Чернiгiвська громадська бiблiотека вiдкрита була 15/28 березня 1877
року на пiдставi Статуту, затвердженого Мiнiстром внутрiшнiх справ 9
лютого того ж року.
Бiблiотека започаткована зусиллями групи демократично налаштованої
iнтелiгенцiї мiста. В числi її фундаторiв знаходимо iмена вiдомих далеко
за межами мiста О.А. Тищинського, Софiї та Олександра Русових,
П.П. Червiнського, О.М. Борсук, О.П. Карпинського, М.О. Константиновича,
К.Д. Милорадовича, В.Є. Варзара, I.Г. Рашевського, та iнших.
До дiяльностi бiблiотеки в перший перiод її iснування причетнi також
I.Л. Шраг, П.С. Єфименко, М.Ф. Лiндфорс, подружжя Коцюбинських та
Грiнченкiв, М. Вороний, Г. Коваленко, О. Глiбов, iншi вiдомi всiй
Українi люди.
Первiсною формою її iснування була газетна читальня. Вже через рiк,
18 лютого 1878 року, рiшенням засновникiв при читальнi вiдкрито i
бiблiотеку. Книжки для неї подарували самi засновники. Власнi бiблiотеки
для спiльного користування передали О.А. Тищинський та С.Д. Нiс, частину
свого зiбрання подарувало подружжя Русових. Пожертви на утримання
бiблiотеки i придбання книг йшли i вiд iнших членiв правлiння, а також вiд
плати за користування книгами i рiзних культурних закладiв. На кiнець
першого року iснування фонд бiблiотеки складав 564 книжки.
Iснування бiблiотеки в тi часи було пов'язане з багатьма труднощами.
Всi зусилля правлiння були спрямованi на пошук коштiв на придбання книг,
передплату перiодики, плату за примiщення. Протягом перших 8 рокiв
бiблiотека не мала навiть свого власного примiщення. Окремий будинок по
вул. Преображенськiй пiд тиском громадськостi мiська управа видiлила лише у 1895 роцi.
Пожвавленню роботи бiблiотеки посприяло включення до складу її
правлiння М. Коцюбинського, М. Вороного, iнших письменникiв. Велику
допомогу надавала Чернiгiвська українська "Громада" i товариство
"Просвiта". В нiй органiзовували народнi читання, публiчнi лекцiї,
концерти. Навколо бiблiотеки об'єдналася найбiльш прогресивно настроєна
iнтелiгенцiя. Це не могло не викликати невдоволення влади i в зв'язку з
виявленням нелегальної лiтератури, бiблiотеку було в 1909 роцi закрито.
В наступному, 1910 р. вiдкрилась пiд новою назвою - мiська, як
заклад, що належить мiському самоуправлiнню.
Наступний перiод роботи бiблiотеки вiдзначається повним затишшям.
Разом з лiквiдацiєю мiського самоврятування i передачею всiх
освiтнiх закладiв Наросвiтi з 12 сiчня 1919 р. функцiонування бiблiотеки
тимчасово припинено. Її книжковий фонд поповнено книгами нацiональних
бiблiотек i бiблiотека стала утримуватися за державний кошт.
У липнi 1919 р. було прийняте рiшення про вiдкриття на базi
центральної зразкової губернської бiблiотеки.
В 1920 р. бiблiотека переходить у нове примiщення по вул.
Радянськiй, 31. Але в наступному роцi внаслiдок пожежi загинуло багато
майна i цiнної лiтератури i регулярно бiблiотека стала працювати тiльки в
1922 роцi.
В 1922 р. бiблiотецi присвоєно iм'я В.Г. Короленка.
Державною обласною бiблiотека стала в 1934 р. З цього часу вона
стала центром методичної, бiблiографiчної та краєзнавчої роботи в областi.
24 серпня 1941 р. бiблiотека пiд час бомбардування мiста фашистською авiацiєю була зруйнована. 216 тис. фонд i майно бiблiотеки майже повнiстю
загинули.
У перiод тимчасової окупацiї 1941-43 р. бiблiотека працювала як
мiська, зосередивши в своїх фондах 148 тис. томiв з рiзних книгосховищ
мiста. Пiд час визвольних боїв за Чернiгiв i цей фонд знищено.
Пiсля вiйни бiблiотека швидко вiдновилась. 5 тис. книжок надiйшло з
книгосховищ мiста i зiбрано населенням, 18,6 тис. надiйшло з Держфонду. Це
дало змогу поновити роботу бiблiотеки вже 1 грудня 1943 року.
За повоєннi роки бiблiотека повнiстю вiдновила свою роботу, стала ще
багатшою i впорядкованiшою.
Спочатку вона розмiщувалася в примiщеннях на вул. Попудрена, 60 i Єлецькому монастирi, а з 1974 року розмiстилася по вул. Ленiна, 41.
Нинiшнє примiщення бiблiотеки - пам'ятник архiтектури початку ХХ столiття
побудоване у 1943 р. для дворянського земельного та селянського
банкiв.
З нагоди 100-рiччя заснування бiблiотеку нагороджено Почесною
Грамотою Верховної Ради УРСР.
Бiблiотека сьогоднi - головне книгосховище областi, культурно-
просвiтницький, науковий та iнформацiйний заклад, що забезпечує акумуляцiю
i використання друкованих видань, науково-методичний центр масових
бiблiотек, центр, що забезпечує координацiю дiяльностi бiблiотек на
територiї областi.
Бiблiотека розвивається в сув'язi з закономiрностями суспiльних
процесiв, усiєю своєю дiяльнiстю забезпечує невiд'ємне право громадян на
прилучення до духовних скарбiв, гарантує загальнодоступнiсть у
користуваннi фондами та iнформацiєю.
Загальний фонд бiблiотеки налiчує 805 тис. прим. За потужнiстю
видань сучасних документiв - це найвагомiша бiблiотека областi. У складi
фонду 83% наукових, спецiальних, учбових, довiдкових i науково-популярних
видань. Щорiчно передплачується 750 назв перiодичних видань України, Росiї
i iнших держав. Особлива цiннiсть - фонд рiдкiсних видань ХIХ - початку ХХ
ст., який налiчує бiльш нiж 15 тис. видань та фонд краєзнавчих видань.
Бiблiотека сьогоднi - центр просвiтництва i культури. Кiлькiсть
користувачiв становить понад 35 тис., яким видано понад 760 тис.
документiв. Середньоденне вiдвiдування у 2001 р. становить 911 чоловiк.
Останнiм часом бiблiотека стала своєрiдною навчальною базою i для
студентiв вузiв.
До послуг читачiв загальний i 6 спецiалiзованих читальних залiв,
потужний довiдково-пошуковий апарат, зал нових надходжень.
|