This version of the page http://molode.com.ua/?q=node/505 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-05-17. The original page over time could change.
Мазепа Фест 2007. Полтава. За лаштунками.... | Молоде радіо - Хвиля української музики :: Українська онлайн-радіостанція
100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!                                                         100% сучасної української музики онлайн! Contemporary UA music online!
 

Мазепа Фест 2007. Полтава. За лаштунками....

9 та 10 червня
2007 року Полтава святкувала п’яту річницю Мазепа Фесту.

Мандрівка у Мазепа
Фест для багатьох музикантів, журналістів та просто охочих на все це дійство
подивитись почалась суботнього ранку. Дорога була, відверто кажучи, жахливою.
Ми зупинялися мало не кожні 30 км і за 100 км від славного міста Полтава
зламалися. Півгодини очікування посеред спеки здавалися вічністю.
Весь автобус розважали Сонцекльош.
"Давай, давай, обганяй його!! Не ганьби батьківщину!" - вигукували
вони водієві, наче маленькі діти, що граються у дорослі іграшки:)
Всі пасажири при цьому лише тихенько посміхалися кожен сам про себе.
5,5 годин десь у невідомому просторі
доріг між Києвом та Полтавою таки
принесли нас до пункту призначення.

Полтава зустріла
гостей оссяними світлом, просторими вуличками,по-літньому зеленими парками, де
поміж листя дерев граються сонячні зайчики, і просто неймовірною кількістю
монументів. Багато споруд встановлено саме на честь подій славнозвісної
Полтавської битви. А в самому центрі міста золотом виблискує на сонці гордий
Орел. Його встановлено на місці, де після Полтавської битви 27 червня 1709 року
відбулася зустріч царя Петра I з гарнізоном фортеці і населенням Полтави. Квадратний
п'єдестал пам'ятника
має форму фортеці, а чавунну огорожу споруджено
у вигляді мечів
, опущених вістрям униз. Неповторний
орнамент п’єдесталу виконано майстрами у Санкт-Петербурзі.
 А в сам п'єдестал пам'ятника вмонтовано 18
гармат, що знаходилися в бастіонах фортець Полтави і Переволочної.

 

Центр міста є не лише пам’ятним, знаковим місцем. Він має одну
цікаву особливість: вулички від центру розбігаються радіально. Тому, по
великому рахунку, не має принципового значення, якою вулицею мандруєш, все одно
рано чи пізно потрапиш у центр, якщо йдеш в його напрямку.
Мазепа Фест вже традиційно лунав зі схилів Співочого Поля, які починаються
прямо за парком «Перемога». Вхід у парк не одне століття оберігає поважний Лев.
Монумент встановлено на честь коменданта фортеці Келіна, який мужньо виконав
свій обов’язок під час подій вище згадуваної Полтавської битви. Єдине питання,
яке логічно виникає, коли дивишся на монумент, - так це, чому саме Лев? Цю
таємницю ретельно приховує історія міста і його стіни, які про все на світі
звикли змовницьки мовчати...

 

