Одним з індикаторів переходу економіки країни з фази рецесії у фазу стабілізації з подальшим зростанням виробництва є динаміка цін. Саме цінові індекси фіксують нові рівні рівноваги між попитом та пропозицією, а також дають сигнали виробникам щодо ступеню активності у суспільстві та економіці. Якщо у період поглиблення кризи – наприкінці 2008 року – початку 2009 року на фоні падіння цін виробників динаміка споживчих цін прискорилася, що свідчило про вірогідність переходу економіки країни у фазу стагфляції, то цінові індекси лютого-березня поточного року – уповільнення динаміки споживчих цін на фоні відновлення помірного зростання цін виробників – зафіксували перші ознаки поліпшення ситуації в країні. Тобто, антикризові заходи Уряду та Національного банку, постійний контроль за недопущенням необґрунтованого підвищення цін дозволили уникнути стагфляційного сценарію в Україні.
Рис. 1. Динаміка споживчих цін та цін виробників промислової продукції у 2007 - березні 2009 роках (у % до попереднього місяця)
Джерело: Держкомстат
Отже, у березні попри складну економічну ситуацію збережено тенденцію подальшого уповільнення зростання споживчих цін до 1,4% (1,5% у лютому та 2,9% у січні). У січні-березні індекс споживчих цін (ІСЦ) становив 105,9% проти 109,7% у відповідному періоді 2008 року, коли мала місце інерція інфляційного розігріву кінця 2007 року.
Рис. 2. Динаміка індексу споживчих цін у 2008 - березні 2009 роках (у % до попереднього місяця) Джерело: Держкомстат |
Рис. 3. Динаміка індексу споживчих цін у 2008 - березні 2009 роках (у % до грудня попереднього року) Джерело: Держкомстат |
До позитивних індикаторів стабілізації, а також антиінфляційних чинників слід віднести і перші прояви вирівнювання структурних диспропорцій на грошово-кредитному ринку.
Так, у березні порівняно з лютим почало відновлюватися кредитування суб’єктів господарської діяльності (зростання на 0,7%, у лютому до січня – 0% та у січні до грудня – «мінус» 1,5%), що сприяло та сприятиме у подальшому додатковому випуску товарів, яке в свою чергу є кроком до стримування інфляції.
Зниження на 5,1% споживчого кредитування у І кварталі 2009 року на відміну від попередніх років, коли стимулювався „перегрів” економіки шляхом зростання в середньому за 2006-2008 роки на 101,4% споживчого кредитування непідкріпленого власною товарною пропозицією, сьогодні стримує як ціни, так і імпортну складову.
Слід зазначити, що хоча у березні мало місце зростання монетарної бази на 1,4 млрд. грн. (на 0,8%) при скороченні грошової маси (на 1,5%), проте розглядати цей фактор як проінфляційний на сьогодні не варто. Адже зростання бази так само супроводжувалося структурними змінами: на тлі від’ємних валютних інтервенцій НБУ в обсязі 1,1 млрд. дол. США відбувалося зростання обсягів кредитів рефінансування НБУ на 5 млрд. грн. (7,7%), вкладень НБУ в державні цінні папери на 7,1 млрд. грн. (70,7%) та зменшення коштів на рахунках Уряду на 2,9 млрд. грн. (29,5%). Тобто відбувалася зміна каналів емісії, яка має закласти основи для відновлення ефективної роботи банківської системи та розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів.
Про продовження уповільнення інфляційних процесів в економіці свідчить і зміна траєкторії плинного індексу споживчих цін (у розрахунку до відповідного місяця попереднього року): зазначений індекс з початку року знизився на 4,2 відсоткового пункту (з 122,3% у 2008 році до 118,1% у березні).
Рис. 4. Динаміка споживчих цін (плинної та середньої) у 2008 - березні 2009 роках (у % до відповідного місяця попереднього року, до відповідного періоду попереднього року, відповідно)
Джерело: Держкомстат, розрахунки Мінекономіки
Індекс споживчих цін у середньорічному обчисленні (зміна цін до відповідного періоду попереднього року) знизився з 125,2% у 2008 році до 120,4% у березні.
Довідково: У березні 2008 року індекс споживчих цін у середньорічному обчисленні становив 122,5%.
Стабільна низхідна динаміка вище зазначених індексів свідчить про злам негативних тенденцій на споживчому ринку.
Фактори, які впливали на розвиток інфляційних процесів:
Стримуючі:
- звуження споживчого попиту населення, як внаслідок обмеження доходів, так і через зменшення обсягів кредитування населення;
Довідково: У березні продовжилося скорочення обсягів кредитування фізичних осіб, що становило 4,1 млрд. грн. («мінус» 1,6%), в цілому за І квартал - 13,9 млрд. грн. («мінус» 5,1%), відповідно.
