Канонічна церква вважає таку форму привітання ненормативною. Думаю, народ має право на фантазію. Тим паче, тут немає помилок на рівні культури мовлення.

Назагал позитивна, грунтуюсь на ті відгуки, які маю персонально від депутатів різних фракцій, а також із їхнього зацікавлення під час сесійних засідань: якщо хтось робить помилу – дивляться на мене і запитують, чи це помилка. Вірю в те, що вони самі прищеплять властиву кожній гідній людині культуру мовлення.

Не маю наміру нікого «витісняти» з політичного Олімпу. Кожен має здобути своє місце під сонцем, аби не тільки зреалізувати себе, а показати світові країну, яку тобі подарував Бог.

Моя воля – аби була вільна моя країна. Агресивність внутрішньо руйнує. Маю достатню дозу егоїзму і альтруїзму, аби рятувати себе від цього почуття.

«Свобода» не піарить, «Свобода» творить і втілює в життя «Програму захисту українців». Я «рахую» від одного до безконечности, а вам рекомендую ознайомитися з нашою роботою: 1. З ініціативи «Свободи» в обласній раді впроваджено посаду радника- редактора, який відстежує численні помилки в офіційно-ділових документах, що потрапляють до депутатів. 2. У маршрутках поміщено наліпки з культури мовлення. 3. Я особисто подала понад 10 звернень до обласної та міської прокуратур з приводу порушення мовного законодавства у сфері реклами у місті Львові. 4. Міська фракція «Свободи» з моєї ініціативи подала звернення до міської ради, аби у Шевченківські дні рекламні щити в центрі Львова промовляли не рекламою журналу «Натали», «Отдохни», «Сфокусіруйся» тощо, а репродукціями Шевченка та уривками з його творів. Надалі маю намір вимагати, аби це було введено в практику, і реклама популяризувала духовних патронів Львова, зокрема, Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, тощо. 5. Завдяки втручанню міської фракції ВО «Свобода» було знято з маршрутки незаконну рекламу «жеватєльной рєзінкі». 6. Упродовж вісьмох років проводжу виставку мовного плаката на тему: «Мова – твого житття основа». Ця виставка від минулого року набула всеукраїнського статусу. На міжнародни день рідної мови – 21 лютого – «Свобода» має намір проезентувати видані плакати і обов’язково поширить їх по всій Україні. 7. В обласній раді з моєї ініціативи і за підтримки всього депутатського корпусу впроваджено десятихвилинку з культури мовлення. Думаю, цього неповного переліку свободівської мовотворчої діяльності досить, аби засвідчити, що ми не «ламаємо», а будуємо.

Україна – моноетнічна держава: 78,7% українців. Відповідно до останнього перепису населення, 67,5% українців назвали рідною мовою українську, 14,8% – російську. Це наслідок геноциду і постколоніального шляху розвитку країни. Не вірю у дані різних соціологічних досліджень, що, як на мене, базуються на ненаукових вибірках, стверджуюючи, що активних носіїв української мови в Україні – понад 40%. Мова – у наших генах і нашій крові. Проблема в тім, щоби створити умови, аби українці у природний спосіб повернулися до власного мовного дому.

У теперішній Верховній Раді неможливо вжити жодних радикальних заходів, крім її негайного розпуску.

Студенти нагадують вербові гілочки, які легко виростатимуть у соковиті крона. Депутати – люди зі сформованим світоглядом і набутим мовним обличчям, яке всього лиш відображає культуру мовлення в державі. Їхнє ненормативне мовлення – не так їхня провина, як наслідок окупованого інформаційного простору. Не маю властивості розчаровуватись. Маю за потребу робити свою справу і запалювати до цього інших. Наголошую, що депутати усіх фракцій дуже прихильно ставляться до цієї ініціативи. Проводжу це не з менторських позицій, а лише з партнерських. Дякую їм за увагу і відчуття вічного semper tiro.

Це всього лиш підтвердження антиукраїнської і антидержавної політики очільників нашої держави і свідчення перебування більшости ЗМІ у руках чужинців. Кого обрали до парламенту – того й маємо (бачили очі що купували, їжте, хоч повилазьте). Історія свідчить: що глибшу кризу переживає країна, то незабарне її відродження. Хоч як парадоксально, але, можливо, ця остервеніла русифікація народить не одного українця.

Слово «бомж» – породження совєтської мови. Не бачу жодної негативної конотації в цій абревіатурі. Щодо рекомендації «займіться конкретною роботою», то зайнятися може заграва або копиця сіна, а робота – завжди конкретна. Відсилаю (не посилаю…) до відповіді на четверте запитання.

