Єпархіальний музей Самбірсько-Дрогобицька Єпархія та її провід Самбірсько-Дрогобицьку єпархію було створено рішенням Синоду єпископів УГКЦ (16-31 травня 1992 року), а проголошено 12 липня 1993 року Патріархом Мирославом-Іваном Любачівським. Першим Єпископом Самбірсько-Дрогобицьким був обраний Кир Юліян Вороновський (20-27 лютого 1994 року). Його інтронізація відбулася в Дрогобичі 17 квітня 1994 року. У червні 2005 року отець-єромонах Ярослав Приріз, ЧНІ був призначений протосинкелом, а 2 березня 2006 року – Єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицьким. Архиєрейська хіротонія Кир Ярослава відбулася 29 квітня 2006 року. Трохи істоорії Задум створення музею виник у 1991 році. Власне тоді Юліян Вороновський - єпископ Самбірсько-Дрогобицький, будучи в Римі, відвідав виставку "Блаженнійший Патріярх Йосиф у філателістичних і пропам'ятних виданнях Помісної Української Католицької Церкви" і познайомився з її автором, доктором Романом Смиком. У дружній розмові з п. Романом владика говорив про важливість такої виставки в Україні, особливо в Галичині. Водночас виникло питання: лише постійна виставка чи власне музей Патріярха Йосифа Сліпого? Була проблема з приміщенням. Самбірсько-Дрогобицька єпархія уже мала будинок колишнього готелю "Карпати", але ще потрібен був час для реконструкції та ремонту. Думаючи про створення єпархіального Музею, його засновники орієнтувалися на традиції своїх великих учителів та власний досвід. Але найважливішим для засновників Музею було те, що він діятиме у Трускавці, а його відвідувачами будуть не тільки українці, а й багато гостей з-за кордону. Напередодні відкриття Музею - 10 жовтня 1998 р.- до Трускавця з'їхалися запрошені на святочну академію богослови, духовенство, науковці. Академію благословив владика Любомир Гузар. 11 жовтня 1998 р. після архиєрейської літургії у приміщенні Єпархіального управління міста, за участю великої кількості жителів та гостей Трускавця Музей був урочисто відкритий та освячений. Профіль музею - релігійний. Площа - 70, 84 кв. м. У фондах 510 музейних пам'яток: стародруки, Євангелія, чаші Патріярха Йосифа Сліпого. Експозиція музею розміщена в чотирьох кімнатах і складається з таких розділів: - Світлій пам'яті Митрополита Андрея Шептицького. - Світлій пам'яті Патріярха Йосифа Сліпого. Після смерті Митрополита Андрея Шептицького (1944 р.) Йосиф Сліпий став главою Української Греко-Католицької Церкви. Однак уже в квітні 1945 року Йосиф Сліпий разом з усіма іншими єпископами Української Греко-Католицької Церкви, що перебували в Галичині, був заарештований, засуджений і депортований. У сибірських і мордовських таборах Йосиф Сліпий провів довгих 18 років (1945 - 1963). Після звільнення у січні 1963 року Патріярх хотів повернутися до рідного Львова, щоб боротися за легалізацію загнаної у табори і підпілля Української Греко-Католицької Церкви. Але ні в Києві, ні у Львові йому місця не знайшлося... Останні двадцять років Патріярх Йосиф Сліпий прожив поза Батьківщиною, у далекому Римі, де і помер, 27 серпня 1992 року, виконуючи заповіт Патріярха, труну з тлінними останками Йосифа Сліпого доставили з Риму до Львова і, після прощання з українським народом, перепоховали у крипті Святоюрського собору. Серед раритетів музею: - Мощі Святого священомученика Йосафата; - Пасмо волосся Митрополита Андрея; - Накидка Митрополита; - Особисті речі Патріярха Йосифа; - Копія грамоти Берестейської унії. Кожного року музей відвідує понад 5 тис. екскурсантів. Для відвідувачів часто організовуються виставки на різну тематику, переважно духовну. Фонди Музею використовують для наукових досліджень історики, краєзнавці, студенти для написання дипломних робіт, журналісти. Музей відвідали: - Любомир Гузар, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, Кардинал, Глава Української Греко-Католицької Церкви; - Нерсес Бедрос XIX , Патріарх Вірменської Католицької Церкви; - Богдан Матолич, заступник голови ЛОДА, міський голова м.Трускавця 1998-2001рр.; - Микола Жулинський, академік, громадський і політичний діяч, віце-прем'єр-міністр України 1999-2001 рр.; - Геннадій Удовенко, народний депутат України; - Олег Тягнибок, народний депутат України, голова ВО "Свобода"; - Іван Попович, народний артист України; - Ніна Матвієнко, народна артистка України; - Борис Будзяк, ректор Українського католицького університету, провідний науковець у галузі церковної історії; - Емануїл Мисько, академік, ректор Львівської академії мистецтв; - гості з Польщі, Румунії, Росії, Німеччини, Австрії, Італії, Канади та США. У музеї виставляли свої роботи такі художники: - Ірина Сеник, виставка вишиванок (м. Борислав); - Богдан Панчишин, живопис (м. Миколаїв); - Костянтин Маркович, іконопис (м. Львів); - Ігор Копчик, рельєфна пластика на шкірі (м. Львів); - о. Дмитро Блажійовський, виставка вишитих ікон (м. Львів) - Роксоляна Прийма-Таміола "Одкровення Святого Івана Богослова" (м. Львів); - Степан Бориславський, вишивки (с. Модричі); - Олег Ярмолюк, втрачені церкви України - малярство (м. Львів); - Тарас Лозинський та Оксана Романів-Тріска, ікони на склі (м. Львів); - Іван Гречко, колекція різдвяних листівок (м. Львів) - Роман Василик "Світ ікон" (м. Львів); - Ігор Капко, вишивки (м. Борислав); - Левко Микитич, абстрактне мистецтво (м. Дрогобич). Єпархіальний музей тісно співпрацює з Львівським державним обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи (директор п.Агнеса Ропецька), до якого входить ряд майстрів народної творчості. Серед них свої роботи у єпархіальному музеї експонували такі художники: Галина Отчич, Ірина Івасенко, Ярослава Заневчик, Григорій Мазурак, Галина Мишко, Лідія Кучма, Біла Олеся, Марта Новицька, Олександра Зробок, Оксана Іваночко, Марія Станкевич, Ганна Полякова, Орест Гладун та інші. Директор музею - Тарас Шафран, учитель історії та українознавства. Контактні дані: ел. пошта: shafran.ts@gmail.com.   Час роботи музею: 10:00-18:00, СБ, НД - вихідні. Вартість квитків: пожертва. Адреса: Львівська обл., м. Трускавець, вул. С. Бандери, 19.