старосамбірської єврейської громади, яка існувала тут з початку XVI ст. і була знищена у період ІІ Світової війни. Реставрація відбулася за ініціативи та коштом Джека Гарднера, уродженця Старого Самбора. |
|
До пам’яток цього іншого народу і перейдемо. А саме, до греко-католицької церкви. Чесно кажучи, назву її не запам’ятала. Точніше, я її просто не знаю. По-перше, церква була зачинена, а ззовні жодних табличок не було. А по-друге, неможливо було її ідентифікувати і за знаками на фасаді (маю на увазі ікони і скульптури). Взагалі-то, там на фасаді є дві ікони, які схожі на зображення Володимира і Ольги. Може, так воно і є. Тим не менше, церква досить цікава, і пройти повз неї, не оглянувши, просто неможливо.
Ну, а центральна споруда міста – це костел Святого Миколая. Чому центральна? Ну, по-перше, там поруч наліплено ще декілька старовинних будівель – мабуть колись тут був центр громадського життя. А по-друге, костел якраз посередині тієї ковбаси, на яку Старий Самбір схожий, знаходиться. Відкритий цей костел був у 1890 році (ух ти! я думала, що раніше – це я про 1890 рік щойно з Інтернету дізналася). Поруч з храмом знаходяться старовинні споруди, які, виходячи з єдності стилю, колись, мабуть, йому належали. А навпроти маємо невеликий майдан, де можна побачити «жалкоє подобіє» німецького фахверкового будинку. І на тому спасибі.
Ну що, от і подивилися усе за сорок хвилин. Йдемо на вокзал. До речі, будинок вокзалу дуже навіть симпатичний. Звідси можна кудись доїхати. До Самбора, наприклад. Але краще маршруткою – автостанція біля вокзалу. Маршруток до Львова або Самбора – хоч греблю гати. Так що Старий Самбір не така вже й ммм… провінція. Щасливої всім дороги!
|
|
|
|
|