Перший день фестивалю розпочався трохи із запізненням, оскільки багато
музикантів, які мали виступати невдовзі після відкриття дійства, елементарно не
встигали пройти саунд-чек. Ведучий, Сергій Архипчук, розташувався у
режисерській палатці посеред глядацьких рядів, і лише його невидимий
красномовний баритон між виступами гуртів нагадував про існування ведучого десь
на просторих схилах Співочого Поля. Поруч із його палаткою – декілька міліціонерів,
які легенько розмахували своїми ломаками при вигляді охочих пройти до горішніх
рядів повз апартаменти ведучого. Постійно виникало враження, наче в них чешуться
руки комусь добряче врізати просто з нудьги.
Публіка – у своїй більшості неформали. Чорний одяг, чорне смоляне волосся,
чорний, незрозумілий пересічному перехожому, орнамент на обличчі й тілі – приблизно
такий вигляд мало дві третини відвідувачів Фесту. Зрідка у цьому «чорному морі»
можна було побачити відому постать. Серед них – одна з найвідоміших постатей
сучасної української літератури – Сергій Жадан, який прибув на фестиваль разом
із дружиною. Коли місцеві школярки, років по 10, підбігли до письменника взяти автограф,
останній охоче погодився. Дитячі обличчя сяяли щирою радістю, наче їм дістався дорогоцінний
скарб із дна морського. І це приємно, що нинішнє покоління дітлахів знає не
лише Шевченка та Франка і зачитується не лише детективами Дар’ї Донцової у
перервах між уроками.
Серед гуртів було багато маловідомих, але популярних серед місцевої публіки,
виконавців «чорнухи», як-от «Аварійний вихід», який і відкрив фестиваль. Але
своїм виступом порадували і більш відомі широкому загалові гурти. Публіка
активно підспівувала гуртові Тік їх «Олені, Олені» та «Алкоголізм», а у такт сонцекльошівського
«Олено, не плач!», здавалося, пританцьовував навіть вітерець над схилами
Співочого Поля.

Окремі гурти удостоїли Фест своєю присутністю виключно за
фінансової підтримки та сприяння певних депутатів НСНУ, подяку яким
неодноразово висловлював пан Архипчук. Серед них – львівський гурт Гергішелі.
Загалом підтримка політичної сили не просто афішувалася, відчувався початок
передвиборчої кампанії із самої присутності палатки НСНУ і їх поодиноких прихильників. Імена вельмишановних депутатів, які підтримали фестиваль, зазначалися на окремому баннері(Див. на фото правий фланг сцени).

Журналістів майже не було. За словами організаторів, різні дні
фестивалю будуть висвітлюватись абсолютно різними представниками ЗМІ, тому у
них не заплановано, щоби журналісти, які приїхали на їх запрошення в суботу,
залишалися й на наступний день. Основний акцент, по задуму, робився на 2-й день
фестивалю, адже нікого із заявлених медіа-партнерів, таких як 1+1, 5 канал у
суботу не було. Складалося враження, що кожен з 2х днів фестивалю робиться для
різного рівня публіки, преси, наче для двох окремих світів, які разом абсолютно
співіснувати не можуть.

Полтава запам’яталася як місто якихось чарівних курйозів...

У тому ж парку Перемога є заклад, де можна отримати юридичну консультацію
разом із розслаблюючим нетрадиційним масажем.

 

А чарівні дівчата, які відвідають нічний клуб Робін Гуд до 23.00 ризикують
звідти не вийти до самого ранку:)

 
Полтавський театр запрошує на виставу «Вій» з порно зіркою у головній ролі...

Центральний готель Київ заслуговує окремої уваги. Все наскрізь сповнено
порядками і духом радянських часів. Сувора тьотя адміністратор розповідає про
велику відповідальність з її боку у разі, якщо ви не зазначите, звідки і з якою
метою сюди приїхали. Мінібар та сніданок – по талончиках. Навіть коридори мають
якийсь затхлий запах прілої совкової історії. Номер люкс за 240 грн. від
стандартного за 160 грн. відрізняється лише тим, що у люксі трошки змінили
меблі і купили побільше телевізор. Питання в тому, за віщо переплачувати 80
грн.??! Найцікавіше, що було у моєму номері – це ванна кімната. Цікаво, яким
чином там можна користуватися системою
Master Card? На це питання відповіді до цих пір немає:)

 
Наступного дня лаштунки чудової, літньої Полтави щезли...й лишилися десь
позаду у обіймах стрімкого попутного вітерцю, який проводжав нас дорогою
додому...

 

 

 


 


 

 

Дякую!

Шкода, що в мене фотки не покузуються чомусь...

Дива...

Дива якісь:одні кажуть, що бачать фотки, інші, - що ні...:(

Сталевар

Жесть ))))