Правові засади євроатлантичної інтеграції України > Документи співробітництва України з НАТО

Поглиблення співпраці Україна - НАТО: короткотермінові заходи (21 квітня 2005 року, Вільнюс)

ПОГЛИБЛЕННЯ СПІВПРАЦІ УКРАЇНА - НАТО: КОРОТКОТЕРМІНОВІ ЗАХОДИ (21 КВІТНЯ 2005 РОКУ, ВІЛЬНЮС)

Документ схвалений на засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ
 
Держави-члени НАТО та Україна домовилися започаткувати наведені нижче ініціативи з метою поглиблення їх співробітництва на підтримку пріоритетів реформ в України. Ми здійснюємо ці заходи в рамках Плану дій Україна-НАТО, враховуючи наше рішення розпочати Інтенсифікований Діалог щодо прагнень України до набуття членства та відповідних реформ без упередження будь-яких можливих рішень Альянсу.
 
Зміцнення демократичних інституцій
 
* Розширити зусилля Спільної робочої групи з питань воєнної реформи (СРГ ВР) з метою надання допомоги новому керівництву у зміцненні виконавчого, законодавчого та громадського контролю над структурами оборонного та безпекового сектору, з якими співпрацює НАТО, використовуючи наявні ресурси НАТО, держав-членів Альянсу та інших зацікавлених інституцій-партнерів, таких як Женевський центр демократичного контролю над збройними силами.
* Отримувати та оцінювати інформацію і здійснювати обмін думками щодо зусиль, спрямованих на розширення свободи ЗМІ, та виборчу і судову реформи, зокрема, через запрошення відповідних українських міністерств і відомств надавати регулярні брифінги.
* Використати цьогорічну оцінку виконання Плану дій Україна-НАТО для здійснення всеосяжного огляду досягнень, починаючи з його схвалення у 2002 році, запропонувавши конкретні настанови щодо нагальних потреб у контексті реформ.
* Повною мірою застосовувати (із використанням наявних каналів Україна-НАТО на всіх рівнях) механізми Плану дій (ПД)/річного Цільового плану Україна-НАТО (ЦП) для забезпечення позитивного зворотного зв'язку щодо успіхів у цій сфері, а також, в разі необхідності, конструктивної критики та рекомендацій.
 
Оновлення політичного діалогу
 
* Розширити рамки питань, які мають обговорюватися на засіданнях усіх рівнів у форматі Комісії Україна-НАТО (КУН), для охоплення всіх сфер, окреслених у Хартії про особливе партнерство та ПД.
* Запровадити проведення обговорень конкретних спільних політичних та безпекових занепокоєнь, особливо стосовно "заморожених" конфліктів (наприклад, у Придністров'ї).
* Запропонувати більш регулярне проведення змістовних обмінів думками з Україною (наприклад, за допомогою встановленого календарю тематичних засідань КУН всіх рівнів) для інформування та зосередження на цілеспрямованому практичному співробітництві. Це могло б включати роботу у напрямку розширення практичного співробітництва у ключових сферах (зокрема, в рамках Операції "Активні зусилля", ISAF , K Ф O Р та Місії НАТО з підготовки сил безпеки Іраку), а також і активізацію консультацій з питань контролю над озброєннями, експортного контролю та нерозповсюдження (включаючи вивчення можливого внеску України в оборону від зброї масового знищення (ЗМЗ).
* Удосконалити підготовку засідань на високому рівні шляхом використання Політичного комітету у форматі КУН з цією метою та для опрацювання змістовних питань.
* Підвищити поінформованість громадськості щодо поглибленого політичного діалогу між Україною та НАТО, використовуючи увесь спектр доступних інструментів публічної дипломатії.
 
