Ми – жителі асфальту. Але ми не належимо йому! Ми розуміємо, що асфальт заковує нашу Землю у панцир. Асфальт – це прошарок, що відділяє людей від планети. Ми усвідомлюємо, що асфальт породжує свій тип культури – культури без духовності, культури без коренів, культури, що не живиться соками Землі. Асфальт створює відповідний прошарок людей – таких же бездуховних, людей без коренів та традицій. Але ці люди не є пропащими – просто вони не знають про існування іншої культури.  Просто про цю культуру не говорять в ЗМІ, її не пропагують по радіо та телебаченню. Це – не формат. Не формат для асфальту. Не дай асфальту зробити з тебе свою людину – таку ж сіру, як він сам.

Тому – НЕ ДАЙ СЕБЕ ВІДФОРМАТУВАТИ!

Головним засобом поширення інформації в наш час є телебачення. Образи, яке воно створює, стають зразком наслідування, нормою поведінки. Сучасне телебачення продукує негатив. Його мета – затуркати тебе настільки, щоб ти не мав ані хвилини вільного часу, аби помислити, для чого взагалі ти живеш. Зверни увагу – тебе скрізь переслідують екрани: у метро та маршрутках, у магазинах та їдальнях. Тебе начиняють абсолютно не потрібною тобі інформацією, засмічують твій мозок, відволікають твою увагу. Ти приходиш додому і вмикаєш телевізор – щоби знову тебе розважали, вкладали в голову те, що їм потрібно. Ти не повинен думати – ось чого хочуть від тебе. Збагни, нарешті, що телевізор – це ворог, якого ти добровільно пускаєш у свою оселю. І це єдиний екран, долю якого ти вирішуєш сам!

Тому – НЕ ЗАЛИПАЙ У ТЕЛЕВІЗОР!

Асфальт створює культуру для розваг, а не для думок. Створює культуру, яка приносить радість, але калічить душу. Однією з найстрашніших отрут асфальту є ПОПСА. Вона в’їдається в тебе, крутиться в твоїй голові, смокче твою творчу енергію, закопує тебе чим далі у буденність, не дає підвести тобі очей догори і подивитися у фантастично красиве зоряне небо, яке красиве, між іншим, лише коли дивишся на нього не в місті.

Тому ми закликаємо – НЕ РОЗЧИНЯЙСЯ У ПОПСІ!

Коли твій розум буде вільний, ти обов’язково почуєш його - голос предків. І ти відчуєш шалену силу творити. Бо здатність творити – це основне, що відрізняє нас від тварин. Здатність творити – це те, що ми успадкували від Бога. Здатність творити – це те, що живило народну культуру протягом тисячоліть. І це те, чого тебе намагаються позбавити – бо їм потрібні тварини, а не ЛЮДИ.

Тому - ПОЧУЙ ГОЛОС ПРЕДКІВ!

Зараз ми живемо в період остаточного знищення українського села. В більшості сіл не народжуються діти. В більшості сіл немає молоді. В більшості сіл немає нормальних, працездатних чоловіків. За 30 років українське село зникне як таке. Ще зараз українське село – це спосіб буття. Через 30 років, а на Сході України – ще й раніше, - воно буде лише місцем роботи. Здається, ми не можемо зупинити це – у всьому світі відбувається процес нищення села урбанізованим містом. Але ми можемо зберегти скарби народної культури в собі, забрати їх з собою, в місто, а, може, колись, нам вдасться повернути їх у село?
Прикро, але доля народної музичної культури зараз, фактично, знаходиться у руках виробників засобів відтворення музики та розробників програмного забезпечення. Щоб зберегти народні музичні скарби, нам доводиться весь час переписувати їх на нові та нові носії інформації. Якщо не робити цього, через якійсь час не буде на чому відтворювати те, що записано. Але будь уважним - що більше світ покладається на сучасні технології, доручає їм інформацію, то більше шансів на те, що в одну мить він втратить усе!

Тому – ДІЗНАВАЙСЯ ПРО КУЛЬТУРУ СВОЇХ ПРЕДКІВ БІЛЬШЕ!
Їхні пісні, їхні танці повинні жити в нас і завдяки нам!