- перевищення доходів над видатками державного бюджету у січні-лютому – 0,3 млрд. грн.;
- стабільність офіційного курсу гривні до долара на валютному ринку;
- сезонність: зменшення споживчого попиту на товари м’ясної групи (зокрема, на свинину та яловичину) через початок передвеликоднього посту.
Серед прискорюючих факторів, що впливали на інфляцію у березні, були:
- продовження відтоку депозитів фізичних осіб через зниження довіри населення до банківської сфери: на 4,9 млрд. грн. («мінус» 2,5%), зокрема, обсяги депозитів у національній валюті зменшилися на 2,4 млрд. грн. («мінус» 2,4%). Загальний обсяг депозитів знизився на 6,5 млрд. грн. («мінус» 2%), за І квартал на 43,8 млрд. грн. («мінус» 12,3%);
- негативні інфляційні очікування, що відображаються у продовженні тенденції до конвертації заощаджень населення в іноземну валюту. Від’ємне місячне сальдо продажу-купівлі населенням іноземної валюти на готівковому валютному ринку хоча і зменшилося у березні до 0,6 млрд. дол. США (у лютому – 1,4 млрд. дол. США), проте залишилося значним.
Серед ризиків відновлення негативної динаміки інфляційних процесів на сьогодні залишаються «депозитний чинник» та «чинник заборгованості» – невиплачена заробітна плата в економіці станом на 1 березня склала 1,6 млрд. грн. Проте, у випадку формування в економіці умов для швидкого нарощування пропозиції ці ресурси можуть з інфляційного ризику перетворитися у стимулюючі національне виробництво фактори.
В цілому:
- у розділі продукти харчування та безалкогольні напої ціни зросли на 1,5% (лютий – 1,4%).
У березні продовжилося зниження цін на яйця – на 5,9% (у лютому – на 12,8%), подешевшало молоко – на 0,8% (проти зростання на 1,1% у лютому) та через сезонні коливання попиту і пропозиції знизилися ціни на овочі – на 0,7% (проти зростання на 1% у лютому). У березні динаміка росту цін на рибу та продукти з риби уповільнилася до 1,2% із 4,5% у лютому, безалкогольні напої – до 3,5% із 6%, що говорить про затухання впливу ефекту девальвації національної валюти наприкінці минулого/початку поточного року.
Водночас, внаслідок зростання собівартості виробництва, зокрема, через здорожчання енергоносіїв, більш жорсткої кредитної політики банків та низької або від’ємної рентабельності виробництва у попередні роки продовжилося зростання цін на хліб і хлібопродукти на 2,2% (на 2,1% у лютому), м’ясо та м’ясопродукти – на 1,2% (на 0,6%), цукор - на 7,3% (на 4,9%). Крім того, відновилося зростання цін на фрукти – на 2,4% проти їх зниження на 2,6% у лютому.
- за розділом житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива динаміка зростання тарифів продовжила уповільнюватися - 0,5% (0,7% у лютому та 2% у січні). Це зумовлено зниженням цін/тарифів на гарячу воду та опалення на 0,7% в основному через здешевлення цін/тарифів у Івано-Франківській (на 10,3%) та Дніпропетровській (на 7,1%) областях. Водночас, підвищення тарифів зафіксовано на водовідведення (на 3,3%) та квартирну плату (на 2,4%);
Рівень тарифів на природний газ та електроенергію протягом І кварталу залишалися на незмінному рівні.
- у розділі охорона здоров’я відбулося також суттєве уповільнення зростання цін: 2,6% у березні проти 5,2% у лютому через зниження темпів зростання цін на фармацевтичну продукцію у зв’язку зі стабілізацією ситуації на валютному ринку;
- у розділі транспорт на тлі уповільнення здорожчання паливно-мастильних матеріалів (0,9% проти 7,2% у лютому) відбулося зростання цін на транспортні послуги на 1,4% (за рахунок залізничного пасажирського транспорту – на 3,8%), що забезпечило незначне збільшення цін в цілому у розділі на 0,9% (2% у лютому).
Щодо ситуації у регіонах, то слід зазначити, що зростання цін спостерігалося у всіх регіонах країни. У березні у 13 регіонах (проти 12 у лютому) зростання цін було нижчим, ніж у середньому в Україні. Зокрема, у Чернівецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Закарпатській, Кіровоградській, Тернопільській, Донецькій, Волинській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій областях.
Найбільше ціни зростали в Харківській, Сумській, Запорізькій, Одеській та АР Крим.Джерело: Держкомстат
Джерело: Держкомстат
Щодо цін на продукти харчування у регіональному розрізі, то підвищення також спостерігалося в усіх регіонах країни, але найбільше ціни зросли у Запорізькій, Сумській, Одеській областях та АР Крим, найменше – у Кіровоградській, Житомирській та Чернівецькій областях.
У 13 областях (як і у лютому) індекс споживчих цін на продукти харчування був нижчим від середнього в Україні.
Джерело: Держкомстат
Джерело: Держкомста