Активізація співробітництва у реформуванні сектору оборони та безпеки
 
* У контексті Плану роботи СРГ ВР на 2005 р. розробити заходи щодо надання Україні допомоги у проведені всеосяжного огляду національної безпеки стосовно цілей, завдань та функцій усіх безпекових структур, з якими співробітничає НАТО;
* Надавати допомогу у реформуванні розвідувального сектору відповідно до євроатлантичних стандартів через розширений обмін досвідом і знаннями між Україною та державами-членами НАТО; надавати підтримку розширенню спроможностей українських розвідувальних служб у боротьбі проти тероризму.
* На робочому рівні розширити передачу досвіду НАТО (як експертами Міжнародного секретаріату (МС)/Міжнародного військового штабу (МВШ), так і держав-союзниць) на підтримку термінової роботи у імплементації планів України щодо реформ, зокрема, через демілітаризацію структур внутрішньої безпеки, ініціюючи у той же час фундаментальний перегляд співробітництва у світлі того, як нове українське керівництво визначає довгострокові потреби України.
* Надавати Україні допомогу у розвитку цивільного особового складу для призначення як на ключові так і на експертні посади в українських безпекових інституціях, зокрема, у Раді національної безпеки і оборони (РНБО).
* Продовжити практику запитів щодо конкретних інформації та можливостей, визначених для використання схеми експертного твінінгу, при розробці ширшої програми під егідою СРГ ВР.
* Проводити консультації з усіма відповідними структурами Міністерства оборони (МО) та РНБО України з метою заохочення до розширення координації планів реформ і визначити особливі потреби у досвіді з оборонного планування при розробці середньострокових програм.
* Проводити конференції та семінари з питань оборонної політики/стратегії та оборонної економіки із залученням експертів зі столиць держав-союзниць для надання допомоги Україні у посиленні спроможностей з формулювання політики та розширення знань цивільного суспільства і його можливостей щодо нагляду.
* Використовувати стосунки Оборонного коледжу НАТО з Національною академією оборони України для збільшення спроможностей останньої у формуванні інноваційного мислення щодо важливості оборонної реформи. Це може включати, серед іншого, збільшення кількості українських офіцерів, що беруть участь у програмах Коледжу.
 
Посилення та спрямування зусиль у сфері публічної дипломатії
 
* У співробітництві з українськими органами влади, приділяти увагу проблемі негативного сприйняття НАТО громадськістю у всіх регіонах України, зокрема, через доступ до російськомовних версій публікацій Україна-НАТО.
* Збільшити обізнаність щодо позитивних зрушень у співробітництві Україна-НАТО, зокрема, у оборонному секторі, а також щодо заходів співпраці НАТО-Росія в рамках Ради НАТО-Росія (РНР).
* Розробити, разом з українськими органами влади, конкретну стратегію публічної дипломатії, яка залучатиме українських цивільних та військових посадових осіб, парламентаріїв та неурядові організації (НУО) з одного боку, та офіційних осіб НАТО, високопосадовців та експертів держав-членів Альянсу з іншого.
* Провести серію семінарів для зацікавлених працівників відповідних міністерств України та для представників ЗМІ, науковців та осіб, що формують громадську думку, спрямованих на розвиток кращого озуміння громадськістю пов'язаних з НАТО питань.
* Використовуючи Центр інформації та документації НАТО в Україні, Офіс зв'язку НАТО та контактне посольство держави-члена НАТО в Україні, підвищити частоту та покращити висвітлення візитів високого рівня в Україну представників як держав-членів Альянсу, так і МС/МВШ, для допомоги в розповсюдженні інформації та ключових засад НАТО.
 
Розширення допомоги у вирішенні проблем, пов'язаних з соціально-економічними наслідками воєнної реформи

На робочому рівні розширити передачу досвіду держав-членів НАТО з метою підтримки невідкладної роботи з розробки та виконання програм щодо звільнення, виходу у відставку та перекваліфікації службовців Збройних Сил та інших структур безпеки, зокрема, включаючи:
* експертну підтримку оцінки потреб та розробки всеосяжного плану перепідготовки/переквалафікації;
* збільшення практичної допомоги для конкретних програм з перепідготовки у 2005 та 2006 роках;
* пошук засобів забезпечення потреб України у перепідготовці на довгостроковий період.
* Надавати експертну консультативну допомогу представникам оборонно-промислового комплексу України з метою сприяння його адаптації до нових ринкових реалій, переходу до виробництва продукції цивільного призначення та його інтеграції в євроатлантичне ринкове середовище, в тому числі шляхом застосування євроатлантичних стандартів у сфері контролю над експортом озброєнь.
 
Пошук додаткових ресурсів для Трастового фонду ПЗМ із знищення надлишкових легких озброєнь/стрілецької зброї (ЛОСЗ) та боєприпасів з метою якнайскорішого започаткування першого етапу знищення. Вивчення додаткових можливостей для співпраці у сфері надійності та безпеки боєприпасів.