Аби щось предметно і професійно оцінити, треба провести скрупульозну аналітику. Я цього не робила. Зрештою, не мала перед собою такого завдання. Думаю, що мова друкованих ЗМІ – це світлина нашого мислення. Воно – на стадії повернення до власних джерел. Дуже тяжко знаходити час на читання щоденної преси. З великою повагою ставлюся до людей, що використовують слово у ролі щоденної блискавки. Вона буває різна: високовольтна і легкозаймиста.

1. В основі мовної війни лежить російський фактор в українській політиці в образі, передусім, партії з маргінальною назвою – Регіони. Думаю, що історія незабаром змаргіналізує їх остаточно. 2. Базовий чинник мовної війни – психологічний, себто, століттями формована психологія раба і споживача, що породила надетнічне утворення «російськомовного українця». Аби повернути в лоно України цих людей, необхідно задіяти потужний законодавчий та інформаційний ресурс. 3. Адекватність «постави» полягає за будь-яких обставин, незалежно від території України, розмовляти, писати, читати… українською. Сильні стають собою не завдяки чомусь, а всупереч. Слабкі – вмирають. 4. «Відношення» можливе в контексті лише одного до двох. Стереотип «москаль» – це сфокусована правда в лексемі: який образ собі створили – такий і мають. А російськомовні – хай сідають до українських книжок

Вбрання підбираю тільки сама, вважаю поради дизайнерів-модельєрів втручанням у цю дуже інтимну справу (хоч дуже ціную їхню роботу). Було б добре щомісяця поповнювати свій гардероб.

Їжджу тільки у громадському транспорті, активно читаючи наліпки з культури мовлення, і вслухаюся у мовлення пасажирів. Власного авта не маю.

1. Під час виборчої кампанії 2004 року об’їздила усю Україну. Серед найцікавіших зустрічей – Житомир, Умань, Корсунь-Шевченківський, Черкаси. Враження – найпозитивніші, можливо тому, що це були зустрічі з прихильниками «Свободи». 2. Буваю на Сході України під час наукових лінгвістичних конференцій. Незабаром відвідаю Дніпропетровський університет. 3. Мене не цікавить ставлення до мене російськомовної інтелігенції, одначе дуже цікавить феномен поведінки відчужених насельників України.

Як головного архітектора безладу в країні.

Вислів «жінка у політиці» – це те саме, що чоловік у політиці. Протиставлення жінок і чоловіків у політичній сфері – наслідок хибного трактування їхніх начебто своєрідних ролей у суспільстві. Разом вони творять цілісність і гармонію. Окремо – вони як бездомні. Не працюю на завоювання популярності, лише прагну відвоювати кожну окуповану частку моєї землі. Кожна людина від природи – це самодостатній власник, лише треба знаходити способи для реалізації своєї природи. Люмпен тут ні до чого.

Що ми вже зробили – читайте у відповіді на четверте запитання. Мовне питання – завжди політичне, бо політика – це змагання за владу, а мова – це змагання за владу над людським мисленням, отож, треба працювати над формуванням україноцентричного мислення. А це питання зміни і оновлення влади і щоденного духовного поступу кожного українця.

Відомі люди – поняття відносне, і не має для мене жодного значення. Найважливіше для мене – освідчення світоглядово і духовно рідної людини.

Якщо «даєте», то обов’язково візьму. Нашою мовою – «перевірмо кваліфікацію». Отже, ви хворієте на незнання елементарних норм культури мовлення. Чи, може, ви помилились зумисно?

Для чого уявляти – треба слухати.

Вітання навзаєм. Ці люди не заслуговують на спілкування зі мною

Цей закид викиньте через вікно, досить прочитати сучасну українську літературу, аби побачити, якою невгамовною юнкою є наша предковічна мова. Рекомендую передусім Забужко, Андруховича, Шевчука, Кононовича. Будете дивитися, але не будете бачити, будете слухати, а не будете чути. У модерній мові живемо, а шукаємо модерної. Без традиції нема цивілізації. Без оновлення – нема життя. Наша мова – блискуче синтезує цих два начала. «свобода» в особі Фаріон має намір у лютому презентувати книжку «Мова – краса і сила (суспільно-креативна роль української мови в 11-19 ст.)». Там ви прочитаєте, як минуле творить майбутнє.

Цифри не бувають не конкретні: вісімдесят сім.

«Свобода» систематично звітує перед виборцями, зокрема, на початку грудня була зустріч у кінотеатрі «Кіно» (кінотеатр ім.Довженка) на Сихові, а також депутати, що курують райони Львівської області, мали локальні зустрічі, які стимулюють до роботи.